Чи врятує теща зятя від мобілізації? Новий закон: перші правки пройшли комітет

Урядовий законопроєкт про мобілізацію (10449) потрапить на розгляд у сесійний зал Верховної Ради, ймовірно, наприкінці березня чи у квітні. Законопроєкт дуже чутливий для суспільства, і багато хто з політиків намагається грати на настроях виборців.

Це одна з причин, чому до проєкту після першого читання подано понад 4 тис. правок. Але профільний комітет Верховної Ради Комітет з питань національної безпеки, оборони та розвідки знайшов спосіб, як зробити так, щоб тисячі правок не заблокували рух проєкту. 12 березня депутати вже розпочали їх розгляд.

Нагадаємо, перше читання законопроєкт пройшло на початку лютого. Жоден депутат ЄС та «Батьківщина» тоді не голосував за урядовий документ. Зараз представники різних політичних сил пояснюють, за яких умов вони будуть готові підтримати законодавчу ініціативу під час фінального голосування.

Ефект переоцінений?

Депутати, які працюють над законопроєктом зараз, приходять до висновку: він не допоможе швидко наростити темпи мобілізації, проте має бути спрямований на те, щоб підвищити відсоток тих, хто стане на облік. Тому якщо говорити про збільшення кількості мобілізованих, цей законопроєкт спрацює максимум на середньострокову перспективу. На цьому наголошують члени комітету нацбезпеки.

Що буде з особами з інвалідністю, чи залишать «догляд за тестем і тещею», чи стануть повістки в електронному кабінеті обов’язковими – позиції щодо цих та інших питань громадська ініціатива «Голка» з’ясовувала у представників різних фракцій та депутатських груп.

Дилема: удар по правах чи нацбезпека – пріоритет?

12 березня комітет з питань нацбезпеки розпочав розгляд правок до урядового законопроєкту. Членкиня комітету Ірина Фріз («Європейська солідарність») наголошує: якщо розгляд правок піде далі у такому ж темпі, то до кінця тижня справу можна завершити. 

Один з членів комітету з питань нацбезпеки на правах анонімності роз’яснює: «Зараз найбільша проблема Міноборони і ТЦК – дві третини громадян, які можуть бути мобілізовані, не стоять на обліку і порахувати їх, де вони перебувають, чи мають право на броню, чи відтермінування за відсутності інформації неможливо. Ми не можемо змусити їх прийти у ТЦК, оновити дані і стати на облік. Мова про мільйони людей. Тому цей проєкт про облік у першу чергу, і про те, як мотивувати людей стати на облік. Додаткових опцій, як посилити мобілізацію у цьому законі дуже мало. Деякі речі реально запрацюють в кінці року або на початку наступного року. Тому чекати, що нардепи проголосують і виросте кількість мобілізованих, нема сенсу. По-перше задача така не стоїть, по друге нема механізмів у цій законодавчій ініціативі».

І тут варто нагадати, що парламент вже давно проголосував за інший урядовий проєкт (9281), який знизив вікову планку для мобілізації до 25 років. Але з червня місяця минулого року Володимир Зеленський його не підписує.

І у цьому вже ухваленому законопроєкті немає нічого про інвалідів, піклувальників чи блокування водійських посвідчень. Відповідно у президента, якщо необхідно залучати додатково громадян для мобілізації, є проста і доступна опція – підписати цей законопроєкт і знизити вікову планку мобілізації. 

Стосовно нового законопроєкта і мобілізації осіб з інвалідністю, то комітет схиляється до того, що всі три групи будуть мати відстрочку. Але тут може бути нюанс: повторне обстеження треба буде пройти тим, хто отримав третю групу інвалідності після 24 лютого 2022 року.

Будь-яка група інвалідності дає право і на відстрочку, і на звільнення. Інвалід може служити за власним бажанням (закон це дозволяє), але якщо передумає – може звільниться будь-коли і не проходити ВЛК.

Що стосується опції «догляд за родичами», то тут може зникнути можливість відстрочки через «догляд за тещею чи тестем», якщо є інші близькі родичі. Треба визнати, що частина громадян використовують цю можливість як лазівку для того, щоб захистити зятів при живих дочках і синах від мобілізації

Комітет із перевагою в один голос 12 березня також вирішив, що не буде замороження банківських рахунків, карток та позбавлення водійських прав. Після цього голова комітету закрив засідання.

Щодо питання строків звільнення у запас (демобілізації), чи буде це після 36 місяців, чи для цього буде передбачений якийсь інший, менший строк, поки рішення нема. Тривають дискусії.

Нашуміле запровадження електронних повісток також навряд чи буде реалізоване. У законі може залишитися тільки норма про відправку до електронного кабінету повідомлення про надсиланням паперової повістки. Але до жодних правових наслідків таке повідомлення не призводить. За таких умов «ухилянтом» не станеш. Гарантій, що цей електронний кабінет запустять до того часу, як закон вступить у силу, немає. Відповідно згадки про нього поки прибрали із прикінцевих положень.

Ще одна із задач, яку має вирішити законопроєкт – облік військовозобов’язаних за кордоном. У консульських установах є спеціалісти, які мають вести цей облік, але українці, які виїхали за кордон, не звертаються, аби стати на облік. І тут перед законотворцями постає питання: як мотивувати чоловіків це зробити. Наразі держава навіть не розуміє, де хто перебуває, в якій країні, а військові мають розуміти, чи можуть вони розраховувати на цих людей.

Як депутати працюють з правками?

Загалом до урядового проєкту подали сумарно майже 4 200 правок. Деякі ЗМІ поширюють інформацію про те, що це рекордна кількість правок. Це не так. Для розуміння майже таку ж кількість правок мав законопроєкт про ринок землі, «антиахметівський» закон – понад 11 тис. правок, а «антиколомойський» – мав десь 16 тис. правок. 

Усі правки розбили на 16 тематичних блоків. Про це повідомляв голова Олександр Завітневич («Слуга народу»). 

Якщо комітет доходить згоди у тематичному блоці щодо того, як буде вирішене питання, наприклад, з інвалідами і доглядачами чи щодо інвалідів третьої групи, то далі формується загальний вектор, і тут можна не голосувати у комітеті за кожну окрему правку, що заощаджує час. Може бути кілька сотень однакових правок і якщо кожну окремо голосувати, то це затягнулося б на кілька тижнів. 

Далі комітет має сформувати таблицю, де буде позначено, які правки враховують повністю, які частково, а які відхиляють. Потім цю таблицю отримає кожна фракція і депутатська група. 

У останній день подачі правок 21 лютого очільниця «Батьківщини» Юлія Тимошенко наголосила, що у її політичної сили є низка вимог: є новели, які її депутати підтримають, а є такі, з якими точно не погодяться.

Представники «Батьківщини» виступають за негайну демобілізацію строковиків і загальну демобілізацію після 18 місяців служби, проти зменшення призовного віку з 27 до 25 років, хоча, як йшлося вище, парламент за це вже проголосував.

Умови ставить і фракція Порошенка.

«Для нашої фракції важливо, щоб Ставка не була наділена повноваженням приймати рішення про демобілізацію. Це має бути простий і зрозумілий всім механізм. І всі мають розуміти, що 18 місяців служби, коли ми говоримо реально про бойові позиції, це як день за два. Що стосується догляду за родичами, то, наша позиція така: має залишитися все так, як є. Якщо тесть чи теща обрали собі піклувальника військовослужбовця – у нього має бути така можливість. Що стосується блокування карток, то ми це вважаємо неприпустимим. Пропозиція позбавляти водійських прав у нас теж викликає питання. З 12 березня комітет розпочав розгляд правок. І від того, які правки врахують, буде залежати позиція нашої фракції», – пояснює народна депутатка Ірина Фріз («Європейська солідарність»), членкиня комітету з питань нацбезпеки.

У групі «Довіра» зазначають, що на органи місцевої влади не можна покладати непритаманні їм функції, зокрема питання, пов'язані з мобілізацією. На цьому акцентує увагу очільник групи, нардеп Олег Кулініч: «Наша позиція щодо термінів демобілізації така: має бути 36 місяців з дати призову для тих людей, які вже служать. Всі інші пропозиції – це популізм, тому що ми розуміємо, що повномасштабна війна триває вже два роки. Термін ротації бригади з «нуля» у тил має бути рік. Ніяких електронних повісток і блокування карткових рахунків. Все, що стосується осіб з інвалідністю та піклувальників має залишитися в тих межах, як це є зараз».

Окрім того, депутати від «Довіри» пропонують запровадити створення центрів підготовки військовозобов’язаних при діючих батальйонах. Такі невеликі центри на 40-50 осіб матимуть необхідну інфраструктуру і кадровий склад інструкторів для проходження якісного навчання до пів року. За ідеєю групи, протягом шести місяців підготовки при батальйонах призвати людину неможливо, вона має своєрідну «бронь». А після – укладає строковий контракт з ЗСУ і отримує підйомні у розмірі річної заробітної плати.

«Це змінить систему мобілізації з примусу на добровільність», – переконаний Олег Кулініч.

У позафракційних депутатів також є пропозиції. Народний депутат Віктор Балога у лютому наголошував на тому, що у країні десятки тисяч людей, які роками отримували блага від країни та у молодому віці років пішли на пенсію: «Маю на увазі військових та правоохоронців, які у 40-45 років йшли на «заслужений відпочинок» та отримували різноманітні пільги, через те, що «тяжко» працювали на державу. І сьогодні, лише невелика частина цих з понад 200 тис. людей захищає Батьківщину, а до решти у влади питань немає. Водночас у нас насамперед мобілізують тих, хто все життя був цивільним, тих, кого треба вчити елементарним речам, зокрема, азам поводження зі зброєю. Будівельники, трактористки, вантажники, слюсарі, айтівці, сантехніки та електрики мобілізуються в першу чергу та захищають країну, в той час, як експравоохоронці та військові на пенсії, часто з намальованою інвалідністю, нікого не цікавлять. Чи є проблема їх знайти? Впевнений, що немає – було б бажання та політична воля».

Якщо затягувати із розглядом правок депутати не стануть – то Верховна Рада може розглянути законопроєкт у кінці березня на початку квітня.