Чи зів’януть «Квіти України»? Що скаже Верховний суд

Верховний Суд слухає скандальну справу щодо «Квітів України» за зачиненими дверима. Це означає, що громадяни не можуть відвідувати засідання і мають просто чекати на рішення суддів. 

Будівля «Квітів України» перебуває під арештом через кримінальне провадження, яке триває і досі.

Один із представників забудовника, який зруйнував будівлю, Олексій Пишний, за інформацією «Слідство.Інфо» має російський номер платника податків.

Наприкінці червня знову з’явилося оголошення про продаж будівлі. Ціна – понад 5 млн грн.

Примітно, що в оголошенні продавець не розміщує фото нинішнього вигляду будівлі, а показує незруйновані «Квіти України», які пам’ятають кияни.

Чому кияни стали на захист «Квітів України»?

Павільйон «Квіти України» був зведений у стилі модернізму понад 50 років тому. У 1986 році його відзначили премією Спілки архітекторів як будівлю року. Споруда унікальна: каскади створені спеціально для квіткових оранжерей, а фасад був оповитий виноградом, який ріс десятки років. Тут розміщувалася оранжерея, центр експериментальної флористики і квітковий магазин. Коли будинок перейшов у приватну власність, він спочатку став супермаркетом, а згодом потрапив під загрозу повного знищення.

Про те, що будинок «Квіти України» реконструюють під офісний центр, стало відомо три роки тому. Новий власник будівлі захотів зробити тут офісний центр із надбудовою і паркінгом. «Реконструкція» в цьому випадку передбачала повне знесення всіх впізнаваних елементів та перебудову у восьмиповерхову конструкцію геть іншої форми.

Кияни створили спільноту «Зберегти Квіти України», щоб захистити будівлю. Зібрали підписи під відкритим листом про цінність будівлі, ініціювали присвоєння їй захисного статусу, виходили на акції і навіть просили власника про перемовини. Проте за будівельним парканом на стадії підготовчих робіт будівельники зрізали 30-річний виноград, який обплів фасад будівлі, та поспіхом, без відповідних дозволів, почали ламати фасад важкою технікою. Активним киянам не залишалось нічого окрім як зламати огорожу і фізично блокувати роботу будівельників.

Суд Вовка і статус пам’ятки

Три роки тому будівля отримала статус пам'ятки архітектури – його їй після часткового демонтажу присвоїли Мінкульт та Департамент охорони культурної спадщини КМДА. Тому власник має утримувати пам'ятку в належному стані. Натомість, забудовник не відмовився від своїх планів і звернувся з вимогою про скасування статусу пам’ятки до Окружного адміністративного суду Києва (саме цей суд мав легалізувати Віктора Януковича у статусі президента у разі взяття Києва росіянами, як з’ясували журналісти «Главкома»).

Тоді Окружний адміністративний суд Києва (який скандально відомий через скандал із плівками, на яких фігурував колишній голова цього суду Вовк) ухвалив рішення на користь забудовника. Через тиждень цей суд розпустила Верховна Рада через корупцію. Кияни подали апеляцію і рішення суду скасували. Так «Квіти України» залишилися пам’яткою архітектури.

Наталія Войцещук, начальниця управління дозвільно-погоджувальної документації Мінкульту зауважує: рішення апеляції важливе, бо припис про заборону забудови і призупинення усіх будівельних робіт залишили у силі: «Відповідно, сьогодні статус пам’ятки залишився за обʼєктом. Але я знаю, що зараз вони вже подають касацію», – повідомила чиновниця.

Але це не єдина судова справа, яка стосується цієї будівлі. Є ще одна судова справа і слухається вона у Верховному Суді.

Чому рішення Верховного Суду буде прецедентом?

Архітектор і один із співавторів проєкту Микола Левчук доводить у Верховному Суді, що його авторське право порушили, коли будівлю демонтували: «Будинок спроєктували у 1979-1980 роках. І тоді проєкт не просто погоджувався, а потрібно було отримати протокол містобудівної ради, а після цього погодити з підрядником Київміськбуду. Тільки після цієї процедури отримували дозвіл на будівництво. Що ж відбулося зараз? Нові господарі будівлі порушили закон про авторські права. По-друге, за рішенням суду вони мають відновити будівлю у первісному вигляді і виплатити моральну компенсацію».

Адвокатка архітектора Лідія Климків, пояснює: «Коли здійснюється зміна проєкту, має бути отримане погодження головного архітектора, автора самого проєкту на те, що можна щось поміняти.  Є люди з бізнес-мисленням, які кажуть, що це ж власність, ми можемо робити все, що хочемо. З іншого боку, це авторське право, яке теж дуже важливе для розвитку всього суспільства».

Від рішення суддів у справі «Квіти України» залежить судова практика для всієї держави, бо потім на неї зважатимуть суди під час розгляду інших справ.

«Наразі забудовники не хочуть зважати на авторські права, – каже заступниця Голови Архітектурної палати Національної спілки архітекторів України Анна Кирій. – Закон вони тлумачать на свою користь, бо вбачають на першому місці вигоду. Сподіваюся на адекватне рішення Верховного суду. Тому що у нас в Україні у принципі та у Києві зокрема дуже мало архітектурно-цінних об'єктів».

Очільниця проєктів міжнародного співробітництва громадської ініціативи «Голка» Маргарита Ситник зазначає, що до повномасштабного вторгнення західні партнери України наполягали на тому, щоб створити окремий суд, який би займався захистом прав інтелектуальної власності: «Так, до прикладу, діє судова система у Польщі, де створили цілу мережу судів. Належний захист інтелектуальних прав сприяє інвестиційному клімату. Коли мова йде про авторські права архітекторів, то це дуже важливо у контексті відбудови країни. Від цього залежить, які архітектори будуть залучені до проєктної діяльності і як будуть виглядати у подальшому наші міста».

Публікація створена у рамках проєкту «Мережа активних громадян» громадської мережі «Голка», до якої можуть доєднуватися громадяни, які відстоюють захист культурної спадщини та зелених зон.