Джевеліни та Байрактари. Зброя, яка вже стала легендарною в Україні

Місяць тому всі українці вперше побачили, як українська армія вправно використовує найсучаснішу зброю – як іноземного виробництва, так і власного виробництва. Мережу заполонили численні відео масового знищення російської техніки: таке раніше ми бачили лише в голівудських бойовиках.

Наші захисники також демонструють вражаючі можливості вітчизняного озброєння. Деяке розроблене ще пів століття тому, проте досі не втратило свою ефективність, а деяке – сучасні українські розробки, які можуть конкурувати з найкращими світовими зразками. «Главком» розповідає про найефективніші засоби покарання окупантів.

Bayraktar TB2

Bayraktar TB2 – ударний оперативно-тактичний середньовисотний безпілотний літальний апарат (БПЛА). Розроблено приватною авіабудівною компанією Baykar Makina, заснованою в 1984 році турецьким підприємцем Оздеміром Байрактаром. В експлуатації з 2014 року.

Країна-виробник

Туреччина.

Основні тактико-технічні характеристики

• Довжина – 6,5 м
• Розмах крила – 12 м
• Висота польоту – до 8 км
• Тривалість польоту – близько 24 год
• Середня швидкість – 125 км/год
• Максимальна дальність управління – до 150 км

Озброєння

Дві керовані протитанкові ракети з лазерним наведенням, або чотири коректовані плануючі високоточні авіабомби.

Вартість

Близько $70 млн за комплекс, до якого входять шість дронів, дві станції управління, 200 од. боєприпасів та допоміжне обладнання – електронно-оптична та інфрачервона камери, лазерні далекомір та цілепокажчик.

Як це працює

Вперше бойове застосування Bayraktar TB2 відбулося у 2016 році, БПЛА були використані проти курдських загонів на південному сході Туреччини та півночі Сирії. Але на повну силу безпілотники, які практично не випромінюють інфрачервоні хвилі, і тому їх складно відстежити, показали себе в ході Другої карабахської війни 2020 року.

Фактично, безпілотники Bayraktar TB2 стали вирішальним фактором у бойових діях, забезпечивши азербайджанській стороні панування у повітрі та тактичну перевагу. За час активної фази конфлікту турецькі БПЛА практично повністю ліквідували вірменські засоби протиповітряної оборони, та знищили значну частину бойової техніки Вірменії у Нагірному Карабасі.

Безпілотники Bayraktar, які довели свою високу ефективність і під час російської агресії, мають велике майбутнє. У цьому є і певний особистісний фактор: технічний директор Baykar Makina Сельчук Байрактар, який відіграє ключову роль у розробці та виробництві нових БПЛА – зять президента Туреччини Реджепа Ердогана. До речі, компанія Baykar Makina 27 березня презентувала зразок нового надзвукового ударного БПЛА, оснащеного українським двигуном АІ-25. Новий Bayraktar отримав назву Kızılelma – «Червоне яблуко».

На початок війни в Україні було щонайменше 36 безпілотників Bayraktar TB2, поставлених Туреччиною. Перше бойове застосування дісталося ще наприкінці жовтня на Донбасі, коли БПЛА знищив бомбою російську гаубицю, яка обстрілювала українські позиції. За деякими даними, неодноразове знищення агресорів у Чорнобаївці – заслуга саме безпілотників Bayraktar.

С-300ПС

С-300 – зенітно-ракетний комплекс (ЗРК), який розроблявся у Радянському союзі у 1967-1975 роках п'ятнадцятьма підприємствами військово-промислового комплексу. Прийнятий на озброєння у 1978 році, на сьогоднішній день існує 24 різні модифікації комплексу.

Країна-виробник

СРСР.

Оснащення

• Командний пункт
• Радіолокатор виявлення кругового огляду
• Багатофункціональний радіолокатор підсвічування цiлi та наведення ракет
• Автономні радіолокаційні засоби виявлення та цілевказівки
• До чотирьох пускових комплексів, кожен з яких складається з трьох пускових установок
• Зенітні керовані ракети
• Засоби технічного забезпечення

Основні тактико-технічні характеристики

• Маса пускової установки – 42,2 т
• Габарити пускової установки: довжина – 13,1 м, ширина – 3,2 м, висота – 3,8 м
• Маса зенітної керованої ракети – до 2 т (бойової частини – до 200 кг)
• Габаритні розміри ракети – довжина 7,5 м, діаметр 0,52 м
• Максимальна швидкість – 2 тис. км/с
• Максимальна висота ураження цiлi – 75 км
• Кількість ракет у комплексі – 48
• Число одночасно наведених ракет – 12
• Число обстрілюваних цілей – 6

Вартість

Близько $250 млн.

Як це працює

Комплекс С-300 здатний вражати як літаки, так і балістичні ракети. При цьому вiн багатоканальний – одночасно здатний вести до шести цілей. Саме С-300ПС, що знаходиться на озброєнні української армії, призначений для оборони адміністративних, промислових та військових об'єктів від ударів усіх типів засобів повітряного нападу.

Використання С-300 під час війни України з російським агресором є другим в історії бойовим застосуванням зенітно-ракетного комплексу цього типу. Вперше ці ЗРК (експортні модифікації С-300ПМУ2) були використані Азербайджаном під час Другої карабахської війни у 2020 році для перехоплення вірменських оперативно-тактичних балістичних ракет радянського виробництва Р-17.

Кількість зенітно-ракетних комплексів С-300, які перебувають на озброєнні української армії, не розголошується.

FGM-148 Javelin

FGM-148 Javelin – переносний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК). Розроблено та виробляється військово-промисловою корпорацією Lockheed Martin. Через десять років після початку розробки, у 1996 році, комплекс прийнято на озброєння сухопутних військ США.

Країна-виробник

США.

Основні тактико-технічні характеристики

• Маса – 11,8 кг
• Довжина – 1,1 м
• Калібр протитанкової керованої ракети – 127 мм
• Ефективна дальність стрілянини – до 3 км
• Максимальна швидкість – 750 м/с

Оснащення

Комплекс FGM-148 Javelin складається з командно-пускового блоку і пострілу – ракети в герметичній пусковій трубі.

Вартість

Від $600 тис. за комплект із ПТРК та шести протитанкових керованих ракет.

Як це працює

Комплекс FGM-148 Javelin призначений для ураження бронетехніки, а також низьколітаючих малошвидкісних цілей: вертольотів, безпілотних літальних апаратів, гвинтомоторних літаків, що заходять на посадку. Бойовий розрахунок – дві особи: стрілець-оператор, та піднощик боєприпасів, який ще веде загальне спостереження за супротивником.

Протитанкова керована ракета оснащена інфрачервоною головкою самонаведення, що дозволяє реалізувати принцип «вистрілив-забув». Завдяки цьому можлива швидка зміна позиції відразу після пуску, або підготовка до наступного пострілу ще в момент знаходження першої ракети на траєкторії. До речі, вона здатна завдавати поразки в дах танка, тому динамічний захист тут безсилий. Бронепробивність – 750 мм.

Вперше FGM-148 Javelin було застосовано у 2001 році на початку операції «Незламна свобода» в Афганістані, потім вони використовувалися у військовому конфлікті в Іраку. У ході українсько-російської війни «Джевеліни» заслужили високу оцінку з боку українських військових, і викликають цілком зрозумілі страх і ненависть у живих російських танкістів.

Наприкінці січня 2022 року США поставили в Україну 300 одиниць FGM-148 Javelin. На початку березня партію ПТРК передала Естонія (конкретна кількість не названо, було сказано лише «десятки i десятки ракет). Наразі поставки продовжуються, але кількість комплексів та інші нюанси не афішуються.

FIM-92 Stinger

FIM-92 Stinger – переносний зенітно-ракетний комплекс (ПЗРК). Розроблено корпорацією General Dynamics. Прийнятий на озброєння в 1981 році, виробництвом займається військово-промислова компанія Raytheon, один з найбільших постачальників озброєння у світі.

Країна-виробник

США.

Основні тактико-технічні характеристики

• Маса – 10,1 кг
• довжина – 1,52 м
• Калібр зенітної ракети – 70 мм
• Дальність стрілянини – від 200 м до 4,5 км
• Максимальна висота цілі – 3,8 км
• Максимальна швидкість – 750 м/с

Оснащення

ПЗРК Stinger складається з пускового блоку та зенітної ракети із системою оптичного самонаведення.

Вартість

Близько $70 тис.

Як це працює

Комплекс FIM-92 Stinger призначений для ураження низьколітаючих повітряних цілей – літаків, вертольотів, безпілотних літальних апаратів. Альтернативні варіанти бойового застосування включають можливість обстрілу неброньованих наземних і надводних цілей. На основі ПЗРК також створено системи класу «повітря-повітря» та «повітря-земля».

FIM-92 Stinger – один із найпоширеніших ПЗРК у світі, він знаходиться на озброєнні 28 держав, а також низки національно-визвольних рухів та терористичних організацій.

Ракетні комплекси застосовувалися, мабуть, у всіх збройних конфліктах кінця XX – початку XXI століття, починаючи з Фолклендської війни 1981 року. Широко стали відомі після застосування з 1986 моджахедами в Афганістані, ефективність «Стінгерів» була така, що радянські війська змушені були різко змінити тактику бойового застосування вертольотів.

На сьогоднішній день США, Німеччина, Латвія та Литва передали українській армії 1300 переносних зенітно-ракетних комплексів FIM-92 Stinger. Усього заплановано постачання понад 2400 одиниць: 1400 від США, 500 від Німеччини, 300 від Данії, 200 від Нідерландів та деяка кількість від Литви та Латвії.

Стугна-П

«Стугна-П» – протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) розробки київського конструкторського бюро «Луч», одного з провідних українських підприємств у галузі керованого ракетного озброєння. Комплекс розроблявся у 2005-2010 роках, прийнятий на озброєння у 2011 році.

Країна-виробник

Україна.

Основні тактико-технічні характеристики

• Маса комплексу із ракетою – 90,6 кг
• Маса протитанкової керованої ракети – 29,5 кг
• Калібр – 130 мм
• Максимальна швидкість – 200 м/с
• Мінімальна дальність стрільби – 50 м
• Максимальна дальність стрільби – 5 км

Оснащення

ПТРК «Стугна-П» складається з пускової установки, контейнера для протитанкових керованих ракет, приладу наведення, тепловізійної камери та пульта дистанційного керування.

Вартість

Близько $200 тис., вартість керованої ракети – $20 тис.

Як це працює

Протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П» призначений для знищення танків та інших броньованих цілей, у тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. Також здатний знищувати вертольоти, що зависли в повітрі.

Комплекс оснащений напівавтоматичною системою наведення по лазерному променю. Крім того, можливе дистанційне керування протитанковою керованою ракетою по телевізійному каналу із закритої позиції. З 2015 року існує мобільний варіант ПТРК «Стугна-П» на базі квадроцикла CFmoto Tracker 800.

Залежно від типу бойової частини (осколково-фугасна або тандемна кумулятивна) протитанкова керована ракета комплексу має бронепробивність від 60 мм до 800 мм. За даними із вільних джерел, на озброєнні української армії перебувають не менше 200 пускових установок «Стугна-П» та 3 тис. ракет для них.

Комплекс активно застосовується в українсько-російській війні, починаючи з 2014 року. Нині оператором комплексу «Стугна-П» працює навіть колишня народна депутатка Тетяна Чорновіл, вона знищила українським ПТРК одну реактивну систему залпового вогню «Ураган» під Черніговом. Чорновіл має звання молодшого лейтенанта.

Корсар

«Корсар» – переносний протитанковий ракетний комплекс (ПТРК) розробки київського конструкторського бюро «Луч». Випробування комплексу, демонстраційний зразок якого було представлено на виставці озброєнь IDEX-2005 у Дубаях, завершились у 2015 році. У 2017 році «Корсар» був прийнятий на озброєння.

Країна-виробник

Україна.

Основні тактико-технічні характеристики

• Маса комплексу – 18 кг
• Маса протитанкової керованої ракети – 8,7 кг
• Калібр – 107 мм
• Максимальна швидкість – 250 м/с
• Мінімальна дальність стрільби – 100 м
• Максимальна дальність стрільби – 2,5 км

Оснащення

ПТРК «Корсар» складається з пускової установки та протитанкової керованої ракети в контейнері, комплекс оснащений тепловізором

Вартість

$120 тис., вартість керованої ракети – $20 тис.

Як це працює

Бронепробивність тандемної кумулятивної бойової частини ПТРК – не менше 550 мм після подолання динамічного захисту. «Корсар» – досить гнучкий комплекс, який може знищувати не лише танки та бронетехніку, а й гелікоптери, безпілотні літальні апарати та швидкісні катери, а також малорозмірні цілі типу довготривалих вогневих точок.

У ПТРК «Корсар» застосовано напівавтоматичну систему наведення з променю лазера. Виявлення мети та наведення забезпечується за допомогою оптичного та інфрачервоного прицілів, що дозволяє вести стрілянину в складних погодних умовах, як у денний, так і в нічний час. У 2014 році на основі «Корсара» було розроблено дистанційно керований бойовий модуль для бойових машин та малих бойових кораблів.

За даними із вільних джерел, на озброєнні української армії перебувають не менше 50 ПТРК «Корсар».

NLAW

NLAW (Next Generation Light Anti-tank Weapon, «Полегшена протитанкова зброя наступного покоління») – шведсько-британська легка переносна протитанкова керована ракета. Розроблялася з 2002 року компанією Saab, у 2009 року прийнята на озброєння британської армії.

Країна-виробник

Велика Британія.

Основні тактико-технічні характеристики

• Маса – 12,5 кг
• Довжина – 1 м
• Калібр – 150 мм
• Максимальна швидкість – 200 м/с
• Ефективна дальність стрільби – 20-600 м
• Максимальна дальність стрільби – 800 м

Оснащення

Ракети поставляються в герметичних транспортно-пускових контейнерах, до яких кріпиться блок супроводу та обчислення, а також денний приціл (додатково можна встановлювати тепловізійні та нічні приціли)

Вартість

$37 тис.

Як це працює

Протитанкова керована ракета NLAW, яка працює за принципом «вистрілив і забув», застосовується для боротьби з танками та бронетехнікою, а також для знищення польових укріплень та невеликих фортифікаційних споруд.

Комплекс, який є чимось середнім між звичайними ручними протитанковими гранатометами та повноцінними ПТРК, отримав в НАТО неофіційне прізвисько «Javelin на мінімалках». У ракети, оснащеної «розумним» прицілом (він автоматично розраховує поправки на метеоумови і попередження по рухомої цілі), відсутня можливість управління в польоті.

Втім, для поразки ворожого танка на відстані пів кілометра NLAW особливо більше нічого і не треба. Хоча стрілок цілиться в центр бойової машини, ракета проходить приблизно на метр вище і в момент прольоту детонує бойова частина. При вибуху виникає спрямований потужний вогненний струмінь, який обрушується на корпус танка зверху зі швидкістю 10 тис. м/с, і буквально пропалює броню.

Велика Британія розпочала постачання Україні протитанкової зброї ще з середині січня, але кількість керованих ракет NLAW не уточнюється.

SMAW-D

SMAW (Shoulder-launched Multi-purpose Assault Weapon, «Стріляюча з плеча багатоцільова штурмова зброя») – ручний гранатомет, розроблений на початку 80-х років минулого століття компанією McDonnell Douglas на замовлення Корпусу морської піхоти США. Прийнятий на озброєння у 1984 році, SMAW-D – одноразова полегшена модифікація.

Країна-виробник

США.

Основні тактико-технічні характеристики

• Маса у спорядженому стані – 7,25
• Довжина – 1,4 м (у похідному спорядженні – 0,81 м)
• Калібр – 83,5 мм
• Початкова швидкість – 220 м/с
• Прицільна дальність стрільби – 500 м

Оснащення

SMAW-D поставляється готовій до бойового застосування, в герметичній пусковій трубі з термобаричною реактивною гранатою, що містить 1,1 кг вибухової речовини. Гранатомет оснащений тільки механічним прицілом.

Вартість

Близько $1 тис.

Як це працює

Ручний гранатомет SMAW-D (інша назва – M141 Bunker Defeat Munition, «Боєприпас для знищення бункера») призначений насамперед для руйнування польових фортифікаційних споруд, пророблення проходів у загородженнях, стінах будівель. Діє за принципом «вистрілив і викинув» (D у назві означає Disposable – «одноразовий»).

Реактивна граната здатна пробити 20 см бетону, 30 см цегли, або 2,1 м мішків з піском. Гранатомет додатково може використовуватись для знищення неброньованої та легкоброньованої техніки.

SMAW-D застосовувався під час військових дій в Афганістані та Іраку.За попередніми даними, в січні 2022 року США передали Україні близько 200 одиниць цих штурмових гранатометів. Але постачання цієї американської зброї триває.

AT4

AT4 – одноразовий протитанковий реактивний гранатомет, розроблений в 1981 Saab Bofors Dynamics, підрозділом оборонної групи шведської компанії Saab. Прийнятий на озброєння у 1987 році. Виробництвом зброї зараз займаються Saab та (за ліцензією) американська корпорація Honeywell.

Країни-виробники

Швеція, США.

Основні тактико-технічні характеристики

• Маса – 6,7 кг
• Довжина – 1 м
• Калібр – 92 мм
• Початкова швидкість – 290 м/с
• Прицільна дальність стрільби – 300 м

Оснащення

Одноразовий гранатомет може використовувати або кумулятивну, або бронебійно-уламкову реактивну гранату. На пусковому пристрої можливе встановлення нічного прицілу.

Вартість

$1,48 тис.

Як це працює

Протитанковий реактивний гранатомет AT4 призначений насамперед для боротьби з броньованими цілями, але може бути використаний у ролі протипіхотної зброї. Наразі перебуває на озброєнні у 22 державах світу. Гранатомет має три модифікації, дві з яких можна використовувати, стріляючи із приміщення.

Одноразовий гранатомет шведської розробки застосовувався при вторгненні США до Панами, під час збройних конфліктів в Афганістані та Іраку. Наразі він використовується для знищення російського агресора – на початку березня США закупили 6 тис. одиниць AT4 для української армії. У свою чергу, прем'єр-міністр Швеції Магдалена Андерсон заявила, що Україні буде передано 5 тис. одноразових протитанкових гранатометів.

Андрій Кузьмін, «Главком»