Гра престолів. Хто так швидко всівся на місце Святійшого Філарета

20 березня завершився земний шлях 97-річного Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета (у миру – Михайло Денисенко). Ця скорботна подія в один момент запустила план пошуку наступника предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату. Ця релігійна структура була ліквідована у зв’язку з отримання Томоса та створенням єдиної помісної Православної церкви України наприкінці 2018 року. Саме УПЦ КП стала основою нової церкви, до неї перейшов і сам Патріарх Філарет, проте вже за кілька місяців він «передумав» і здійснив спробу відновити Київський патріархат.

Боротьба за цей «ліквідований» понад 7 років тому церковний престол, якщо вірити офіційному повідомленню, була дуже стрімкою і розпочалася відразу після смерті Патріарха. І вже до обіду 21 березня було проголошено ім’я нового патріарха: ним було проголошено маловідомого архієпископа Сумського та Охтирського УПЦ КП Никодима.

«Шляхом таємного голосування Патріархом Київським і всієї Руси-України одноголосно обрано архієпископа Сумського та Охтирського Никодима (Кобзаря)», – ішлося в тексті акту про обрання предстоятеля Української православної церкви Київського патріархату, оприлюдненого в соцмережах самого Никодима.

У чому полягав такий поспіх, чому були порушені церковні процедури, передбачені на такий випадок, і як це може позначитися на майбутніх міжконфесійних відносинах із Православною церквою України, з’ясовував «Главком».

Справжній патріарший намісник відмовився від фарсу?

У серпні 2019 році на той момент 90-річний Філарет дав інтерв’ю, в якому серед іншого висловився про свого ймовірного наступника: «Про наступника я зараз не думаю. Я думаю зараз про те, яким чином Київський патріархат утвердити, збільшити і показати силу. Ось про це я думаю».

Така категоричність у відповіді Патріарха багато про що говорила. Скоріше за все, тоді він не міг змиритися з тим фактом, що його вихованець, патріарший намісник Епіфаній (у миру – Сергій Думенко), який у грудні 2018-го був обраний за пропозицією самого Філарета предстоятелем Православної церкви України, не став виконувати вказівки на той момент вже «почесного патріарха».  

Нагадаємо, що посада намісника з’явилася у церкві Філарета у червні 2013 року. За статутом УПЦ КП, намісник повинен допомагати главі церкви у керівництві парафіями в Київській області. А в разі смерті патріарха – без процедури обрання став би місцеблюстителем патріаршого престолу. Тобто тимчасовим керівником церкви допоки не буде обрано нового патріарха.

На момент смерті Філарета статут УПЦ Київського патріархату також містив згадку про патріаршого намісника. Це ієрарх із титулом митрополита Переяслав-Хмельницького і Білоцерківського; є постійним членом Священного Синоду.

Очільником Переяслав-Хмельницької та Білоцерківської єпархії УПЦ КП є архієпископ Андрій (у миру – Іван Маруцак). Він також входить до складу Священного Синоду УПЦ КП. Андрій не встиг дорости до сану митрополита, однак він до останнього залишався вірним соратником покійного Патріарха.

11 листопада минулого року відбулася зустріч Філарета та архієпископа Андрія, на якій обговорювалися поточні питання церковного життя. Також поважний гість доповів Патріарху про поповнення лав Церкви – до неї доєдналася нова парафія.

У день голосування за нового Патріарха саме архієпископ Білоцерківський Андрій заявив про незгоду з тим, що відбулося. Зокрема, владика відмовився від участі у таємному голосуванні, аргументувавши це порушенням регламенту та статуту Церкви.

«Главком» зв’язався в архієпископом, але той, посилаючись на зайнятість у похованні Філарета, не став коментувати останні події.

Що ж відомо на цей момент. До обрання Патріархом архієпископа Сумського і Охтирського Никодима доклалося семеро архієреїв УПЦ КП: митрополит Білгородський і Обоянський Іоасаф; екзарх Молдови, митрополит Фалештський і Молдовський Філарет; архієпископ Дніпровський і Криворізький Даниїл; єпископ Одеський Никон; єпископ Херсонський Михаїл та єпископ Валуйський Петро. І, власне, сам Никодим, який і був проголошений патріархом…

«Тут питань більше, аніж відповідей. Ідеться про те, що вісім осіб (архієпископ Білоцерківський Андрій не голосував – «Главком»), двоє із яких онлайн (митрополит Білгородський Іоасаф і митрополит Молдовський Філарет – «Главком») обрали «патріарха», і це при  тому, що попередник ще не похований… Думаю, що через рік про них вже ніхто й згадувати не буде. Будуть якісь маргінальні структури, кілька громад на всю церкву», – так оцінив в коментарі «Главкому» ситуацію, що склалася, професор, релігієзнавець і доктор філософських наук Олександр Саган.

Важлива деталь. Лише п’ять із семи архієреїв, які обрали Никодима патріархом, входять до складу Священного Синоду УПЦ КП, який очолював покійний Філарет. Всього, згідно зі Статутом Церкви, Синод, окрім Патріарха, нараховує вісім постійних і трьох тимчасових членів.

Назвав стовпів ПЦУ «свинопасами». Хто такий Никодим?

Отже, хто ж цей, новоявлений патріарх? 55-річний Никодим (у миру – Володимир Кобзар) – достатньо контроверсійна фігура. Сам родом із Сум. Там на зламі 80-90 років минулого століття закінчив авіаційне військове училище. Є офіцером запасу.

Вже на третій день здобуття Україною незалежності, 26 серпня 1991 року офіцер Кобзар був рукопокладений у сан диякона. Це таїнство виконав єпископ Сумський і Охтирський Російської православної церкви Никанор (Юхим’юк).

З 1993 року – Никодим став кліриком Сумської єпархії Української православної церкви Київського патріархату. На початку нульових був настоятелем Свято-Воскресенського кафедрального собору у Сумах і храму на честь святого архістратига Божого Михаїла у селі Грунівка на Сумщині.

А вже з кінця 2019 року в структурі «ліквідованої» УПЦ КП архієрей наростив свій вплив: почав управляти Сумською і Охтирською єпархією. Пізніше на нього ж повісили тимчасове керівництво Полтавською, Харківською і Чернігівськими єпархіями.

В останній рік життя Філарета архієпископ Сумський і Охтирський помітно активізувався і особливо не добирав слів, говорячи про духівництво саме із Православної церкви України. Наприклад, у дописі від 21 грудня 2025 року Никодим написав, що Епіфаній та близькі до нього владики «лишилися б свинопасами не лише в душі, а на ділі», якби не було покровительства з боку Патріарха Філарета.

До різких оцінок архієпископ Никодим вдався, коментуючи сенсаційну зустріч Патріарха Філарета і предстоятеля ПЦУ митрополита Епіфанія на території Михайлівського Золотоверхого монастиря 5 листопада минулого року. Треба наголосити: на цьому заході не було жодного працівника пресслужби Київської патріархії. За версією представників ПЦУ, цей контакт був знаком примирення між Філаретом, що помітно ослаб, та Епіфанієм.

Такі новини сподвигли архієпископа Сумського і Охтирського до дуже категоричних висновків: мовляв, Філарет прийшов на «ворожу територію» «під дією психотропних речовин» і там йому могли підсунути «підписати сумнівні документи». «Я, як постійний член Священного Синоду Української Православної Церкви Київського Патріархату, відповідально заявляю, що Київський Патріархат неминуче продовжить своє існування, навіть якщо нешановна ієрархія ПЦУ незаконно захопить приміщення Патріархії й Володимирського Собору, ніякого об'єднання з розкольниками на їхніх умовах не відбудеться…» – грізно попередив Никодим.

9 листопада 2025 року церковник оприлюднив текст звернення Архиєрейської наради, яка відбулася в онлайн-форматі. Окремі архіпастирі УПЦ КП тоді звинуватили близьких родичів Філарета в тому, що вони тримають Патріарха в ізоляції від представників єпископату та духовенства, а також звернулися до правоохоронних органів з проханням втрутитися у ситуацію.

Крім того, у день оголошення про появу нового патріарха, 22 березня 2026 року владика Никодим вдався до суперечливих кроків. По-перше, підписав так звану спільну заяву архієреїв УПЦ КП, які засудили духівництво ПЦУ, звинувативши тих у «викрадені тіла» спочилого Філарета з лікарні та перевезенні до Михайлівського собору для відспівування. У цій відозві також сказано, що УПЦ КП не має наміру входити до будь-яких інших церковних структур.

По-друге, архієпископ Никодим, який системно паплюжить духовенство помісної Української церкви, мирно привітав з Днем народження Євлогія – митрополита Сумського і Охтирського Церкви Московського патріархату. Копію вітального листа священнослужитель оприлюднив у Facebook. Окрім звичних церковних регалій, Никодим вже додав, що є обраний та наречений Патріархом Київським і всієї Руси-України.

Архієпископ Сумський і Охтирський, будучи обраним новим Патріархом вже також почав роздавати інтерв’ю.  В одному з перших він обурився, що церкву Онуфрія, в якого президент забрав українське громадянство, називають Московським патріархатом (раніше «Главком» писав, що українські суди підтвердили: УПЦ МП входить до складу Російської православної церкви).  «Якщо юридично правильно, наша держава України зареєструвала цю церкву як Українську православну церкву. І правильно конкретно називати саме так. Ми всі розуміємо, кому вона була підпорядкована і зараз вона канонічно підпорядкована їй (РПЦ – «Главком»), але треба вживати все-таки правильні слова», – повчав архієрей із Сум.

Також «Главком» зафіксував підвищену активність Никодима за лічені місяці перед смертю Філарета. На початку лютого архієрей оголосив збір коштів на придбання приміщення для Сумської православної духовної семінарії імені Петра Могили. Наразі зібрано 137 тис. грн із 2,5 млн грн необхідних. Сам заклад зареєстровано у формі громадської організації наприкінці грудня минулого року. Архієпископ Сумський і Охтирський входить до складу членів керівних органів ГО.

За даними аналітичної системи Youcontrol, 19 березня 2026 року архієрей також створив громадську спілку «Сумський єпархіальний координаційний центр православних громад». Чим конкретно займатиметься організація, поки невідомо.

А вже ввечері 20 березня 2026 року, у день смерті Філарета, Никодим перебував у Києві. Він зняв коротке відео з території патріаршого Свято-Володимирського кафедрального собору, у якому звинуватив керівництво ПЦУ у захопленні храму та перешкоджанні архієпископам УПЦ КП, які намагалися потрапити всередину.

«Йому треба дати по шапці». Так дослівно оцінили цей вчинок Никодима кілька отців, з якими «Главком» спілкувався біля Володимирського собору під час церемонії прощання з Філаретом. Співбесідники у рясах в унісон заявили, що обрання Никодима патріархом, було неканонічним. І додали, що на похороні Філарета у неділю, 22 березня, вже його ніхто не бачив.

Собор і резиденція Філарета: хто хазяйнуватиме?

Після відходу Філарета оголилися одразу кілька питань. Найпринциповіші з них: чи зайде ПЦУ у Свято-Володимирський кафедральний собор і патріаршу резиденцію на вулиці Чикаленка, 36 (раніше вулиця Пушкінська) у Києві? Цим майном фактично користувалася УПЦ КП на чолі з Філаретом.

Нагадаємо, у грудні 2019 року Священний Синод Православної церкви ухвалив соломонове рішення: пожиттєво закріпив за Філаретом проживання і використання для своєї діяльності комплексу будівель на вулиці Чикаленка, 36. Також йому надали право до кінця життя звершувати богослужіння у Володимирському соборі Києва.

Юридично церква під орудою Епіфанія оформила вказані відносини у вигляді релігійної організації у складі Православної церкви України у формі місії, «враховуючи минулі особливі заслуги у розбудові Церкви» Патріарха.

У вищенаведеній заяві ПЦУ зазначалося, що пожиттєві преференції гарантувалися Філарету ще й тому, що держава ліквідувала релігійну організацію «Київська Патріархія Української Православної Церкви Київського Патріархату». Поштовхом цьому став Об’єднавчий Собор 27 липня 2019 року, під час якого новостворена ПЦУ поглинула УПЦ КП.

Кілька років Філарет намагався безуспішно оскаржити у судах скасування реєстрації своєї релігійної організації. Більшість позовів завмирало на початковому етапі, бо Михайло Денисенко не надавав належних доказів, що «є Патріархом Київським і всієї Руси-України Філаретом».

Як з’ясував «Главком», земельна ділянка площею 35 соток на столичній вулиці Чикаленка, 36 (Патріарша резиденція), яка з початку нульових перебувала у постійному користуванні Київської патріархії УПЦ КП, з травня 2020-го також змінила користувача. Ним стала Православна церква України.

Тобто і споруда патріаршого храму, і його резиденція за документами вже давно є власністю ПЦУ. Митрополит Епіфаній дотримався рішення 2019 року, дозволив Патріарху довічно користуватися згаданими майновими комплексами. ПЦУ також гідно провела в останню путь Патріарха і виконала його заповіт, поховавши його у Володимирському соборі.

«Зрозуміло, що відносна стабільність, яка існувала до сьогодні у відносинах між Православною церквою України і УЦП Київського патріархату трималася виключно на  фігурі Філарета. Навіть попри певні конфлікти авторитет Патріарха гарантував, що не буде надзвичайних потрясінь або аморальних дій з боку двох православних церков. Тепер же ПЦУ, окрім вирішення майнових питань, намагатиметься переманити на свій бік релігійні громади, які були орієнтовані на Філарета», – наголосив «Главкому» колишній очільник Мінкульту.

Разом із тим релігійний експерт Олександр Саган, з яким поспілкувався «Главком», наполягає: не зовсім коректно говорити про великий вплив УЦП Київського патріархату на церковне життя в Україні. «Забудьте про УПЦ КП. Немає такої інституції. За життя Філарета під його контролем перебувало орієнтовно півтора десятка громад. Ще стільки ж – у діаспорі. Те, що юридично не всі громади КП переоформилися в ПЦУ, не привід їх виокремлювати. Адже багато з них погубили статути і не привели документи належним чином. До речі, в Україні є ще громади першої хвилі Української автокефальної православної церкви, які були в КП на своїх старих статутах і з ними ж перейшли до ПЦУ», – зазначив співбесідник видання.

Для порівняння, станом на липень 2025 року Православна церква України налічувала 45 єпархій, які в Україні об’єднують понад 9000 релігійних громад, а також більше 90 чоловічих та жіночих монастирів.

***

У промові перед труною Філарета, яка сьогодні стояла у Володимирському кафедральному соборі, Предстоятель ПЦУ Блаженнійший Митрополит Епіфаній згадав притчу, зміст якої можна розцінити як заклик до об’єднання всіх православних.

«Усі ми чули історію Святого Апостола Іоанна Богослова, який єдиний з усіх учнів Христових дожив до глибокої старості. І ось наприкінці життя він постійно повторював слова: «Діти, любіть один одного». Саме це відчуття мали ми, коли слова любові чули з вуст старця-Патріарха. Він (Філарет – «Главком») свідчить те саме, що свідчив Апостол Іоанн», – наголосив Епіфаній.

Про об’єднання заговорив і Никодим. Він бачить єдину помісну православну церкву з патріаршим устроєм у Михайлівському Золотоверхому соборі Києві. Для цього готовий посадити на один стіл Предстоятеля УПЦ МП Онуфрія та Предстоятеля ПЦУ Епіфанія…

Віталій Тараненко, «Главком»