Хранитель майна корупціонерів. Що відбувається з конкурсом на керівника АРМА?

Станом на кінець минулого року три важливі антикорупційні органи України залишалися без повноправного керівництва. Мова про Спеціалізовану антикорупційну прокуратуру (САП), Державне бюро розслідувань (ДБР) та Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Кадрові конкурси, на котрих обирались претенденти на ці посади, не минали без скандалів.

Так, попри те, що переможець відбору на посаду очільника САП давно визначений, його ніяк не можуть затвердити. У фінал конкурсу на керівника ДБР вийшли чинний виконувач обов’язків та два його охоронці, що також викликало підозри в чесності відбору.

А от конкурсу на посаду директора АРМА ще далеко до фіналу. Але й він із самого початку спровокував незадоволення у антикорупційних активістів.

Чому важлива АРМА?

Агентство з розшуку та менеджменту активів була створене у лютому 2016-го, практично п’ять років тому. Попри це, про діяльність цього органу українці знають менше, ніж про інші нові антикорупційні органи.

Отже, чим займається АРМА:

• розшуком та виявленням активів, на які може бути накладено арешт у кримінальному провадженні;
• оцінкою та веденням обліку майна;
• управлінням активами, на які накладено арешт або які конфісковано у кримінальному провадженні, чи у справі про визнання необґрунтованими активів та їх стягненням на користь держави.

Громадський контроль за діяльністю Агентства забезпечується через Громадську раду. Кожні два роки її склад оновлюється на підставі результатів конкурсу та затверджується урядом.

Першим керівником АРМА став Антон Янчук (7 грудня 2016 – 27 листопада 2019). Приводом для його дочасного – раніше, ніж через п’ять років після призначення – відсторонення, а потім і звільнення став зрив опалювального сезону теплоелектроцентралями у Львівській області, які були передані в тимчасове підпорядкування АРМА.

Після цього тимчасовим виконувачем обов’язків керівника Агентства став Віталій Сигидин, який раніше працював начальником Відділу моніторингу ефективності менеджменту активів центрального апарату АРМА. Однак і новий топ-менеджер сидів у цьому кріслі недовго: 4 серпня 2021 року Сигидина відсторонили. Йому повідомили про підозру у привласненні державних коштів та відправили під домашній арешт. Причому такі заходи здійснили не лише щодо нього, а й щодо його заступника та начальника управління АРМА. Трійцю підозрюють у привласненні понад $400 тис., які були в управлінні Агентства.

«Вказані особи на підставі підроблених судових рішень безпідставно перераховували кошти на банківський рахунок фізичної особи, яка не мала до грошей жодного стосунку. Потім ці гроші розподілялись між учасниками групи», – повідомили подробиці оборудки в Держбюро розслідувань.

Після відсторонення Сигидина уряд призначив тимчасово виконувати обов’язки голови АРМА Дмитра Жоравовича. Водночас нині триває конкурс на посаду нового голови АРМА. Відбір почався 2 листопада 2021 року. За законом, голова Агентства призначається на посаду урядом строком на п'ять років – за результатами конкурсу, причому одна і та сама особа не може обіймати посаду два строки підряд. Відбір кандидата на посаду керівника АРМА здійснює конкурсна комісія. До її складу входять три особи від парламенту, по одній – від Офісу генпрокурора, НАБУ, Мінюсту, Держфінмоніторингу та Мінфіну. Своїх двох заступників призначає голова АРМА.

До слова, за посаду голови АРМА нині змагаються 12 кандидатів:

1. Віжунов Олександр Вікторович
2. Власюк Віталій Вікторович
3. Гуменюк Ірина Вікторівна
4. Жоравович Дмитро Олексійович
5. Киричок Павло Сергійович
6. Лясковць Олексій Володимирович
7. Мартинюк Юрій Володимирович
8. Павленко Володимир Іванович
9. Потьомкін Андрій Олександрович
10. Рибка Олег Віталійович
11. Руденко Олександр Володимирович
12. Сидоржевський Олександр Миколайович

Що не так із конкурсом?

«Ця комісія йде стежкою САП (Спеціалізованої антикорупційної прокуратури)», – дає свою оцінку конкурсу антикорупційна громадська організація Transparency International. Там побоюються, що призначення голови АРМА може розтягнутися на півтора року, як це вже відбулося із призначенням очільника САП.

У активістів чимало претензій до організації конкурсу. Зокрема:

• Терміни оприлюднення порядку проведення конкурсу. «Ключова проблема в тому, що комісія оприлюднила порядок проведення конкурсу та регламент своєї роботи набагато пізніше початку прийому документів, що і вплинуло на загальну кількість претендентів конкурсу», – пояснюють в Transparency International.
• Відсутність достатньої кількості доброчесних потенційних кандидатів на очільника АРМА. Їх 12 – при тому, що до конкурсу допустили усіх, хто подав заявки. Для порівняння: у конкурсі на посаду голови НАЗК подали документи 32 особи, а у крісло антикорупційного прокурора виявили бажання сісти 169 осіб.
• Ігнорування вивчення доброчесності кандидатів.
• Вкрай «слабкий» рівень тестових питань на знання загального та спеціального законодавства. Крім того, на думку експертів Transparency International, 30 хвилин, передбачених на оцінювання кандидатів, недостатньо.

«Потрібно повернути конкурс на етап подачі документів кандидатами, але обов’язково опублікувати порядок проведення конкурсу та прозорі критерії оцінювання кандидатів до початку прийому заяв», –пропонують члени громадської організації.

Що кажуть у конкурсній комісії

Член конкурсної комісії за квотою НАБУ, журналіст Юрій Бутусов вважає всі перераховані закиди необґрунтованими. «Порядок проведення конкурсу чітко нерегламентований, багато речей комісія має визначати сама. Крім того, питання щодо включення іноземних консультантів від наших міжнародних партнерів також не було регламентованим», – розказує він у коментарі «Главкому».

З тезою щодо ігнорування вивчення доброчесності кандидатів на посаду Бутусов також абсолютно не погоджується. «На жаль, у експертів з Transparency International не знайшли можливості проглянути онлайн-трансляції засідань комісії, де це питання обговорювалося. Річ у тім, що є закон України і постанова уряду, які визначають порядок проведення конкурсу, і слово «доброчесність» там не згадується. Комісія не може розширено трактувати закони. У законі є поняття оцінки ділових якостей, в рамках цих якостей і буде оцінюватися доброчесність. І ця позиція узгоджена з нашими міжнародними партнерами. Питання доброчесності встановлюється на особистій співбесіді, фінальному етапі конкурсу», – зазначив Бутусов.

За словами члена комісії, в робочу групу включено експертів, яких було делеговано посольством США і представництвом Європейської комісії в Україні. «Ми – комісія, яка має виконувати закон, а не писати його», – нагадав Бутусов.

Щодо рівня тестових питань, який у громадській організації назвали слабким, член комісії зауважив: «Ці завдання, звісно, мають певне значення, однак вони не можуть бути більш значущими за інші етапи. Тести слугують для оцінки загального рівня кандидатів, вони не є якимось особливим етапом конкурсу. Думаю, якщо дати непідготовленій людині питання на знання норм законодавства, вона на них не відповість. До речі, дві людини не склали ці тести».

Крім того, Бутусов закликав усіх, хто сумнівається у чесності проведення конкурсу звернутися із відповідним запитом до посольства США та представництва Єврокомісії. Він також додав, що закон і постанова уряду не визначають необхідність онлайн-трансляції засідань – це ініціатива комісії з метою забезпечення прозорості проведення конкурсу.

Реформу під ялинку

В останній день минулого року президент Володимир Зеленський підписав проголосований нардепами всередині грудня законопроєкт №6375, що запроваджує зміни у діяльності АРМА. «Ним ми підвищуємо ефективність управління персоналом АРМА, а також даємо можливість оскарження самого факту передачі арештованого майна в управління Агентства», – коментує нардеп від «Слуги народу» Галина Янченко.

Зокрема, документ передбачає:

1. Запровадження процедури повернення майна з управління АРМА в разі скасування судом ухвали про передачу майна в Агентство (до слова, у соцмережах періодично звучали скарги адвокатів на те, що АРМА не поспішає віддавати активи, які вже потрапили їй до рук);
2. Збільшення кількості заступників голови АРМА.

Відповідно до Порівняльної таблиці, якщо раніше керівник Агентства міг призначити собі лише двох заступників, то тепер двома він може не обмежуватися. Кількісних обмежень взагалі немає: хоч п’ять, хоч 25.

Досягнення АРМА

Всередині грудня минулого року в АРМА відзвітували про свої здобутки за одинадцять місяців 2021-го. За цей час Агентство розшукало частки у статутних капіталах, цінні папери, грошові кошти та фінансові зобов’язання загальною вартістю понад 13,5 млрд грн, а також понад 6226 земельних ділянок, 6201 об’єктів житлової та нежитлової нерухомості, 1120 автівок, 804 одиниць с/г техніки з комплектуючими, 562 одиниць сільськогосподарської продукції; 557 одиниць іншого майна (товарів), 336 майнових прав інтелектуальної власності, 51 водний транспортний засіб, 26 одиниць нематеріальних активів та навіть три одиниці повітряного транспорту. Загалом це майже 16 тис. одиниць майна.

Якщо з мови цифр перейти на конкретні приклади, то можна згадати про майно президента-втікача Віктора Януковича, його частина перебуває або перебувала в АРМА. Скажімо, готельно-ресторанний комплекс «Сухолуччя», яке свого часу облюбував Янукович Вищий антикорупційний суд передав під управління агентства влітку 2020 року. АРМА тривалий час шукала управителя для «Сухолуччя», підписало договір з ТОВ «7 днів». Згідно з договором, управитель не може зводити капітальні споруди, робити перепланування, використовувати актив не за функціональним призначенням. Водночас він може ремонтувати об’єкти і зводити сезонні розбірні конструкції – альтанки, басейн тощо.

Управитель очікує на щомісячний дохід від користування активом 1,16 млн грн. При цьому «7 днів» зобов’язалась платити у держбюджет 100 тис. грн щомісяця, навіть якщо бізнес у резиденції «не піде».

Крім того, компанія буде витрачати на збереження і покращення комплексу майже 800 тис. грн в місяць. У планах майбутнього управителя – створення на території комплексу гостьових зон для відпочинку та сімейних розваг, спорудження сезонного басейну, облаштування готельних номерів, організація двох закладів харчування.

Наталія Сокирчук, «Главком»