Юрта перемоги. Що поєднує українців та казахів у цій війні

Те, що Схід – справа тонка, вкотре підтверджує позиція влади Казахстану, яка одночасно намагається всидіти навіть не на двох, а на трьох стільцях. Країна, що входить разом із РФ до Організації договору про колективну безпеку, от уже багато років йде у фарватері Китаю, який грає у свою гру і нещодавно запропонував свій мирний план щодо врегулювання війни, яку розв'язала Росія. При цьому з мовчазного схвалення офіційної Астани, і прості казахи і казахські бізнесмени відкрито підтримують українців, що викликає істерику у Кремля.

Два місяці тому в Україні було встановлено першу казахську юрту незламності, а зараз їх вже п'ять – усі подарували і утримують власним коштом казахські бізнесмени.

З пунктів обігріву, де можна зарядити телефон та скористатися інтернетом, ці юрти перетворилися на невеликі етнографічні музеї і стали символом українсько-казахської дружби. Станом на сьогодні юрти відвідало близько 80 тис. осіб.

Спочатку передбачалося, що юрти незламності працюватимуть до кінця березня – поки не потеплішає. Але, як з’ясував «Главком», концепція змінилася – вони стоятимуть в Україні до перемоги над російським агресором.

Юрти екстракласу

Ідея створити проєкт «Юрта незламності» виникла у міжпарламентській групі «Україна – Казахстан» наприкінці жовтня, під час обговорення з казахським бізнесменом Даулетом Нуржановим, акціонером аграрної компанії Kusto Group, постачання в Україну потужних генераторів для лікарень.

Дизель-генератори на загальну суму $500 тис. (всього 41 агрегат) було поставлено, але на той час в Україні через масові ракетні обстріли об'єктів інфраструктури почалися проблеми на побутовому рівні. Стартувала державна програма зі створення «пунктів незламності», де українці могли зігрітися і зарядити свої ґаджети, і друзі з Казахстану вирішили не залишатися осторонь.

Казахські бізнесмени купили шість святкових юрт, які у Казахстані використовуються, зокрема, під час весіль та інших гулянь. Загальна площа юрти – близько 60 кв. м. Каркас дерев'яний, з верби, при складанні не використовується жодного цвяха: всі з'єднання – шкіряні. Покриття з повсті, усередині – килими, які не тільки створюють затишок та гарний настрій, а й додатково захищають від холоду. Вартість однієї такої юрти у святковій комплектації – $20 тис.

Московські істерики

Перша казахська юрта незламності була встановлена 6 січня 2023 року у Бучі, це відразу спровокувало істерику в Росії. Представник російського зовнішньополітичного відомства Марія Захарова звернулася до влади Казахстану з вимогою пояснень. Мовляв, як же так, Росія та Казахстан – колеги з Організації договору про колективну безпеку, а встановлення юрти в Бучі, на думку Москви, завдає шкоди російсько-казахстанському стратегічному партнерству.

«У Міністерстві закордонних справ Казахстану заявили, що це виключно ініціатива казахської діаспори, товариства українсько-казахської дружби та казахського бізнесу, і особисто вони не бачать нічого поганого у тому, що їхня країна підтримала Україну у складній ситуації. І навіть цим пишаються. Але ж ми розуміємо, що схід – справа тонка, і без мовчазного схвалення влади організувати такий проєкт було би… скажімо так, трохи проблематично», – пояснюють у міжпарламентській групі «Україна – Казахстан».

Буча була першою. 14 січня казахську юрту незламності було встановлено у Києві, 22 січня – у Харкові, 2 лютого – у Львові, та 12 лютого – в Одесі. Кожна установка викликала шалену реакцію на російських телевізійних ток-шоу, але офіційних нот протесту вже не було – усвідомили, що марно.

Шосту юрту незабаром буде встановлено у Черкаській області, і, швидше за все, з'явиться ще одна у Дніпрі. Спочатку у рамках проєкту передбачалося шість юрт, але бізнесмени з Казахстану купили ще одну.

Наймасовіша за відвідуваністю казахська юрта незламності – у Києві. У будні, коли місто залишалося без тепла і світла, туди приходили до 500 осіб, у вихідні – до тисячі. У решті міст у будні юрти приймали до 300 відвідувачів, а у суботу-неділю – до 700.

Спільний Кобзар

Столичну юрту незламності встановлено у парку Тараса Шевченка, що є глибоко символічним. Кобзар для українців – це наше все, але й для казахів він теж не чужий – у 1850-1857 роках Шевченко був на засланні у Казахстані, за цей період Тарас Григорович написав 20 повістей, 120 віршів та 450 картин. До речі, в Одесі юрта незламності також встановлена у парку Шевченка, а на Черкащині її обіцяно встановити у селі Моринці, де народився Кобзар. Але, скоріше, це просто символічний жест у символічному місці.

На вулиці біля юрти бадьоро торохтить генератор, на даху – Starlink. Усередині по колу – шість стандартних лавок, кожна розрахована на чотири особи. Усі місця зайняті, відвідувачі п'ють гарячу чай-каву з печивом. Поруч – обігрівач, вздовж повстяної стіни юрти протягнутий подовжувач, одночасно можна зарядити до 10 ґаджетів.

Грає тиха мелодія – вибірка виконавців на домбрі, національному казахському інструменті. 28-річний киянин Рустем Дарменов, етнічний казах, розповідає відвідувачам, що за експонати розвішано на стінах на святкових килимах.

Юрта нагадує невеликий етнографічний музей. Тут і автентичний лук (з кістяними вставками), і булава (на відміну від української, на ній немає шипів), і дерев'яний щит, оббитий шкірою барана та прикрашений кінським хвостом. Камча – короткий батіг для погоні коней. На вкритій килимами скрині – вишиті подушечки, листівки з краєвидами міст Казахстану та українсько-казахський розмовник.

«З боку киян – величезний інтерес. Приходять не просто зігрітися, а подивитись, особливо у суботу-неділю. До речі, до нас у вихідні приходять музиканти, художники, влаштовують різні майстер-класи для дітей», – каже Рустем Дарменов.

Утримання однієї юрти обходиться до $300 на день – паливо для генератора, вода, чай, кава, цукор, печиво та інші дрібниці на кшталт бахіл та сміттєвих мішків. За найскромнішими підрахунками, казахські бізнесмени вже витратили на щоденне забезпечення проєкту близько $45 тис.

Спочатку планували, що проєкт працюватиме до кінця березня, до закінчення холодів. Але тепер казахські друзі вирішили, що юрти незламності будуть перетворені у культурні центри, і вони стоятимуть до перемоги України. А потім буде свято – з пловом, кумисом, баурсаками та іншими казахськими стравами. З піснями та танцями.

До речі, державний секретар США Ентоні Блінкен, перебуваючи у Казахстані з офіційним візитом, подякував народу республіки за гуманітарну допомогу для України.

Андрій Кузьмін, «Главком»