Кого ти обрало, Запоріжжя? Що коять в парламенті друзі Богуслаєва і лобісти бізнесу

Від Запоріжжя до лінії фронту сьогодні – 23 кілометри. У Верховній Раді інтереси регіону представляє дев'ять народних депутатів–мажоритарників – Роман Соха, Сергій Штепа, Геннадій Касай, Марина Нікітіна, Павло Мельник, Сергій Мінько, Юлія Яцик, Олександр Пономарьов та Євген Шевченко.

Також кілька політиків з цього регіону пройшли у списках політичних партій – Артем Кунаєв, Михайло Крячко та Володимир Кальцев. Якщо більшість депутатів потрапили до парламенту як представники партії влади, то Кальцев, як і мажоритарник Олександр Пономарьов, – від нині забороненої партії ОПЗЖ. 

Двом з перерахованих вище депутатів оголосили підозри у державній зраді – це Пономарьова та Шевченко. Останній відзначився тим, що їздив до самопроголошеного президента Білорусі Олександра Лукашенка перед повномасштабним вторгненням.

Шевченка виключили з фракції «Слуга народу» після того, як він підтримав затримання в Білорусі опозиційного блогера. Згодом Кирило Буданов, який на той час був очільником Головного управління розвідки Міноборони, зізнався, що Шевченко вів перемовини в рамках домовленостей зі спецслужбами. 

Низка політиків у регіоні пов'язані із колишнім народним депутатом Вячеславом Богуслаєвим, який очолював стратегічну «Мотор Січ» і якого судять за державну зраду. Він блокував передачу гелікоптера українським розвідникам зі словами «Спрячтє всьо, бл**!». Через рік після того «Радіо Свобода» оприлюднила записи розмов, де з-поміж тих, хто мав допомогти Богуслаєву, фігурувало ім'я народного депутата Геннадія Касая. Саме тому дуже важливо простежити, як Касай та інші народні депутати з Запоріжжя голосували за важливі для нацбезпеки питання.

Хто шкодив нацбезпеці?

Геннадій Касай, Олександр Пономарьов та Євгеній Шевченко не голосували за закон про деколонізацію географічних назв у 2023-му. Більше того, через рік, коли настав фінальний етап дерусифікації, і Касай, і Шевченко не голосували за постанову щодо перейменування 333 населених пунктів. Але окрім цих двох нардепів за цю постанову не голосував і Кунаєв. Він, як і Касай, пов'язаний із Богуслаєвим. До того, як стати народним депутатом, Кунаєв працював на «Мотор Січі» заступником керівника управління з маркетингу та продажів вертолітної техніки. А батько Кунаєва був помічником Богуслаєва, коли той був народним депутатом.

Кунаєв також не голосував за заборону символіки країни-агресора. 

Окремо слід акцентувати увагу на тому, що Касай один з небагатьох запорізьких політиків, хто не голосував і за заборону проросійських партій. За інші питання порядку денного того дня він голосував як правило «за». Тобто позиція у цього депутата – принципова.

У контексті національної безпеки Для Запоріжжя також актуальне питання діяльності Московського патріархату – в місті загалом нараховано 56 його храмів. Інші конфесії навіть сумарно не мають стільки культових споруд, як Московський патріархат. 

Коли Верховна Рада розглядала законопроєкт щодо заборони діяльності Московського патріархату, то Шевченко був єдиним мажоритарником в регіоні, хто голосував проти. Саме він подав близько сотні правок до законопроєкту – це одна з тактик затягнути розгляд завдяки поправковому спаму. Зі списочників червону кнопку натиснув Кальцев. А Сергій Мінько та Геннадій Касай перед голосуванням вийняли картки. Щодо Пономарьова, то він у той день був відсутнім.

А коли парламент на шосту річницю Революції Гідності розглянув постанову про те, щоб визнати Революцію Гідності одним з ключових моментів державотворення. Майже всі мажоритарники Запоріжжя голосували «за». Утрималися лише двоє, яких судять за державну зраду, – Олександр Пономарьов та Євгеній Шевченко. Кальцев був відсутній. 

Ще одним важливим голосуванням для національної безпеки був за закон про деанонсування деяких угод у межах Співдружності Незалежних Держав. Зелену кнопку натиснули Яцик, Штепа, Мельник, Мінько, Соха та Кунаєв. Володимир Кальцев утримався.

Боротьба з корупцією

По суті, всі мажоритарники Запоріжжя голосували за скандальний закон, через який в Україні пройшли масові протести з картонками. Роман Соха – не брав участі у голосуванні, хоча за інші питання в той день голосував. Юлія Яцик, яка в 2021 році подавала свою кандидатуру на посаду директора БЕБ, а в 2022 році – на директора НАБУ, утрималася від голосування. 

У Запоріжжі, як і в багатьох містах України, громадяни виходили на протести і лише після цього політики вирішили відновити незалежність антикорупційних органів.

Якщо аналізувати, як голосувати політики за містобудівну «реформу» (5655), яку громадський сектор та міжнародні партнери розкритикували через серйозні корупційні ризики, то її підтримали Геннадій Касай, Павло Мельник, Сергій Штепа, Михайло Крячко, Артем Кунаєв, Володимир Кальцев та Марина Нікітіна. Не голосували Яцик та Соха. Сергій Мінько під час цього голосування просто вийняв карту.

Щодо скандального «закону Ігоря Мазепи» (проєкт 12089), який  був спрямований на легалізацію вкрадених в громадах чи в держави ділянок лісу чи узбереж, то свої голоси за цю законодавчу ініціативу віддали Яцик, Нікітіна, Штепа, Мельник, Кунаєв, Крячко та Соха. Не голосував лише Мінько. Закон зрештою розкритикував і Європарламент у своїй резолюції та Єврокомісія у своєму звіті.

Захист екології

У питаннях, що безпосередньо стосуються захисту довкілля, депутати з Запоріжжя нерідко або не голосують, або підтримують ініціативи, які створюють додаткові ризики для природоохоронної сфери. Верховна Рада у 2021 році в один день провалила низку важливих для євроінтеграції законів – «Про зменшення промислових викидів» та закон «Про Смарагдову мережу».

Коли голосували за закон «Про Смарагдову мережу», то Мінько утримався, Геннадій Касай та Сергій Штепа не голосували. Щодо Штепи, то за інші питання в той день він голосував.

Пономарьов та Шевченко під час розгляду закону «Про Смарагдову мережу» були відсутніми. А коли голосували за закон «Про зменшення промислових викидів», то кількість відсутніх збільшилася – до них доєдналися Мінько і Соха. Перед голосуванням вони вийняли картки.

Знаково, що Роман Соха обіцяв у передвиборчій програмі особисто внести до парламенту законопроєкт щодо обов'язку бізнесу компенсувати шкоду довкіллю та здоров'ю людей. Але підтримати готову законодавчу ініціативу не спромігся. Показовою тут є і позиція Сергія Штепи. Попри те, що саме він став єдиним народним депутатом в регіоні, який підтримував запорізьку громаду у боротьбі за зменшення промислових викидів, під час голосування за закон «Про Смарагдову мережу» він проігнорував голосування, хоча теж обіцяв виборцям вирішувати важливі для екології питання. 

Лобісти бізнесу працюють не лише у парламенті, а й на рівні місцевого самоврядування. Так, наприкінці лютого під час засідання Запорізької міської ради долю скверу в центрі міста, який захищав загиблий на війні адвокат Денис Тарасов, вирішили на користь забудовника, якого пов'язують з народним депутатом Володимиром Кальцевим.

Ольга Сладкова, яка судиться з Запорізькою міською радою, щоб скасувати договір оренди ділянок зеленої зони, так коментує скандальне рішення депутатів щодо земельної ділянки: 

«Варто підкреслити, що голосували за початок розподілу ділянок як представники заборонених партій – ОПЗЖ та Партії Шарія, так і представники «Слуг народу» та «Європейської солідарності». У тому числі голосувала і виконувачка обов'язків мера Регіна Харченко. Але ми у захисті скверу все одно будемо рухатися далі».

Самовисуванець Сергій Мінько, який перед виборами обіцяв створення нових зелених зон для відпочинку, але до збереження же наявної зеленої зони так і не долучився.