Марі Йованович, до побачення! Чому Вашингтон відкликає свого посла

Планова ротація чи термінова заміна посла США? Чи критикувала Марі Йованович Трампа? Чи буде знову використана «українська карта» на чергових виборах президента США? Вчорашнє повідомлення про завершення роботи в Україні американського посла поставило ці та інші питання.

20 травня посол США в Україні Марі Йованович закінчує свою роботу в Києві. Цю інформацію офіційно підтвердили в Державному департаменті США. «Завершує свою трирічну дипломатичну місію в Києві у 2019 році, як і планувалося. Дата виїзду посла у травні збігається зі зміною президента в Україні», - говориться в коментарі Держдепа.

Попри такі запевнення в Україні відразу ж почали з’являтись різні теорії щодо справжньої причини завершення каденції Йованович в Києві. Ще в березні DT.UA писало, що повернення Марі Йованович в США вимушене – через сімейні обставини, пов'язані з її близькими. І начебто Держдеп вмовляв посла залишитися в Україні хоча б до літа. Але сталось зовсім не так. У ситуацію втрутилась велика політика, і дипломат попрощається з Києвом раніше, ніж планували її симпатики…

Чи достроково Йованович покидає Україну?

Марі Йованович працює послом США в Україні з серпня 2016 року, хоча рішення про її призначення було оприлюднено Держдепом 18 травня того року. Тому, якщо вважати початком роботи дату, вказану на сайті Держдепу, то нинішній посол таки відпрацювала трирічну каденцію.

На користь цієї позиції свідчить приклад попереднього посла Джеффрі Пайєтта: він був призначений 30 липня 2013 року, вірчі грамоти вручив 15 серпня, а завершив місію 30 липня 2016-го.

З іншого боку, у розпал скандалу навколо Йованович, спровокованого у березні генпрокурором Луценком (про це трохи нижче), нардеп Сергій Лещенко заявляв, що трирічний термін Йованович повинен закінчитися влітку 2019 року. Більш того, посол начебто, всупереч своїм недоброзичливцям і в Києві, і у Вашингтоні, погодилася попрацювати до закінчення парламентських виборів, тобто, фактично, до католицького Різдва.

Тому певне підґрунтя для усіляких конспірологічних гіпотез таки є. Важливо і те, що не відомо, хто буде наступником Йованович, якому прийдеться співпрацювати вже з новим президентом України. А це нетипова ситуація для американської дипломатії.

Передісторія ротації

Слід зазначити, що новина про закінчення роботи Йованович в Україні з’явилась після двох подій в США – звіту спецпрокурора Мюллера щодо втручання РФ в американські вибори і заяви колишнього віце-президента США Джо Байдена, який вирішив скласти конкуренцію Дональду Трампу на наступних виборах.

Нагадаємо, розслідування Мюллера не виявило, що представники кампанії Трампа змовилися або координували роботу з російським урядом, метою якого було втручання у виборчий процес США.

Таким чином, Трамп може тепер з чистого листа починати активну боротьбу зі своїми суперниками-демократами, які звинувачували його у співпраці з росіянами на минулих виборах. Вже через півтора року вибори і у нинішнього господаря Білого дому є бажання продовжити своє перебування на чолі держави. Поки що найголовніший конкурент Трампа, демократ Джо Байден має перевагу, якщо вірити соціологічним опитуванням. І в цій боротьбі команді Трампа вигідно розіграти «українську карту». А для цього в Києві треба мати, як мінімум, свого посла, а не Йованович, яку призначав ще Барак Обама.

Трамп буде мститись за Манафорта?

Заклики звільнити Йованович почали лунати на початку весни цього року. 20 березня на видання The Hill опублікувало інтерв’ю генпрокурора України Юрія Луценко, в якому він звинуватив посла США в тому, що під час першої зустрічі з ним вона передала перелік осіб, яких не можна переслідувати (хоча пізніше Луценко пояснив, що це сам під час емоційної розмови запропонував їй оголосити «список недоторканних», коли Йованович заступилась за деяких антикорупціонерів).

На думку нардепа Світлани Заліщук, яка фігурувала у різних версіях «списку Луценка», саме скандал, який виник після цього інтерв’ю, міг стати причиною відкликання Йованович.

Потім 22 березня піл час ток-шоу на телеканалі Fox News ведуча нагадала про те, як у травні 2018 року екс-конгресмен Піт Сешнс надіслав держсекретарю Майку Помпео терміновий лист, в якому заявив що Йованович в Україні критикує Трампа і його рішення, «зневажливо ставиться» до адміністрації Білого дому та розповідає про швидкий імпічмент президента. «Прошу вас зняти посла в Україні Марі Йованович», – закликав Сешнс держсекретаря США.

Наступного дня колишній прокурор округу Колумбія Джо ДіГенова, близький до адміністрації Трампа, заявив, що, за його інформацією, президент вирішив звільнити Йованович з посади посла в Україні. А син американського президента Дональд Трамп — молодший написав в Twitter: «Нам потрібно більше Річардів Гренеллів (посол США в Німеччині, який розсилав німецьким компаніям листи з попередженням про санкції за участь у «Північному потоці-2» - «Главком») і менше жартівників замість послів».

Зуб на Марі Йованович команда Трампа має ще й тому, що саме у той період, коли було прийнято рішення про її призначення Україну, була опублікована скандальна «амбарна книга» Партії регіонів. Саме у ній засвітився на той момент голова виборчого штабу Трампа Пол Манафорт (він отримав за сірою схемою від українських політиків понад $12 млн). Цей компромат демократи почали активно використовувати проти Трампа. В результаті, щоб зберегти імідж кандидата в президенти, Манафорт у серпні 2016 року змушений був піти зі штабу кандидата Трампа.

На доказ того, що українці всіляко допомогали демокаратам, нардеп Борислав Розенблат у березні 2019 оприлюднив запис, на якому людина із голосом директора НАБУ Артема Ситника розповідає, що сприяв кандидату у президенти США Гілларі Клінтон під час виборів у 2016 році.

Тепер у таборі Трампа хочуть взяти реванш і там  тепер мають свою «українську карту», яка здатна вплинути на результати наступних виборів. Мова про компромат на головного опонента Трампа – Джо Байдена.

Адвокат президента Трампа Рудольф Джуліані вже закликав розслідувати зв'язки Байдена з Україною. Мова йде про роботу сина Байдена Хантера на скандальну фірму Burisma, яка належить екс-міністру екології часів Януковича Миколі Злочевському.  Як повідомляє The New York Times, Джуліані кілька разів зустрічався з Генпрокурором Луценком щодо  Байдена і Burisma. А прокурор Костянтин Кулик повідомив, що перевіряв платежі Burisma в розмірі кількох мільйонів доларів на фірму, яка потім перераховувала їх Хантеру Байдену (називається сума в розмірі $3,1 млн).

Український слід Burisma

Син Джо Байдена Хантер після Майдану, в травні 2014 року, увійшов у раду директорів Burisma Holdings. Байден-молодший повинен був  займатися у цьому підприємстві юридичним блоком і забезпечувати підтримку компанії з боку міжнародних організацій. До речі, в раді директорів також є і екс-президент Польщі Олександр Квасьневський. Одіозному Злочевському було вигідно заручитися підтримкою впливових закордонних політиків для захисту свого бізнесу.

Щодо Burisma українською прокуратурою розслідувалася кримінальна справа за підозрою в ухилянні від сплати податків на 1 млрд грн (за період 2002-2013 рр.). Справу закрили в 2017 році, після того, як компанія доплатила 180 млн грн податків.

Перед цим, в березні 2016 року відбулось скандальне звільнення Генпрокурора Віктора Шокіна. Юрій Луценко у інтерв’ю The Hill запевняв, що те звільнення було пов'язане зі справою компанії Burisma. Мовляв, був конфлікт інтересів: Байден вимагав відставки Шокіна, відомство якого відкрило справу проти компанії, в якій працював син Байдена.

Слід нагадати, що сам Джо Байден і сам хвалився тим, як він домігся відставки Шокіна.

«Я їздив до Києва 12-13 разів, і врешті мав оголосити, що ми пропонуємо ще один мільярд доларів кредитних гарантій. Я отримав обіцянки від Порошенка та Яценюка, що вони вживатимуть кроків щодо генерального прокурора, але вони цього не зробили. Я пішов на прес-конференцію і сказав: ми вам не даємо мільярд доларів. Вони мені кажуть: ви не маєте таких повноважень, ви – не президент, президент казав, що дасть. Я такий: дзвоніть йому. Я сказав, що ви не отримуєте мільярд доларів. Я сказав: я їду через 6 годин, якщо ваш генпрокурор не буде звільнений до того часу, ви не отримуєте грошей. І той сучий син був звільнений. І на його місце поставили того, кому на той час довіряли», - розповів Байден, виступаючи у січні 2018 року у Раді з міжнародних відносин США.

Наступник Шокіна Юрій Луценко після свого призначення вивчав документи справи Burisma. Згідно з ними, члени ради директорів, до якої входив син Байдена, отримали $17 млн. Як зауважив Луценко, це ще не означає, що вони знали про темне походження цих грошей, крім того, ще потрібно довести їх сумнівне походження. Але сам факт отримання сином кандидата в президенти США грошей від української приватної компанії, власник якої моє сумнівну репутацію, може вплинути на рейтинги його батька.

До речі, компанії, які входять Burisma Group, продовжують спокійно працювати в Україні. Так, у цьому році на першому електронному нафтогазовому аукціоні підконтрольне компанії Злочевського ТОВ «Нафтогазопромислова геологія» виграло спецдозвіл на користування площею в Полтавській області.

Перезагрузка антикорупціонерів?

Повертаючись до скандального інтерв’ю Луценка, воно ще раз засвідчило затяту підтримку антикорупціонерів з боку американського посла Йованович. Зокрема, вона підтримувала журналістів, активістів та Національне антикорупційне бюро.

А от зі Спеціальною антикорупційною прокуратурою нормальні стосунки у посла США не склалися. Після скандалу з прослушкою голови САП Назара Холодницького, Йованович навіть закликала звільнити антикорупційного прокурора.

Зі зміною посла США слід очікувати і зміни ставлення до антикорупційних органів в Україні. Цього хочуть і в команді обраного президента Володимира Зеленського. Так, Олександр Данилюк, який відповідає у ній за зовнішні відносини, вважає, що треба перезапустити НАБУ і САП. Хоча потім в команді Зеленського підкорегували Данилюка: перезапускати треба тільки САП і НАЗК, а НАБУ поки не чіпати.

«За пару тиждень ми ставимо свідками якогось «зливу» з Держдепу»

Микола Бєлєсков, заступник директора Інституту світової політики

Я не вбачаю прямого зв’язку між відкликанням Йованович та збором командою Трампа «чорнухи» на Байдена, хоча безумовно, українці виявилися залучені у цей процес. Так чи інакше, вистрілив скандал із Юрієм Луценко, який у березні заявив про «список Йованович» та зустріч генпрокурора з адвокатом Трампа Рудольфом Джуліані, плюс – медійна кампанія у США.

Гіпотеза про те, що відкликання Йованович пов’язане із наміром Байдена брати участь у виборах президента США у 2020 році, здається мені дуже малоймовірною. Більш вірогідною видається  гіпотеза про те, що у Дональда Трампа є уявлення про причетність Йованович до кампанії, яка велася проти Пола Манафорта і опосередковано вдарила у серпні 2016 року по ньому.  Вірогідно, він переконав Держсекретаря США Майка Помпео піти на такий крок. Сам же Помпео за рік перебування на посаді відзначився тим, що гне лінію, якої від нього вимагає Трамп. Я сумніваюся, що він був готовий ризикувати своїми стосунками з Трампом навіть через кадрового дипломата. Я думаю, за пару тиждень ми ставимо свідками якогось «зливу» з Держдепу.

Зрозуміло, що Манафорта звільнили за тиждень до того, як Йованович офіційно приступила до виконання обов’язків посла, тож вона ніяк не могла бути залученою до «зливу» даних «амбарної книги».

Показово,  що Йованович не добула три місяці. Показово, що вона їде без розуміння того, хто стане її заступником – зазвичай у американців так не буває: якщо йде ротація послів, то наперед відомо, хто обійме посаду. Однак стовідсотково – щось тут не те…

Cергій Чепінський, Наталя Сокирчук, «Главком»