Міндіч і Цукерман. Санкції і маленька шпарина
Бізнесмени Тимур Міндіч та Олександр Цукерман втекли з України напередодні доленосних рішень
13 листопада президент Володимир Зеленський «нагородив» санкціями бізнесменів Тимура Міндіча і Олександра Цукермана. До обох застосовано 18 видів санкцій, 17 з яких розраховані на три роки. Зокрема, ідеться про блокування активів, обмеження торговельних операцій, запобігання виведенню капіталів за межі України, зупинення виконання економічних та фінансових зобов’язань тощо.
Єдина санкція, яка діє безстроково, стосується позбавлення Міндіча та Цукермана державних нагород України та інших форм відзначення. Щоправда, у відкритих даних відсутня будь-яка інформація про те, що цим людям коли-небудь вручалися ордени, медалі, звання чи навіть почесні грамоти.
Санкційний указ зазначає, що обмеження до Тимура Міндіча і Олександра Цукермана запроваджені як до громадян Ізраїлю. Уповноважений президента з питань санкційної політики Владислав Власюк поспішив заспокоїти суспільство, мовляв, зазначення іноземного громадянства дозволить здійснювати «оперативне блокування в іноземних юрисдикціях». «Окрім цього, санкції реально блокують активи в Україні. Твердження про те, що вони «не діють на українське майно» – це маніпуляції, які не відповідають дійсності», – підтвердив Центр протидії дезінформації.
Міндіч та Цукерман цього тижня спровокували інформаційний вибух не лише в Україні, вони стали ключовими фігурантами операції «Мідас», яка викриває масштабну корупцію у галузі енергетики під час війни. Проте дивним чином напередодні гучного викриття Національного антикорупційного бюро обоє бізнесменів «випарувалися» з країни. За попередньою інформацією, фігуранти плівок НАБУ осіли в Ізраїлі.
За версією слідства, не пізніше січня-лютого 2025 року бізнесмен і співвласник ТОВ «Квартал 95» Тимур Міндіч (псевдон Карлсон), маючи дружні стосунки та зв’язки з вищими посадовими особами органів держвлади і правоохоронними органами, вирішив незаконно збагатитися. Зокрема, зафіксовані факти злочинної діяльності Міндіча у сферах енергетики (шляхом впливу на ексміністра енергетики, а зараз міністра юстиції Германа Галущенка) і оборони (впливав на ексміністра оборони, а нині секретаря РНБО Рустема Умєрова). Зустрічі Міндіча з Галущенком та Умєровим відбувалися за місцем проживання бізнесмена.
Для реалізації злочинних планів Міндіч залучив довірену особу як співорганізатора Олександра Цукермана (псевдо на записах НАБУ Шугармен). Цукерман відповідав за підбір учасників злочинної організації. Окремо за сприяння Галущенка було залучено на той час радника міністра енергетики Ігоря Миронюка (Рокет) і виконавчого директора з безпеки «Енергоатома» Дмитра Басова (Тенор), за допомогою яких Міндіч та Цукерман узяли під контроль діяльність держкомпанії «Енергоатом».
Задля конспірації Цукерман придумав клички для окремих високопосадовців. А саме – ексміністра енергетики Германа Галущенка називали Сігізмундом та Професором, а колишнього віцепрем’єра – міністра нацєдності Олексія Чернишова Че Геварою.
Всього, за оцінками НАБУ, через таємний «бек-офіс», де легалізовувалися кошти з хабарів на енергетиці, пройшло близько $100 млн (за 15 місяців, відколи слідство документувало фігурантів).
«Главком» проаналізував, наскільки ефективними можуть бути санкції і яку шпарину можуть використати ключові фігуранти справи «Мідас».
Санкційна зброя президента
Інструмент санкцій, до якого часто нині вдається глава держави, був прийнятий у вигляді закону 11 років тому. Ключовий меседж документа – «захист національних інтересів, національної безпеки, суверенітету і територіальної цілісності України, протидія терористичній діяльності, а також запобігання порушенню, відновлення порушених прав, свобод та законних інтересів громадян України». Вже під час повномасштабного вторгнення народні обранці розширили функціонал цього закону закон, дозволивши судам стягувати майно та активи підсанкційних осіб у дохід держави.
Також парламентарі наділили повноваженнями вузьке коло державних інституцій, які визначають, кого санкціонувати, а кого – ні. До числа таких органів увійшли Верховна Рада, президент, Кабінет міністрів, Національний банк і Служба безпеки. Кінцеве рішення про накладення санкцій ухвалює Рада нацбезпеки оборони, яке вводиться в дію указом президента.
У випадку з Міндічем та Цукерманом провадером санкцій виступив Кабмін. Як повідомила прем’єрка Юлія Свириденко, 12 листопада Кабмін «на підставах, визначених Законом України «Про санкції», вніс на розгляд Ради національної безпеки та оборони України пропозиції щодо застосування персональних санкцій щодо Тимура Міндіча та Олександра Цукермана».
Як стало відомо «Главкому», сам текст розпорядження уряду засекречено грифом «для службового користування». Тому ця закритість породила певні дискусії довкола терміну дії санкцій. Окремі нардепи зазначили, що уряд пропонував РНБО санкціонувати Міндіча та Цукермана на 10 років. У підсумку влада зійшлася на трьох роках.
«Главком» проаналізував укази глави держави, які вийшли під час вторгнення, і помітив таку тенденцію: РНБО часто видає безстрокові санкції або санкції терміном від 10 до 50 років. Наприклад, довічних санкцій «удостоїлися»:
- політична верхівка Росії на чолі з Володимиром Путіним;
- три сотні ректорів РФ;
- патріарх Російської православної церкви Кирило (у миру – Володимир Гундяєв);
- кум Путіна і екснардеп Віктор Медведчук;
- олігархи Ігор Коломойський, Геннадій Боголюбов, Костянтин Жеваго;
- колишній президент, а нині народний депутат Петро Порошенко.
На десять років відправлено у санкційний «бан» 606 депутатів Держдуми і сенаторів. А 50 років під санкціями в Україні будуть перебувати 200 державних компаній Росії, більшість з яких заточена на оборонно-промисловий комплекс.
Щодо трирічних санкцій, то українська влада обкладала ними раніше вже підсанкційних осіб. Фактично відбувався процес перезатвердження санкцій. Кілька прикладів:
- Вадим Лященко, заступник так званого «генерального прокурора «ЛНР» – 16 лютого 2022 року продовжено санкції на три роки, а 24 червня 2022 року – на 10 років;
- товариства «Ласмак», «Маджері», «Смарт медіамережа» (пов’язані з сайтом strana.ua) – 16 лютого 2022 року продовжено санкції на три роки, а 21 серпня 2024 року – на 10 років;
- Ігор Гужва, редактор сайту strana.ua) – 16 лютого 2022 року продовжено санкції на три роки, а 21 серпня 2024 року – на 10 років;
- Анатолій Шарій, пропагандист, його дружина Ольга та її матір Алла Бондаренко – 16 лютого 2022 року продовжено санкції на три роки, а згодом – на 10 років кожному;
- Валерій Фальковський і Владислав Студинець, у 2021 році тодішній секретар РНБО Олексій Данілов називав Фальковського та Студинця «контрабандистами».
А ось первинні санкції на три роки під час війни Рада нацбезпеки і оборони, скажімо, наклала на Олексія Лихачова, генерального директора російської державної корпорації з атомної енергії «Росатом» (1 травня 2025 року було продовжено ще на 10 років); Вадима Альперіна, колишнього бізнесмена, якого президент Зеленський раніше назвав «хрещеним батьком контрабанди».
«Ізраїльські українці»: різні підходи до санкцій
Тепер про ризики, які містять санкції щодо Тимура Міндіча і Олександра Цукермана. Нагадаємо, що з моменту введення санкцій, державні та контролюючі органи України розпізнають цих бізнесменів насамперед як громадян Ізраїлю і блокують усі їхні активи.
Щоправда, Тимур Міндіч має паралельно громадянство України. Це підтверджують витяги з державних реєстрів. Зокрема, як громадянин України, підсанкційний бізнесмен є співвласником дев’яти діючих фірм. Серед них ТОВ «Квартал 95» і «Квартал ТВ».
Також розпізнала Міндіча як громадянина України й Державна прикордонна служба, коли той виїжджав за межі країни.
Для порівняння з кейсом Міндіча-Цукермана візьмемо інших підсанкційних осіб з ізраїльськими паспортами. У листопаді 2024 року колишній нардеп та один із лідерів уже забороненої партії ОПЗЖ Вадим Рабінович отримав в Україні 10-річні санкції.
Така ж невтішна доля спіткала олігарха Ігоря Коломойського – у лютому 2025-го на нього накладено довічні санкції в Україні.
А тепер увага: різниця між санкціями Коломойському-Рабіновичу та Міндічу-Цукерману в наявності ідентифікаційного номера платника податків в Україні. Тобто у санкціях до Коломойського і Рабіновича додано податковий номер. А у санкціях щодо Міндіча і Цукермана дані про податковий номер відсутні!
Подібний «конфуз» в офіційних документах, на думку адвоката Дмитра Бузанова, може в майбутньому зіграти на руку підсанкційним особам. У коментарі «Главкому» юрист пояснив, що нотаріус може «не помітити», як громадянин України Тимур Міндіч виведе з-під санкцій свої активи, використовуючи цю «неточність».
«На практиці нотаріус стикається з технічною прогалиною: у державному санкційному реєстрі часто відсутні повні ідентифікаційні дані. Це означає, що навіть при збігу прізвища, ім’я, по-батькові та дати народження без зазначення ідентифікаційного, податкового номеру чи реквізитів паспорта громадянина України – ідентифікація є умовною. Фактично нотаріус може «не помітити» збігу, а іноді – навмисно допустити помилку при перевірці, створивши підґрунтя для обходу санкцій під виглядом формального дотримання процедури», – наголосив Бузанов.
Правник допускає варіант розвитку подій, за якого, припустимо Міндіч, звертається до нотаріуса, показавши український паспорт. Підтвердження особи відбувається через Єдиний державний демографічний реєстр і Державний реєстр санкцій.
«У цьому випадку прізвище, ім’я та по-батькові і дата народження збігаються, але відомості про громадянство відрізняються – у санкційному реєстрі вказано громадянство Ізраїль, тоді як у документах – Україна. Без збігу ідентифікаційного коду, зазначеного в Державному реєстрі фізичних осіб-платників податків, однозначна ідентифікація особи неможлива. Результат: нотаріус має право посвідчити правочин (наприклад, купівлю-продаж нерухомості чи відчуження корпоративних прав), оскільки податковий номер особи не збігається з кодом, зазначеним у санкційному реєстрі. Відповідно, блокування не спрацьовує і майно переходить до покупця», – заявив юрист.
Дмитро Бузанов додав, що на сьогодні закон про нотаріат не містить спеціальної норми, яка передбачала б юридичну відповідальність нотаріуса за сприяння чи умисний обхід санкцій. Навіть у випадку доведеного факту посвідчення правочину на користь особи, до якої застосовано обмежувальні заходи, нотаріуса фактично неможливо притягнути до відповідальності, якщо він формально дотримався передбачених процедур перевірки.
***
Оперативне запровадження санкцій проти бізнесменів, які впливали на владу, з першого погляду дуже схоже на політичний хід – демонстрацію «сильної руки». Обмеження запроваджені до оголошення остаточних вироків суду. Нагадаємо, що Міндіч і Цукерман отримали підозри від Антикорупційного бюро за створення злочинної організації та «відмивання» грошей в галузі енергетики.
Перебуваючи у цунгцванзі влада намагається рятувати становище і максимально дистанціюватися від токсичної теми. Володимир Зеленський в інтерв’ю Bloomberg запевнив, що не спілкувався з Тимуром Міндічем від моменту оголошення розслідування корупції. Глава держави визнав: «абсолютно ненормально, що… в енергетиці ще якісь є схеми».
Віталій Тараненко, «Главком»