Сьогодні, 9 липня, в Брюсселі відбувся ювілейний двадцятий саміт Україна - Європейський союз. Зустріч є регулярною, але ця - перша з моменту вступу в силу Угоди про асоціацію і остання перед українськими президентськими і парламентськими виборами 2019 року.

Україну на саміті представляв президент Петро Порошенко, ЄС - голова Ради ЄС Дональд Туск і голова Європейської комісії Жан-Клод Юнкер. У саміті також взяли участь верховний представник ЄС із закордонних справ і політики безпеки Федеріка Могеріні, віце-президент Єврокомісії Валдіс Домбровскіс, віце-президент Єврокомісії Марош Шефчовіч, єврокомісар з питань торгівлі  Сесілія Мальмстрем.

У вересні 2017 року Угода про асоціацію набула чинності у повному обсязі, тому на саміті вже була можливість обговорити, наскільки ефективно Україна використовує можливості, надані угодою.

Сьогодні також обговорювали досить широкий спектр питань: європейські лідери оцінювали процес запровадження реформ в Україні, а також перспективи подальшого поглиблення інтеграції у сферах цифрового ринку, енергетичного союзу, митної справи, юстиції та внутрішніх справ.

З часу минулого саміту в Україні були започатковані освітня, пенсійна та медична реформа, реформи децентралізації та енергетики.

Але цьогорічний саміт став успішним для України. В результаті було підписано спільну заяву Порошенка, Туска і Юнкера.

Комюніке не є обов’язковим документом, але його підписання свідчить про спільність позицій України і країн-членів ЄС. Рік тому, в липні 2017 року, на саміті Україна-ЄС у Києві, а перед тим у грудні 2016 року в Брюсселі, спільні заяви не були підписані.

В листопаді 2016 року спільну заяву відмовились підписувати через позицію Франції, так як у Парижі були проти згадування у документі перспективи безвізового режиму, а в липні 2017-го зміст документу обурив представників Нідерландів. Спротив Амстердаму викликав пункт про визнання прагнення України до членства в ЄС.

У спільній заяві Порошенка, Туска та Юнкера Європейський Союз підтвердив непохитну підтримку незалежності, суверенітету і територіальної цілісності України і визнав значний прогрес, який досяг Київ у процесі реформ.

Лідери ЄС у заяві високо оцінили набрання чинності 1 вересня 2017 року Угоди про асоціацію, включаючи розділ щодо глибокої та всеосяжної зони вільної торгівлі.

У заяві лідери ЄС зазначили, що обсяги двосторонньої торгівлі за останній рік збільшені (майже на 25%), а безвізовий режим функціонує ефективно. «Українці, які виїжджають закордон за безвізом, повертаються до України в дозволених часових рамках. Цей факт підтверджує, що українці - народ, якому можна довіряти», - зазначив під час прес-конференції Юнкер.

Туск і Юнкер похвалили успішний початок реформ у галузі охорони здоров'я, пенсійного забезпечення, децентралізації, державного управління, а також привітали ухвалення закону про національну безпеку.

Наголосили лідери ЄС на необхідності продовжити і прискорити зусилля з реформування у питанні боротьбі з корупцією, зокрема привітали ухвалення закону про Вищий антикорупційний суд, як і намір забезпечити його повне функціонування до кінця року. Але все ж вимагають ухвалення поправок, які б  гарантували його юрисдикцію щодо апеляції на рішення судів першої інстанції.

У заяві закликають терміново скасувати електронне декларування громадських активістів.

Україна підтвердила свою роль стратегічного транзитера газу, який  забезпечує доступне, безпечне та надійне постачання газу в ЄС. Тому в Євросоюзі підтвердили готовність включитися в процес щодо домовленостей про контракт з транзиту газу до Союзу після 2019 року.

У Євросоюзі підтвердили, що планують під’єднати Україну до єдиної газової європейської системи, а також розширити співпрацю в митному союзі і цифровій економіці.

У Брюсселі підтвердили готовність виділити 1 млрд євро макрофінансової допомоги Україні для стабілізації економічної ситуації та продовження реформ. Крім того, сьогодні віце-прем’єр-міністр з питань європейської та євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе та віце-президент Європейського інвестиційного банку (ЄІБ) Вазиль Гудак підписали угоду про надання найбільшим містам України (Дніпро, Київ, Львів, Одеса та Харків) 75 млн євро на будівництво доріг та підвищення безпеки на автомобільних дорогах України.

В ЄС вкотре рішуче засудили агресію з боку Росії, яка розпочалась у лютому 2014 року, зокрема незаконну анексію Криму, проведення там незаконних виборів та будівництво мосту через Керченську протоку.

У своїй заяві учасники саміту закликали Росію негайно звільнити всіх незаконно затриманих українських громадян, включаючи кримськотатарських активістів, а також Олега Сенцова, Володимира Балуха, Олександра Кольченка, Станіслава Клиха, Олександра Шумкова, Романа Сущенка. Це вперше європейські лідери зафіксували у підсумковій декларації вимогу звільнити українських політв’язнів, причому вказавши список конкретних прізвищ.

Представники ЄС вкотре наполягають на повній імплементації Мінських угод усіма сторонами, а також вимагають забезпечити повне дотримання мандата спеціальної Моніторингової місії (СММ) ОБСЄ, допустивши її до районів вздовж українсько-російського кордону та на територію Криму.

ЄС оголосив, що надасть ще 16 млн євро на підтримку моніторингової місії ОБСЄ і до 4 мільйонів євро з метою розвитку громад, що перебувають у зоні конфлікту, а також для реінтеграції ветеранів конфлікту. Також у Євросоюзі погодилися надавати підтримку найбільш вразливим верствам населення на сході України, в тому числі внутрішньо переміщеним особам.

У заяві нагадали, що ЄС знову продовжив свої економічні санкції проти Росії, пролонгація яких чітко прив’язана до виконання Мінських угод.

Згадали учасники саміту і про катастрофу рейсу MH17, закликавши Російську Федерацію взяти на себе відповідальність і сприяти ефективному судовому переслідування осіб, відповідальних за трагедію.

Яна Степанковська, «Главком»