Війна і мир на 35 сторінках. Усі головні новації законопроекту про нацбезпеку

Цього тижня Верховна Рада планує ухвалити у другому читанні законопроект про національну безпеку та оборону. Спікер Верховної Ради Андрій Парубій наголосив, що це необхідно зробити до саміту НАТО, який має відбутися 11-12 липня у Брюсселі, і на якому Україна має продемонструвати готовність рухатись назустріч реформам.

Законопроект подав президент Петро Порошенко 27 лютого як невідкладний, а 5 квітня Рада ухвалила його у першому читанні. Тоді «за» проголосували 265 депутатів.

Закон повинен упорядкувати норми управління системою безпеки та оборони України за стандартами НАТО. Розробляти його допомагали західні партнери, текст законопроекту опрацьовувався з урахуванням їхніх зауважень.

Як розповів «Главкому» секретар Комітету з питань національної безпеки і оборони Іван Винник, у середу, 19 червня, на ранковому засіданні комітет розгляне правки, які подано до законопроекту про нацбезпеку, і прийме їх з урахуванням коментарів до законопроекту від  США, представництва ЄС в Україні, консультативної місії ЄС в Україні.

Прийняті поправки дозволять Верховній Раді вже у четвер ухвалити законопроект у другому читанні.

Що змінить законопроект

У законопроекті зазначається, що державна політика у сферах національної безпеки і оборони – це не лише воєнна, а й зовнішньополітична, економічна, інформаційна, екологічна безпека та кібербезпека України.

Законотворці підсилили значення, зміст і повноваження демократичного цивільного контролю над військовою організацією. Цивільний контроль будуть здійснювати президент, Верховна Рада, Рада національної безпеки і оборони України, Кабінет міністрів, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, суди, а також представники громадськості.

Одним з головним елементів цивільного контролю є введення посади цивільного міністра оборони з 1 січня 2019 року, який призначатиметься Верховною Радою. Перший заступник і заступники міністра також призначаються на посади з числа цивільних осіб.

У Міністерстві оборони частину рішень будуть приймати цивільні особи. Чомусь очікується, що це зменшить рівень корупції. Також цивільні особи повинні будуть займатися питаннями бюрократії, а питання оперативного планування залишать військовим.

Посада головнокомандувача ЗСУ і начальника Генерального штабу буде розділена на дві: головнокомандувача ЗСУ і начальника Генштабу. Ці положення законопроекту, в яких йдеться про фукції та повноваження Генштабу и ЗСУ, набирають чинності 1 січня 2021 року.

Головнокомандувач буде головною військовою службовою посадою. Він буде керувати Збройними силами і підпорядкуватися президенту і міністру оборони. Генеральний штаб ЗСУ, Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ, військове командування Збройних сил буде підпорядкуватися Головнокомандувачу.

Об'єднаний оперативний штаб ЗСУ визначений у законопроекті органом управління міжвидовими та міжвідомчими угрупованнями військ. Його очолить командувач об'єднаними силами, якого призначає президент. Сам же командувач об'єднаних сил підпорядковується Головнокомандувачу ЗСУ.

Президент залишиться Верховним Головнокомандувачем Збройних сил і очолюватиме Раду національної безпеки і оборони. Так само він ухвалює рішення про мобілізацію та введення воєнного стану.

Новим для України є оборонне планування. Тепер концепції і плани розвитку оборонної сфери будуть розроблятися з урахуванням реальних і потенційних загроз у воєнній сфері та фінансово-економічних можливостей держави.

Повноваження РНБО полягають у тому, щоб визначати концептуальні підходи, напрями, заходи із забезпечення національної безпеки і оборони, схвалювати проекти стратегій, концепцій, державних програм та інших стратегічних документів, якими визначаються основні напрями і завдання державної політики у сферах національної безпеки і оборони, координувати і контролювати їхнє виконання.

Верховна Рада буде приймати закони в оборонній сфері, а також регулюватиме витрати і використання оборонного бюджету. Парламент також зможе створювати тимчасові комісії для розслідування або контролю питань, які мають суспільний інтерес. Контроль за дотриманням прав і свобод людини в оборонному секторі буде уповноважений Ради з прав людини.

Контролем за дотриманням законодавства та реалізацією державної політики у сферах національної безпеки і оборони здійснюватиме Кабінет міністрів. Уряд буде звітувати з цих питань перед президентом і парламентом.

Міністерство оборони як і раніше займатиметься організацією оборонного планування, визначенням засад воєнної, військової кадрової та військово-технічної політики у сфері оборони, координуватиме діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування щодо підготовки держави до оборони.

У законопроекті закріплено, що обсяг видатків на фінансування сектора безпеки та оборони України має становити щонайменше 5% запланованого ВВП, з яких не менше ніж 3% - на фінансування сил оборони.

«Плюси» та «мінуси»

Учора зранку на погоджувальній раді віце-спікер парламенту Оксана Сироїд заявила, що законопроект не готовий до другого читання і не відповідає стандартам НАТО. «...Той проект закону, який був внесений президентом, це порожнеча на 35 сторінках. Президент, до речі, і сам це визнав, він сказав, що це є величезний прогрес, який закріплює статус-кво. Тепер ми будемо знати, що реформи і прогрес, це, виявляється, рух на місці», - розтлумачила Сироїд.

Фракція «Народний фронт» законопроект навпаки хвалить, а нардеп Сергій Пашинський заявив, що реформа у сфері нацбезпеки і оборони наблизить Україну як до стандартів НАТО, так і до самого Альянсу.

Петро Порошенко у своїй заяві підкреслив, що  закон дозволить реформувати сектор оборони і безпеки.  «Ми зробимо його більш прозорим, починаючи від фінансування і закінчуючи громадським контролем. Там буде низка дуже важливих вимог»,  - підсумував президент.

Експерт Інституту світової політики Микола Бєлєсков теж не погоджується з віце-спікером Сироїд. Він у розмові з «Главкомом» зазначив, що законопроект має ряд переваг, попри певні недоліки, адже забезпечує реалізацію тих зобов’язань, які взяла на себе Україна перед міжнародними партнерами.

«Президентський законопроект прописує нову вертикаль командування, яка є у країнах членів-НАТО. Чого у нас раніше не було: створення посади Верховного головнокомандувача, командувача Об’єднаних сил, Об’єднаного оперативного штабу. Така вертикаль тепер буде відповідальна за планування і проведення військових операцій. Таким чином, буде розвантажений начальник Генерального штабу, який зараз разом з Генеральним штабом виконує подвійні функції: з одного боку, відповідальний за підготовку військ, а з іншого –  за планування проведення операцій», - пояснив аналітик.

Законопроект важливий також створенням нової вертикалі доктринальних документів - документів планування у сфері нацбезпеки і оборони, яка теж частково спирається на досвід США.

Законопроект передбачає здійснення контролю над матеріально-технічним забезпеченням ЗСУ: за матеріальне і технічне забезпечення військових відповідатиме міністерство оборони.

«Думаю, ще будуть суперечки над тим, щоб розсекречувати державне оборонне замовлення, щоб посилити контроль над ним. Але поки умови для того, щоб забезпечення було ефективним, є, але як буде на практиці – це питання», - зазначив Бєлєсков.

Експерт підкреслив, що хоча НАТО пропонує створити окремий комітет Верховної Ради, який буде слідкувати за діяльністю СБУ і розвідки, але варто зауважити, що в Україні комітети не відіграють такої великої ролі як у США, а лише допомагають роботі парламенту.

На думку Бєлєскова комітету варто уточнити формулювання щодо СБУ. «Поки складається враження, що СБУ намагаються вивести з-під контролю Верховної Ради,  що неправильно. Але цей недолік обіцяють виправити. Впевнений, цим обіцянкам варто вірити, адже підзвітність СБУ Верховній Раді – це принципова позиція для НАТО, тому в Альянсі повинні прослідкувати за виконанням цієї норми», - додав аналітик.

Яна Степанковська, «Главком»