Натисніть «Подобається», щоб читати
    Glavcom.ua в Facebook

    Я вже читаю Glavcom в Facebook

    Диявол у деталях. Що не так із законом про Антикорупційний суд

    • Яна Степанковська
    • Розсилка
    7 червня задоволений Петро Порошенко заявив, що голосування Ради за закон про Антикорупційний суд є перемогою. Однак, як виявилося, перемога має гіркий присмак - Диявол у деталях. Що не так із законом про Антикорупційний суд
    7 червня задоволений Петро Порошенко заявив, що голосування Ради за закон про Антикорупційний суд є перемогою. Однак, як виявилося, перемога має гіркий присмак

    Ця поправка «дарує індульгенції» Насірову, Онищенку, Мартиненку, Розенблату…

    7 червня Верховна Рада після довгих консультацій таки ухвалила закон про Антикорупційний суд. Одразу після голосування президент Петро Порошенко заявив, що це перемога, і наголосив, що в жодній країні світу не існує настільки рішучих законодавчих актів для боротьби з корупцією, як в Україні.

    Експерти, хоч і мали незначні претензії до закону, все ж оцінили його скоріше позитивно.

    Комітет правової політики та правосуддя розглядав правки до закону буквально перед самим голосуванням, і вся увага тоді була звернена на те, чи буде надано міжнародним експертам достатньо повноважень для контролю над процесом формування Антикорупційного суду. Коли потрібні правки ухвалили на комітеті, текст закону передали народним депутатам за годину до голосування.

    13 червня текст закону, вже підписаного президентом, опублікували на сайті Верховної Ради. І ось тут на всіх чекав «сюрприз».

    Що не так у законі

    У розділі VI «Прикінцеві та перехідні положення» зазначалось: «Судовий розгляд кримінальних проваджень щодо злочинів, віднесених цим Кодексом до підсудності Вищого антикорупційного суду, який розпочато у судах першої та/або апеляційної інстанцій та не закінчено до дня початку роботи Вищого антикорупційного суду, продовжується у цих судах. Зазначені кримінальні провадження не можуть бути передані до Вищого антикорупційного суду».

    Ця норма означає, що справи Національного антикорупційного бюро, розгляд яких почався в загальних судах першої інстанції, будуть завершені так само в загальних судах. Тобто, апеляція цих справ відбудеться не в апеляційній палаті Антикорупційного суду, а в загальних судах, де досі працюють непереатестовані судді.



    Голова Центру протидії корупції Віталій Шабунін у своєму блозі уточнив, що ця поправка «дарує індульгенції» фігурантам таких гучних справ, як екс-керівнику Державної фіскальної служби Роману Насірову, нардепу-втікачеві Олександру Онищенку, екс-нардепу Миколі Мартиненку, колишньому військовому прокурору сил АТО Костянтину Кулику, нардепам Бориславу Розенблату та Максиму Полякову, а також меру Одеси Геннадію Труханову та багатьом іншим. Отже, тепер є сумніви, що підозрювані у корупції отримають об’єктивні вироки.

    Чому цю правку помітили тільки зараз

    В організації Transparency International Україна уточнили, що ця правка не була зачитана головою комітету правової політики та правосуддя Русланом Князевичем у сесійній залі перед ухваленням закону та не обговорювалася на комітеті.

    Це підтвердив у своєму дописі в Facebook народний депутат Мустафа Найєм, який був присутній на фінальному засіданні комітету правової політики та правосуддя 7 червня.

    У комітеті з питань правової політики та правосуддя спростовують ці звинувачення.

    І справді, у списку поправок, які роздали нардепам перед засіданням комітету 7 червня, була ця поправка щодо апеляції, розповідає «Главкому» юрист Trasparency International Максим Костецький. Не помітили її тому, що час для розгляду було обмежено, і тоді дуже важливо було вирішити питання щодо юрисдикції міжнародних експертів.

    Комітет швидко прийняв рішення, після чого голова комітету Руслан Князевич ще раз зачитав поправки у сесійній залі парламенту. «Після перерахування всіх правок була лише одна фраза «і інші техніко-юридичні правки». Але! Це - не техніко-юридична правка, а істотне доповнення, яка змінює суть документа, яку глава комітету зобов'язаний був зачитати, але не став», - обурюється Найєм.

    Костецький пояснює, що текст поправок був за годину до голосування розданий нардепам, тому юридично процедура прийняття закону не була порушена. «Питання в тому, що вони вдало зманіпулювали зі швидкістю прийняття рішень 7 червня, і зробили так, що ніхто не дійшов до прочитання цієї поправки. Я дуже сумніваюсь, що пан Князевич, як один з найбільш фахових правників в Україні випадково забув її прочитати», - переконаний Костецький.

    У парламентському комітеті правової політики та правосуддя необхідність внести таку поправку пояснили вимогами Венеційської комісії. Але у секретар Венеціанської комісії Томас Маркерт вже встиг спростувати це. У коментарі «Європейській правді» він заявив, що з їхнього боку такої вимоги не було.

    Ще один аргумент, вказаний комітетом – начебто не хотіли, щоб Апеляційну палату завалили справами, що нібито може заблокувати роботу Антикорупційного суду «на довгі роки».

    «Якщо вони мали такі щирі наміри, то для чого було робити ці маніпуляції з голосуванням за поправки з неозвучуванням їх? Тобто було зрозуміло, що за цю річ ніхто не проголосує, тому її протягнули у такий спосіб. І говорити про те, що вони якимось чином хотіли зняти тиск з Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, не зовсім правильно», - вважає Костецький.

    Він підтвердив, що дійсно, всі існуючі справи не передаються в Антикорупційний суд для того, щоб його не завалювати роботою вже з моменту початку роботи, адже вже більше сотні справ перебуває на судовому розгляді, і 600 проваджень вже знаходиться в Антикорупційному бюро. Але апеляційний розгляд мусить бути в новоствореній антикорупційній судовій інституції, щоб була упевненість в тому, що відкриті на даний момент справи дійсно завершаться об’єктивними вироками.

    Реакція

    В Національному антикорупційному бюро вже заявили, що норма, згідно з якою Вищий антикорупційний суд не розглядатиме апеляційні скарги на вироки, винесені судами першої інстанції у справах НАБУ, переданих до моменту його створення, потребує перегляду. Директор НАБУ Артем Ситник підтвердив, що цю поправку «критично важливо усунути» із закону.

    Міжнародні партнери обіцяють зробити висновки щодо закону після того, як ознайомляться із фінальною його версією.

    Скандальну правку ще можна змінити. Для цього потрібно подати проект про внесення змін до закону про Вищий антикорупційний суд. Ще як варіант, можна внести до другого читання поправку до закону України №7441 про внесення змін до закону України про судоустрій та статус суддів. В рамках прийняття цього закону, можна скасувати і скандальну поправку про апеляцію.

    Яна Степанковська, «Главком»

    Читайте також: Антикорупційний суд. Перемога, яку не чекали

    Коментарі ()
    1000 символів залишилось
    НАЙПОПУЛЯРНІШЕ