Перші вибори після війни. Хто з політиків готується?

Наприкінці квітня 2024-го майже синхронно в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань з’явилися зміни у керівництві двох маловідомих партій. У керма Всеукраїнського об’єднання «Українська команда» став Орест Криштафович, а партію «Платформа справедливості» очолив Максим Костецький.

Криштафович – волонтер, раніше працював помічником нардепа-«ударівця» Артура Палатного і безуспішно балотувався від «Удару» до Київської облради восени 2020 року.

Костецький – голова ГО «Центр формування політики», до 2023 року – керівник транспортного напрямку благодійного фонду Сергія Притули.

У коментарі «Главкому» народний депутат VIII скликання і співавтор виборчого кодексу Олександр Черненко називає такі процеси підготовкою до виборів, які відбудуться після завершення дії воєнного стану. Той факт, що представник фонду Притули засвітився у малознаній партії, може свідчити про політичні амбіції відомого волонтера. Адже у соціологічних опитуваннях, що з’являлися під час великої війни віртуальна «партія Притули» має підтримку у людей.

Що стосується реєстраційних змін у партії «Всеукраїнське об’єднання «Українська команда», то, на думку екснардепа, йде розкрутка невідомої політсили через однойменний благодійний фонд. Його очолює близький соратник мера столиці, народний депутат VII-VIII скликань Артур Палатний. На сторінці у Facebook Волонтерський штаб «Українська команда» регулярно публікуються відеозвіти за участю Палатного, який передає військовим дрони та різне обладнання.

«Загально відомо, що є партії-лідери, а є партії-сателіти. Так-от «Українська команда» у перспективі може виконати роль політсили, яка заводитиме до виборчих комісій та спостерігачами на вибори перевірених людей. Це не конкурент «Удару» Віталія Кличка, а афільований із ним проєкт», – пояснює технології української політичної кухні Олександр Черненко.

«Главком» спробував зв’язатися з новоспеченим керівником партії «Платформа справедливості» Максимом Костецьким. Однак вказаний у реєстрі контактний номер не відповів. Крім цього, редакція зателефонувала попередній керівниці цієї політсили Ксенії Пятигіній. Із її слів випливає, що вона здала всі партійні справи ще в листопаді 2023 року. Хто є новим головою партії, їй начебто невідомо.

Згодом пан Костецький усе ж відреагував на прохання редакції у месенджері: «Так, партія є, діяльності ніякої не здійснює, завершили реєстраційні дії, які почали ще до повномасштабного вторгнення, от і вся сенсація».

Воєнна пауза. Не для всіх

В Україні ринок політичних партій завжди був активним: нині зареєстровано понад 360 політичних сил. Однак із початком повномасштабної війни влада поставила на паузу процес появи нових політичних проєктів. «З 6 березня 2022 року документи для державної реєстрації створення політичних партій суб’єктом державної реєстрації не приймаються», – про це у відповіді на запит «Главкома» нагадує перший заступник міністра юстиції Євгеній Горовець.

Отже, активність «купи-продай» тліє, якщо так можна сказати, довкола тих партій, які утворилися до вторгнення. «У довоєнний час зареєструвати нову політичну партію було достатньо складно і фінансово затратно. Необхідно назбирати 10 тисяч підписів громадян із різних областей України. Тому природньо, що багато політиків нині купують на перспективу так звані «мертві» партії. Що прикметно: часто-густо такі партії реєструвалися з метою їх подальшого продажу», – визнає у розмові з «Главкомом» голова Комітету виборців України (КВУ) Олексій Кошель.

Редакція поцікавилася в експертів, в яку ціну в умовах війни може обійтися купівля партії тим, хто бачить у такій інвестиції перспективу. За словами Олександра Черненка, розцінки стартують від $10 тис. На вартість впливає власне історія політсили та кількість її осередків в областях. «Напередодні виборів партійні свідоцтва коштують дорожче, але оскільки зараз невідомо коли будуть вибори, то нині це – неліквідний актив. Тому у потенційного покупця є хороший шанс поторгуватися із продавцем», – впевнений екснардеп.

Ще до великої війни Комітет виборців провів дослідження, яке показало: в Україні 70-80% політичних сил не проводять жодної діяльності, не мають офіційних сайтів, словом, це – партії «на папері». До речі, свіжі дані Національного агентства з питань запобігання корупції це лише підтверджують. Як виявилося, за I квартал 2024 року 188 партій не подали фінансових звітів. «Усе це говорить не про злий умисел, а про те, що перераховані НАЗК партії існують у сейфах – як пакети документів: статут, свідоцтво і печатка. Там навіть нема бухгалтера, який оформив би звіти на вимогу законодавства», – наголосив Олексій Кошель.

Разом із тим голова Комітету виборців спостерігає ознаки політичного мародерства, коли партії змінюють свої назви на слова співзвучні з діяльністю військових та волонтерів або ж на визначення, які з’явилися під час вторгнення РФ. Наприклад, маловідома партія «Громадянський рух «Хвиля» у серпні 2023 року змінила назву на «Партію ветеранів та волонтерів України».

«Оскільки політична сила взагалі невідома, можу припустити, що ані ветерані, ані волонтери до неї непричетні. Партія «Союз», яку ми раніше вважали проросійською, тепер називається «Євросоюз». Партію «Громадянська платформа» перейменовано у партію «Ми з України!». Політсила «Свідома нація» має інший бренд – «Рішучі», – зазначив експерт.

Обличчя наступної Ради: нове чи оновлене?

Попри те, що війні не видно кінця-краю, в Україні й надалі триватиме процес маскування старих партій під нові з військово-волонтерською тематикою, прогнозує Олексій Кошель. Мета драйверів цього процесу – під час виборів «відкусити» шмат слави і невелику кількість відсотків у виборців, котрі заплутаються у назвах політсил. Річ у тім, що майбутній склад Верховної Ради X скликання, передбачає експерт, не менше ніж на 50% складатиметься із людей, котрі пройшли війну або волонтерили.

Голова КВУ додає: із числа діючих чотирьох парламентських партій (ОПЗЖ роздробилася на дві групи у квітні-травні 2022 року. Саму ж партію заборонено в Україні на підставі рішень судів – «Главком») у нову Раду пройде не більше двох. Експерт також переконаний, що як такої партії «Слуга народу» більше не буде.

«На сьогодні «Слуга народу» стала тягарем для президента Володимира Зеленського. Зокрема, за час п’ятирічної каденції не менше третини нардепів-«слуг» фігурували у медійних та корупційних скандалах. Це забагато, щоб у майбутньому зберегти високий рейтинг довіри. Цілком логічно, що на політичному небосхилі може з’явитися нова партія на кшталт «Команди Зеленського», яка формуватиметься з нових людей, котрі не були у «Слузі народу», – підсумував голова Комітету виборців.

Віталій Тараненко, «Главком»