Пів сотні прокурорів-інвалідів на Хмельниччині. Аномалія та її наслідки
«Якщо ж дійсно люди хворі, вони звільняються і йдуть додому»
Історія з горою доларів у квартирі сім’ї керівниці Хмельницького обласного центру медико-соціальної експертизи» (МСЕК), депутатки облради від «Слуги народу» Тетяни Крупи отримала продовження.
У середу, 16 жовтня з’явилася сенсаційна новина: пів сотні прокурорів Хмельниччини на чолі з обласним прокурором Олексієм Олійником оформили інвалідність. Розповсюдив ці дані журналіст Юрій Бутусов. За його інформацією, «зробила» інвалідами усіх прокурорів області нині арештована за незаконне збагачення голова місцевої МСЕК Тетяна Крупа. Бутусов також оприлюднив поіменний список прокурорів, майже всі вони є інвалідами II групи.
«З усього керівництва Хмельницької обласної прокуратури та її структурних підрозділів пенсію у Крупи не оформив тільки один прокурор – Олександр Гончар, керівник Кам’янець-Подільської окружної прокуратури, і його дружина також не оформила пенсію», – написав журналіст.
Генеральний прокурор Андрій Костін миттєво відреагував: підписав наказ про проведення службового розслідування. Службова перевірка стосуватиметься не лише підлеглих із Хмельниччини, а й інших органів прокуратури.
Поки ж дослідимо історії фігурантів свіжого списку, які займають найвищі прокурорські пости на Хмельниччині.
Прокурори-інваліди. Хто і коли втратив здоров’я?
Олексій Олійник – з вересня 2020 року на посаді прокурора Хмельницької області. До того працював на різних посадах у Старокостянтинівській місцевій прокуратурі Хмельницької області і Генпрокуратурі. Якраз після переїзду до столиці на посаду прокурора відділу (2017 рік) Олексій Олійник оформив пенсію за інвалідністю. У 2023 році пенсійні виплати прокурора склали 251,1 тис. грн або 20,9 тис. грн за місяць.
Із 2018 року пенсію за інвалідністю одержує і дружина посадовця Ірина, яка працювала у прокуратурі Хмельниччини. За минулий рік її пенсія зрівнялася з чоловіком-прокурором області – 251,1 тис. грн.
Станом на 2024 рік, в Україні мінімальні розміри пенсій за інвалідністю складають: для осіб із першою групою інвалідності – 2760 грн, для осіб із інвалідністю ІІ та ІІІ груп, які не працюють – 2520 грн; для осіб із інвалідністю ІІ та ІІІ груп, які працюють – 2093 грн.
Варто наголосити, що на розмір пенсії за інвалідністю впливає трудовий стаж і розмір зарплати. Звідси й беруться солідні суми пенсійних виплат у прокурорів непенсійного віку.
У Facebook прокурор Олійник відреагував на закиди Бутусова. Він наголосив, що має проблеми зі здоров’ям. Зокрема, у 2005 році «отримав травму на робочому місці, вивчаючи матеріали кримінального провадження». Саму ж групу інвалідності оформив у 2017 році. Додав, що його хвороба не перешкоджає виконанню службових обов’язків.
При цьому прокурор Хмельниччини визнав: із 225 прокурорів 48 мають групу інвалідності. Також посадовець зазначив, що чинне законодавством не запроваджує обмежень щодо роботи осіб з інвалідністю в органах прокуратури. Під час атестації інвалідність прокурорів була предметом розгляду відповідних комісій.
Іван Комар. На посаді керівника окружної прокуратури Хмельницького працює з 2021 року. До того кілька років очолював Шепетівську місцеву прокуратуру. Перейшовши на роботу до Хмельницького, доходи сім’ї прокурора складалися із заробітної плати і невеликих заощаджень у банках.
Однак у перший рік великої війни у декларації прокурора Комара додався новий запис: «пенсія». Точніше, два записи: його прокурорська пенсія у розмірі 210,3 тис. грн і пенсія дружини – 7,9 тис. грн. У 2023 році цей вид виплат у сімейства Комарів суттєво зріс: у прокурора – 251,1 тис. грн, у дружини – 32,2 тис. грн.
Сергій Стецюк. З 2021 року керує Волочиською окружною прокуратурою Хмельницької області. З декларацією, в якій відображала його пенсія, сталася курйозна історія. 11 березня 2017 року, будучи очільником Городоцької місцевої прокуратури, він подав річну декларацію за 2016 рік, де у розділі «Доходи» відобразив свою та дружини зарплатні і дохід від надання майна в оренду. Минуло чотири дні, і 15 березня 2017 року прокурор Стецюк згадує про пенсію, яку «забув» показати. У виправленому варіанті декларації-2016 з’явився запис про 12,7 тис. грн пенсії прокурора.
А з 2017 року у пенсіонери записалася дружина Стецюка.
Роман Олійник. Нині керівник Шепетівської окружної прокуратури Хмельницької області, тривалий час був першим заступником Городоцької місцевої прокуратури, яку очолював вищезгаданий Стецюк. Пенсію оформив у 2020 році – 154,2 тис. грн. У 2023 році пенсія Романа Олійника «підросла» до рівня тезки-шефа Олексія Олійника – 251,1 тис. грн.
Олександр Мартинюк. За іронією долі займає посаду начальника відділу забезпечення діяльності в сфері запобігання та протидії корупції Хмельницької обласної прокуратури. У 2016 році він був прокурором Тернопільської області, але втратив хлібне місце після гучного «хабарного» скандалу.
Мартинюка понизили до заступника прокурора Хмельниччини, де він з 2020 року одержує пенсію за інвалідністю. Станом на 2023 рік, його річна пенсія склала 251,1 тис. грн.
Юрій Бутусов пояснив, навіщо прокурорам інвалідність: справа не у покращенні їхнього матеріального становища. Адже більшість із силовиків є не за зарплатою заможними людьми. Згідно із законодавством про працю, інваліди мають перевагу при працевлаштуванні і при переміщенні з посади на посаду, їх значно складніше звільнити.
«Наявність дружини-інваліди – додаткова підстава щоб не допустити переведення прокурора зі «своєї» області, де у нього усі знайомі, майно, потоки налагоджені, в якусь іншу, область, не таку зручну», – зазначив журналіст.
«Нечувана деградація прокуратури»
«Главком» узяв коментарі у двох колишніх генеральних прокурорів. Генеральний прокурор у 2019-2020 роках Руслан Рябошапка стверджує, що на місці чинного генпрокурора особисто вніс би до Єдиного реєстру досудових розслідувань дані про злочин стосовно всіх прокурорів-інвалідів, «а не займався б окозамилюванням у вигляді проведення службового розслідування».
«Моральне уродство і нечувана деградація теперішньої прокуратури. Очевидно більшість із засвічених журналістом Бутусовим прокурорів Хмельниччини розуміли, що не є інвалідами і фактично вкрали гроші у держави. Кошти, які насправді мали отримати люди з обмеженою можливістю, кількість яких, як говорила Перша леді Олена Зеленська, за час великої війни зросла на 300 тисяч осіб», – гостро відреагував Рябошапка. На його думку, наслідком історії з інвалідністю прокурорів Хмельницької області є незавершена реформа, яку у 2019 році розпочинала команда президента Володимира Зеленського. Тоді лише з центрального апарату Офісу генпрокурора було звільнено 55% співробітників, які не пройшли тестування. Однак оновлення прокуратури зупинилося у березні 2020 року, коли Рябошапку «пішли» з посади.
«Реформа прокуратури не зводилася до того, щоб вигнати недоброчесних працівників. Це лише перший крок. Важливим мав бути наступний етап – добір несистемних людей до прокуратури з поступовим кар’єрним зростанням. Іще вагома деталь. Досі не створено самоврядувальний орган – Вища рада прокурорів на противагу нині контрольованій генпрокурором Кваліфікаційно-дисциплінарній комісії прокурорів», – пояснив ексгенпрокурор.
Водночас генеральний прокурор у 2016-2019 роках і ексвійськовослужбовець Юрій Луценко вважає, що зараз прокуратура пожинає плоди тотальної чистки під виглядом переатестації органів прокуратури, починаючи з 2019 року.
«Усі діючі прокурори дивляться «нагору», які звідти надходять сигнали. Наразі він єдиний, як каже народна мудрість: «Не зівай, Хомко, – на те й ярмарок». Виживай, як можеш, але обов’язково виконуй доручення центральної верхівки. Випадок із карколомним збагаченням сім’ї вже звільненого заступника генпрокурора (ідеться про Дмитра Вербицького, у якого журналісти-розслідувачі виявили елітного майна вартістю 52 млн грн – «Главком») укотре довів безкарність. Цю тенденцію добре вловили на місцях. Звідси – численні дорогі статки у родин прокурорів, у тому про всяк випадок група інвалідності як ухиляння від імовірної участі у війні. Для мене більше принципово не те, як вони купили «липові» групи, а як вони служать державі, не бажаючи її захищати», – констатував Луценко.
Разом із тим, ексгенпрокурор прогнозує, що максимальне покарання, яке після скандалу може отримати прокурор Хмельницької області – це звільнення з посади. Поголовного притягнення до відповідальності, навряд чи варто очікувати.
«Як би розвивався сценарій у демократичній державі: Державне бюро розслідувань і Національне антикорупційне бюро відкривають кримінальні провадження за фактами підробки документів і зловживання службовим становищем. Перевіряються всі довідки про інвалідність прокурорів по всій Україні, а не винятково у Хмельницькій області. Якщо підтверджуються факти підробки, тоді суд і покарання. Якщо ж дійсно люди хворі, вони звільняються і йдуть додому. Як не крути, у прокуратурі Хмельниччини має з’явитися 50 вакансій після проведених перевірок», – іронізує Юрій Луценко.
До кого варто придивитися
За даними джерел «Главкома» у ДБР, «пацієнти Крупи» у хмельницькій прокуратурі масово оформляли інвалідність не лише на себе і своїх дружин, а й на широке коло своїх родичів. Ймовірно, оприлюднення наступних списків – не за горами. Наприклад у облраді під час війни отримало інвалідність відразу три депутати які не були ні на фронті і не досягнули пенсійного віку: Ігор Гай (фракція «За майбутнє»), Сергій Зозуля (фракція «Слуга народу») і Михайло Демчишин (фракція «Слуга народу»). Що цікаво: пан Демчишин спочатку не вніс відомості про пенсію до декларації за 2023 рік. Але цю помилку обранець усунув у виправленому варіанті річної декларації.
Віталій Тараненко, «Главком»