Подарунок рідному місту від президента. Як Кривий Ріг зробили «трішки столицею»

Наприкінці січня у Кривому Розі було відкрито головний офіс Державної екологічної інспекції України. Його перенесено зі столиці в промислове місто, де народився нинішній глава держави. «Главком» провів два дні у Кривому Розі і на власні очі побачив, як виконується обіцянка президента врятувати рідне місто від екологічної катастрофи…

Не варто нагадувати, що Кривий Ріг – мала Батьківщина не лише президента, але й багатьох його соратників. Ідея «подарувати» щось рідному місту з’явилась у Зеленського відразу після перемоги на виборах у 2019 році.

Відразу після вступу на посаду молодий глава держави відвідав Кривий Ріг. Наслухавшись від земляків скарг на проблеми з екологією, Зеленський вирішив зробити широкий жест і заявив про доцільність… перенесення Міністерства екології саме до Кривого Рогу, який страждає від промислових забруднень. Президент пообіцяв, що візьме це питання під особистий контроль.

Поки ж цей план був лише на словах, проти найбільшого місцевого забруднювача довкілля, комбінату «ArcelorMittal Кривий Ріг» було відкрито кримінальне провадження за статтею Кримінального кодексу «екоцид», яка передбачає покарання від 8 до 15 років тюремного ув’язнення.

Але, як це вже стало традицією нинішньої влади, далі розмов справа не пішла. Металургійне підприємство полякали обшуками та арештами, і все затихло. Домовилися?

Міністерство екології згодом взагалі ліквідували, його функції на себе перебрало Міністерство енергетики. Так потихенько питання про переїзд зійшло нанівець.

І ось перед місцевими виборами минулого року ідею знову реанімували. Президентська команда відродила план перенесення Міндоківлля, на той момент відомство вже встигли не лише ліквідувати, а й відродити.

Коли ж питання про передислокацію було поставлене перед Кабміном, свій протест висловив міністр екології Роман Абрамовський. Аргументи про алогічність популістського рішення підтримали і деякі інші урядовці. Але нехтувати волею президента Кабмін не захотів, тому була запропонована альтернатива – відбутись «малою жертвою». На її роль Банковій запропонували Державну екологічну інспекцію. Соратникам президента пояснили, що це хоч і не міністерство, але саме цей орган безпосередньо займається державним контролем у сфері охорони навколишнього середовища і його присутність у промисловому місті була б доцільнішою.

Такий план жорстко критикував колишній голова Держекоінспекції Єгор Фірсов, який вдався до яскравих порівнянь. Мовляв, якщо офіс МВС перенести до Одеси, хіба знизиться рівень знизиться рівень злочинності? Проте в уряді вже не чули ніяких аргументів. У коментарі «Главкому» голова Міндовкілля Роман Абрамовський, який сам відбився від переїзду,  парирував. Урядовець запевнив, що необхідність перенесення офісу Держекоінспекції викликана тим, що працівники Центрального апарату цього органу, сидячи в Києві, не відчувають на собі весь негативний вплив забруднювачів на людей, які живуть у промислових регіонах. Тобто, аби працювати ефективніше, інспектори мусять самі дихати криворізьким повітрям.

У підсумку на Банковій таку «обрізану» альтернативу схвалили. Але, очевидно, тепер Зеленський геть охолов до своєї масштабної затії, тому на відкриття нового офісу екологічного відомства в рідному місті президент не завітав. Не погодилися на переїзд з Києва і більшість працівників Держекослужби. Начальство ж обіцяє навідуватись до Кривого Рогу поки лише у відрядження, і визнає, що нині інспекція відчуває гострий брак кадрів, заповнити всі вакансії планують за рахунок місцевих мешканців.

Тобто, як і раніше, дихати криворізьким повітрям доведеться самим криворіжцям.

Скромний офіс – скромні урочистості

На першу урочисту пресконференцію з нагоди відкриття офісу прийшли кілька десятків журналістів і активістів. З Києва також приїхав лише заступник міністра захисту довкілля Роман Шахматенко, який курував цей проєкт. «Главкому» вдалося поспілкуватися і з головою Держекоінспекції Андрієм Мальованим, інтерв’ю з ним читайте тут, і з місцевими екологами, які нещадно критикують це відомство.

З нагоди переїзду Держекоінспекція запросила журналістів відвідати три криворізькі підприємства: АТ «Південний гірничо-збагачувальний комбінат», ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» і залізорудне видобувне підприємство Олександра Ярославського «Суха Балка». А от головний промисловий гігант міста «Арселор Міттал Кривий Ріг» – найбільший забруднювач у регіоні і один з найбільших в Україні – чомусь залишився поза програмою.

На запитання про те, чому головне підприємство-забруднювач не охоплено увагою, голова Держекоінспекції Андрій Мальований відповів коротко: на «Арселорі» він уже неодноразово бував, а от з іншими підприємствами і їхніми керівниками ще не познайомився. Тому і поїхали на нові для нього об’єкти. Мальований назвав ці візити дружніми, ознайомчими.

«Нам сказали, що буде екскурсія, а не інспекція», – радо поділився в розмові з «Главкомом» один з робітників «Сухої Балки». І дійсно, відвідини підприємств походили більше на прогулянки, а не на пошуки порушень. Гендиректор «Сухої Балки» Віталій Баш розповів «Главкому», що подібної екскурсії, яка відбулася на підприємстві 28 січня, ніколи раніше не було. Журналісти і раніше відвідували підприємство, але з якимись конкретними приводами. Очевидно, переїзд цілої Держекоінспекції у своє місто тут всерйоз не сприйняли.

Екскурсія брудними місцями

Впродовж двох днів представники підприємств хвалилися перед чиновниками та представниками ЗМІ екологічними змінами, яких їм вдалось досягти. Наприклад, на Південному гірничо-збагачувальному комбінаті розповіли, що відмовилися від вибухів за допомогою тротилу, аби зменшити брудні викиди в атмосферу.

На «Сухій Балці» запевнили у жорсткому дотриманні вимог безпеки і впровадження нових пристроїв для контролю вмісту речовин у повітрі.

На підприємстві «Кривий Ріг Цемент» похвалились центром моніторингу повітря. Там кажуть, що дані на екрані моніторів, які оновлюють кожні дві секунди, – це комерційна таємниця, якою ПрАТ «Кривий Ріг Цемент» буде готове ділитися, якщо усі підприємства вчинять так само. А спонукати усіх до однакових правил гри має держава, чого поки немає

Інколи монотонні розповіді переривали журналістські запитання:

– Чи потрібно вашому підприємству відтермінування переходу до жорсткіших норм викидів в атмосферу, над яким тепер розмірковують в уряді? – запитав «Главком» керівництво ПрАТ «Кривий Ріг Цемент».

– Є прихильники двох протилежних точок зору. Перші наполягають на якомога пізнішому впровадженні нових екологічних норм. А другі пропонують запроваджувати екоподаток на екомодернізацію, – відповіла керівниця відділу охорони навколишнього середовища підприємства Юлія Головчук. Каже, що вона – прихильниця другої точки зору. Тобто щоби підприємство, яке вкладає значні кошти у екологічні програми, навіть якщо забруднює навколишнє середовище, просто сплачувало екоподаток. Натомість Андрій Мальований заявив, що Держекослужба проти відтермінування впровадження нових екологічних норм.

 «Главком» уже писав, що найбільші крупні промислові гіганти як «Арселор Міттал Кривий Ріг» і «Метінвест» виступають за перенесення у часі впровадження в Україні нових європейських екологічних норм. Інакше, кажуть, будуть змушені зупинити значну частину виробництва.

У Кривому Розі паралельно з центральним апаратом працюватиме Придніпровська Держекоінспекція, спеціалісти якої мають, за словами Мальованого, проводити перші перевірки підприємств у промисловому місті. Але поки очільник цього територіального підрозділу не призначений. Хоча голова Держекоінспекції анонсує вже наступні перевірки підприємств у 2021 році, брак кадрів не приховує ніхто. «Загальна кількість штатного апарату Держекоінспекції на сьогодні складає 110 осіб. З них 17 позицій – вакантні. Насамперед нам потрібні фахівці з контролю якості повітря, які опанують методику нарахування збитків за ненормовані викиди, вмітимуть проводити перевірки», – розповів Андрій Мальований в інтерв’ю «Главкому».  

Михайло Глуховський, «Главком»