Андрій Мальований: Екологічний інспектор – велосипедист, який намагається наздогнати мерседес

Зі спілкування з головою Держекоінспекції з активістами стало зрозуміло, що одна з найбільших проблем – недовіра до державних екоінспекторів і потреба громадського контролю за ними - Андрій Мальований: Екологічний інспектор – велосипедист, який намагається наздогнати мерседес
Зі спілкування з головою Держекоінспекції з активістами стало зрозуміло, що одна з найбільших проблем – недовіра до державних екоінспекторів і потреба громадського контролю за ними
Фото: Державна екологічна інспекція

Держекоінспекція переїхала в Кривий Ріг

Наприкінці січня у Кривому Розі у будівлі колишнього дитячого садка відкрито головний офіс Державної екологічної інспекції України. Його перенесено зі столиці в промислове місто, в якому народився президент. Відкривати офіс окрім голови Інспекції Андрія Мальованого відправився заступник міністра довкілля і природних ресурсів Роман Шахматенко. Він очолював робочу групу, що організовувала цю передислокацію. А от глава держави, який, по суті, ініціював переїзд державного органу, попри зацікавленість екологічною темою і долею земляків, захід проігнорував. «Главкому» вдалося разом з керівництвом Держекоінспекції побувати на декількох підприємствах міста і оцінити умови, в яких доведеться працювати відомству.

На першій пресконференції очільник Держекоінспекції Андрій Мальований запевнив, що головною метою своєї роботи у Кривому Розі він бачить не збільшення сум штрафів. Чиновник запевняє, що працюватиме над тим, аби переконати місцеві підприємства модернізуватися задля більшої екологічності. Мальований також заявив, що виступає проти відтермінування запровадження нових екологічних норм щодо викидів в атмосферу, які мали б уже запрацювати в Україні з початку цього року. Між тим, міністр захисту довкілля і природних ресурсів Роман Абрамовський, із яким у Андрія Мальованого «прохолодні» відносини, дотримується протилежної думки. Принаймні, так кажуть в оточенні голови Держекоінспекції. Сам Мальований відповідає дипломатично, називає свої відносини з міністром «робочими». Він обіцяє прозорість і відкритість та щотижневі прийоми громадян. Аби довести чесність і незалежність своїх працівників керівництво Держекоінспекції планує встановити контроль за роботою інспекторів у режимі реального часу, аби запобігти корупції. Для цього планується створити електронний кабінет екоінспектора. Але цим щедрим обіцянкам не дуже вірять екоактивісти.


Пресконференція під час відкриття в Кривому Розі офісу Держекоінспекції. Зліва направо: начальник управління державного екологічного нагляду за промисловим забрудненням Віталій Пастоленко, голова Держекоінспекції Андрій Мальований, заступник міністра захисту довкілля і природних ресурсів Роман Шахматенко. (Фото: Державна екологічна інспекція)
Пресконференція під час відкриття в Кривому Розі офісу Держекоінспекції. Зліва направо: начальник управління державного екологічного нагляду за промисловим забрудненням Віталій Пастоленко, голова Держекоінспекції Андрій Мальований, заступник міністра захисту довкілля і природних ресурсів Роман Шахматенко. (Фото: Державна екологічна інспекція)

Спілкування з пресою після вступного слова чиновників відразу почалось з обвинувачень у корупції.

– Чому ви призначаєте на посади регіональних екоінспекцій корупціонерів, зокрема Сергія Жука (начальника Держекоінспекції Поліського округу). Як ви відреагували на звернення депутатів про це, зокрема Пушкаренка? Таке запитання до керівника Інспекції пролунало на пресконференції від одного з місцевих блогерів Олексія Таймурзіна.

– Заява розглянута. Було створено комісію, відкрито дисциплінарне провадження щодо цієї особи. Я звернувся до нардепа надати конкретні факти, звернувся до правоохоронців. На час провадження керівник був відсторонений від виконання службових обов’язків. Я упевнений, що правоохоронні органи поставлять крапку у цьому питанні, – відповів Андрій Мальований.

Нагадаємо, 17 грудня з парламентської трибуни народний депутат від «Слуги народу» Арсеній Пушкаренко обвинуватив у корупції голову Поліського округу Держекоінспекції Сергія Жука у корупції. «Ця людина сьогодні організувала «обілечування» лісгоспів і ми сьогодні маємо 12 державних підприємств, з яких звернулися лісівники й повідомили, що він (Сергій Жук) уже прийшов по мзду», – заявив депутат.

Зі спілкування з головою Держекоінспекції з активістами стало зрозуміло, що одна з найбільших проблем – недовіра до державних екоінспекторів і потреба громадського контролю за ними. Але і контроль належним чином нині складно організувати через застарілість законодавства. Наприклад, у Положенні про громадських інспекторів з охорони довкілля ідеться, що їх роботу організовують, зокрема, обласні Держекоінспекції, яких після територіальної реформи уже немає, бо утворені округи. «Громадські інспектори у своїй діяльності керуються… наказами Мінприроди», ідеться у іншому пункті Положення. Але і Мінприроди вже як кілька років немає. Виходить так, що проконтролювати роботу Держекоінспекції з боку громадськості дуже складно, пояснює голова громадської організації «Зелений патруль України» Микола Свиридко, який спеціально для зустрічі з керівником Держекоінспекції приїхав з Дніпра.

Проблема і в невисокій зарплатні інспекторів. «Коли оклад в інспектора 5,5 тис. грн, а він нараховує збитки на 10 млн , як ви вважаєте, скільки коштуватиме такий інспектор? Коли я вперше кілька років тому приїхав до Держекоінспекції Дніпропетровської області, склалося враження, що приїхав на автосалон: Mercedes, BMW, Audi, інші престижні автомобілі», – пояснює Свиридко.

«Главкому» вдалося підняти ці та інші гострі питання у розмові з головою Держекоінспекції Андрієм Мальованим. Інтерв’ю відбулось перед першим прийомом громадян у новому офісі в Кривому Розі.

У центральному апараті Держекоінспекції в Києві працювало 90 людей. Яка кількість з них зголосилися переїхати працювати до Кривого Рогу? Чи вистачає тут рук?

Ні, не вистачає. Ми закликаємо приєднатися до нас усіх небайдужих, тобто тих, хто має необхідну освіту і досвід роботи. На сайті Нацагентства з питань державної служби проводиться кадровий добір. Конкурси на час карантину заборонені. Тому шляхом подання документів і співбесіди відбувається укладання контракту і призначення тих фахівців, яких ми потребуємо.



Андрій Мальований
Андрій Мальований


«Маємо 17 вакансій в центральному офісі»

Все ж таки, скільки фахівців зголосилися переїхати на роботу з Києва до Кривого Рогу?

Переїхати до Кривого Рогу готовий, перш за все, особисто я. Я досить тривалий час працював у рідному Києві. Повірте, там кількість екологічних викликів не мала – це і Дарницька ТЕЦ, і завод «Енергія» тощо. Але мушу констатувати: у Кривому Розі загроз набагато більше. Тому особисто я і ще кілька моїх колег, які вже зараз працюються в Держекоінспекції, переїжджають на постійній основі до Кривого Рогу. Інших добиратимемо вже на місці. Загальна кількість штатного апарату Держекоінспекції на сьогодні складає 110 осіб. З них 17 позицій – вакантні. Насамперед нам потрібні фахівці з контролю якості повітря, які опанують методику нарахування збитків за ненормовані викиди, вмітимуть проводити перевірки. Також потрібні фахівці з напрямку «відходи», що можуть здійснювати контроль за їх утилізацією, оскільки це – регіон, в якому зосереджена найбільша кількість промислових відходів. Своїм завданням бачу встановити прозорий контроль над найбільшими забруднювачами регіону. А це не тільки Кривий Ріг, а й Дніпро, Запоріжжя, разом із «Запоріжсталлю», Запорізьким заводом феросплавів, металургійними комбінатами тощо. У Києві залишатимуться працювати фахівці напрямків «вирубки лісів», «біоресурсів» (мисливства, рибальства, браконьєрства) тощо.

Перенесли до Кривого Рогу відділи контролю за викидами в атмосферу, контролю за водними ресурсами, а також лабораторію для дослідження якості води. Найголовніше тепер — наповнити лабораторію необхідними потужностями. На капітальні видатки нам виділено додаткове фінансування на 2021 рік в сумі 22 млн грн. З урахуванням цього плануємо закупівлю обладнання, яке зможе бути сучасним, надавати точні результати, конкурувати з тим обладнанням, яке є на підприємствах. Станом на зараз роботу наших інспекторів можна порівняти з людьми, які на велосипедах намагаються наздогнати мерседеси.

Яка головна причина того, що більшість фахівці не погоджуються їхати з Києва? Гірші умови пропонуєте?

Значна частина тих, хто переїде, працюватиме на тих же умовах, що і в Києві. Але більша частина кваліфікованих, висококласних кадрів не готова переїжджати. Щодо зарплати, то для цього регіону вона є конкурентною. До того ж зарплати у Центральному апараті трохи вищі за середні по територіальних підрозділах. Щодо причин того, чому фахівці не переїжджають, то це додаткові витрати на оренду житла, наприклад, часто люди будуть змушені їздити до своїх родин до Києва. Тому, на жаль, лише одиниці (працівників центрального апарату) готові до такого переїзду. Але, працюючи у Києві, ці люди постійно приїжджатимуть у відрядження до Кривого Рогу. Насамперед керівники відділів. Я особисто під час формування команди, запуску роботи Офісу більшу частину часу приділятиму саме роботі у Кривому Розі, щотижнево прийматиму громадян (я або мій заступник). Основний контроль за перевірками відбуватиметься в Києві, але наші фахівці виїжджатимуть сюди, на місце, аби відібрати серед місцевих фахівців кваліфікованих працівників.

Працівники центрального офісу в Києві отримували зарплати до 25 тис. грн. Скільки пропонуєте у Кривому Розі?

Зарплати залишаються такими самими. Головний спеціаліст, наприклад, отримує 17-18 тис. грн що тут, що у Києві. Для цього регіону – це добра зарплата.

У коментарі «Главкому» міністр довкілля Роман Абрамовський, пояснюючи доцільність переїзду Центрального апарату інспекції до Кривого Рогу сказав, що його працівники у столиці не відчувають на собі весь негативний вплив забруднювачів на людей. То виходить: не відчували і не відчують, бо їхати сюди не хочуть? Ваші погляди з паном Абрамовським різняться?

Не згоден з вами. По-перше, йшлося, насамперед, про керівництво (говорячи про переїзд з Києва до Кривого Рогу). По-друге, я казав, що можна подихати і пожити тиждень-два завдяки відрядженням. Приїжджатимуть ключові керівники усіх підрозділів. У нас збігається думка в тому, що дійсно, координуючи діяльність, проводячи документальні перевірки в Києві, не все можна відчути, побачити на свої власні очі, подихати тим самим повітрям з місцевими мешканцями. Тобто проблем я не бачу, адже є механізм відряджень. Керівництво у тій, чи іншій мірі буде постійно присутнє фізично у цьому регіоні.


За результатами минулого року найбільшої шкоди завдала навколишньому середовищу робота ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

За результатами минулого року найбільшої шкоди завдала навколишньому середовищу робота ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг»

«Попереднє керівництво «АрселорМіттал Кривий Ріг» не пускало перевірки чотири роки»

Близько 70% забруднень у регіоні і 90% у місті Кривий Ріг спричиняє діяльність «АрселорМіттал Кривий Ріг». Яка гарантія, що переїзд головного офісу Держекоінспекції до Кривого Рогу спонукатиме саме це підприємство до менших викидів, меншої кількості порушень?

Ми застосовуємо комплексний підхід. Перш за все, потрібна реформа, працюємо над тим, аби ухвалили законопроєкт №3091 «Про державний екологічний контроль», який передбачає збільшення санкцій за недопуски контролюючих органів на підприємства. По-друге, контроль з боку незаангажованих, абсолютно незалежних, некорумпованих керівників підрозділів Держекоінспекції, я впевнений, дасть результат. Ми не говоримо лише про «АрселорМіттал Кривий Ріг». Мова про 2-4 основні гірничо-збагачувальні комбінати, цементний завод, балка Свистунова (ставок-накопичувач, перебуває на балансі ДП «Кривбасшахтозакриття», який відводить до балки шахтні води таких підприємств, як ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг», ПрАТ «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат», ПрАТ «Суха балка»), загалом це близько 50 підприємств топ-забруднювачів регіону, на які обов’язково з перевірками їздитимемо якщо не я особисто, то фахівці, які не допустять домовленостей, ухилянь, будуть тримати комунікацію з нашим юридичним підрозділом для стягнень заборгованостей штрафів.

Назвіть п’ять головних підприємств-забруднювачів регіону?

Згідно з рейтингом Міністерства екології та природних ресурсів «ТОП-100 найбільших підприємств-забруднювачів» в першій п’ятірці – ПрАТ «Північний ГЗК», ПрАТ «Інгулецький ГЗК», ПрАТ «Центральний ГЗК», ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг» та ПАТ «Південний ГЗК».

За результатами минулого року найбільшої шкоди завдала навколишньому середовищу робота ПАТ «АрселорМіттал Кривий Ріг». Під час перевірки підприємства, яка тривала з 3 по 16 вересня за дорученням прем'єр-міністра, інспектори Дніпропетровської Держекоінспекції виявили ряд порушень, у тому числі – наднормативні викиди забруднюючих речовин в повітря. Держекоінспекцією проведено розрахунок шкоди і виставило претензію в розмірі 4,1 млн і 7,1 млн грн. Ці суми підприємство відшкодувало в добровільному порядку.

Держекоінспекцією вже підготовлений план перевірок на 2021 рік, в якому серед інших перевірятимуться і топ-забруднювачі довкілля. Зокрема, захід контролю на Південному гірнично-збагачувальному комбінаті у Кривому Розі планується вже 8 лютого. Також продовжуємо отримувати звернення від громадян щодо порушень природоохоронного законодавства на підприємствах, що також є підставою для проведення перевірок.

Держекоінспекція запропонувала журналістам приєднатися до перевірок кількох підприємств, серед яких не було найбільшого забруднювача регіону – «АрселорМіттал Кривий Ріг». Чому? Попередній керівник Держекоінспекції Єгор Фірсов нарікав на проблему з тим, аби потрапили на територію цього підприємства для інспекторів. Як змінилася ситуація?

Я особисто вже був кілька разів на «АрселорМіттал Кривий Ріг. Ми з керівництвом підприємства знайшли порозуміння щодо допусків. Зустрічалися з ними у Києві, у Кривому Розі особисто з генеральним директором Мауро Лонгобардо. Він хоче, аби екоінспекція йому самому, власникам підприємства вказувала на недоліки, коли вони інвестуватимуть великі кошти в екологічні програми, тобто в переобладнання, реконструкцію. Мені здається, інструменти екоінспекції для них корисні при проведенні аудиту, прийняття ними управлінських рішень в подальшому, визначення інвестицій на обладнання. Остання перевірка підприємства закінчилася наприкінці минулого року. Незабаром почнеться наступна. Попереднє керівництво «АрселорМіттал Кривий Ріг» не допускало перевірки чотири роки. Нинішнє налаштоване інакше. Ми зайшли туди і дали результат. 11 млн грн збитків за забруднення навколишнього середовища вони заплатили добровільно, розуміючи свої недоліки. А це підприємство одне із найбільш ризикових у регіоні з погляду екології. Воно надзвичайно велике, має повний цикл виробництва. Його неможливо повністю перевірити, наприклад, за 10-14 днів у рамках закону «Про основні засади державного нагляду». Тому, якщо там відбувається перевірка, вона проходить поетапно, по цехах, по земельних ділянках відбувається майже постійно. Тому, маючи домовленості з керівництвом, сподіваюся, у нас не буде проблем із потраплянням на підприємство.

Під час зустрічі з головою правління «Кривий Ріг Цемент» Ігорем Завіновським ви сказали, що Держекоінспекція виступає проти урядової ініціативи відтермінувати на три роки запровадження більш жорстких нормативів викидів для промислових підприємств. Чому Міндовкілля не сприймає ваших рекомендацій?

Рішення приймаються у Міндовкілля, я не хотів би їх коментувати. У вас є можливість запитати у них їхню позицію. З більшості питань у нас з ними є комунікація, є узгодження позицій. Свою аргументацію, наших фахівців, я виклав. Ми надсилали нашу офіційну відповідь на їхній офіційний запит. Свою позицію лише можу повторити – відтермінування призведе до значних наслідків для екології.

До яких саме наслідків? Які аргументи доводили до відома уряду?

Є ризики того, що динаміка зменшення обсягів шкідливого забруднення буде не такою, яку взяла на себе Україна, декларуючи курс на імплементацію європейських директив. Цей курс буде недоотриманий, якщо грубо казати.

Поясніть читачеві простими словами, до яких саме наслідків для екології може призвести відтермінування нових правил на три роки? Чи є у вас упевненість, що в разі такого відтермінування зараз через три роки не виникне потреба нового відтермінування?

Я не можу, як державний службовець, посадова особа, коментувати, давати прогнози.

Але ви можете аналізувати можливі наслідки, аби вчасно реагувати.

Як виконавчий орган, ми не формуємо державну політику. Ми приймаємо ті нормативно-правові документи до виконання, які визначають повноваження Державної екологічної інспекції. Звичайно, ми маємо свою позицію, її висловлюємо. Ми дискутували з цього приводу (з Міндовкілля), але якщо рішення приймається, ми будемо його виконувати, діяти в межах тих законів, постанов Кабміну, наказів міністерства, що координують і спрямовують нашу діяльність.

Враховуючи різницю у ваших позиціях, якими є ваші відносини з міністром Абрамовським?

Винятково робочі. Є субординація, є повноваження міністерства, а є повноваження мої, тобто є чіткий розподіл обов’язків і повноважень.

Нині ми працюємо з нормами закону, які діють зараз. Але завтра вони зміняться, будуть впроваджені нові. Тому саме сьогодні я звертаюся до директорів підприємств, аби сказати, що завтра відтермінування може і не бути, що директива 75 ЄС щодо гранично допустимих концентрацій викидів рано чи пізно буде прийнята.

З ким з директорів підприємств уже встигли про це поговорити? Що вони відповідають?

З керівниками підприємств групи компаній «Метінвест». Вони категорично проти (запровадження нових норм), надають свої аргументи і про робочі місця, і про економічну складову в разі відсутності відтермінування. До всіх забруднювачів у мене позиція однакова: мене, на жаль, не цікавить ваша економічна складова. Я відповідаю за здоров’я, яке пов’язане з екологією. Що жорсткішими будуть екологічні вимоги, тим краще.


Андрій Мальований: Якщо співробітник Держекоінспекції був помічений в системній недбалості, а тим більше в корупції – це причина для того, аби з ним попрощатися
Андрій Мальований: Якщо співробітник Держекоінспекції був помічений в системній недбалості, а тим більше в корупції – це причина для того, аби з ним попрощатися

«Екоінспектор отримує близько 9 тис. грн. Цього мало»

На вашій першій прес-конференції у Кривому Розі був присутній заступник міністра Роман Шахматенко. Яку оцінку він дав запуску офісу Держекоінспекції, які задачі перед вами поставило міністерство?

Він побажав успіхів.

Перше, чого я хочу добитися — це ухвалення закону «Про державний екологічний контроль» (законопроєкт №3091). Також забезпечити продовження територіальної реформи Держекоінспекції за таким же принципом, як ми зробили у минулому році, коли в одну територію об’єднали Одеську, Миколаївську, Херсонську, Запорізьку і Дніпровську з Кіровоградською. Все це відбувається, аби зменшити витрати на адмінперсонал, але збільшити кількість інспекторів, посилити матеріально-технічну базу і матеріально-технічне забезпечення людей. Простіше кажучи, умови праці державних екологічний інспекторів: підвищити заробітну плату, забезпечити обладнанням. Сьогодні держекоінспектор в середньому по Україні отримує близько 9 тис. грн зарплати. На моє переконання, людина, яка має працювати з підприємством, яке завдає мільйонних збитків державі і екології, таку зарплату не має отримувати. Щонайменше заробітна плата має бути вдвічі вищою.

Були проблеми зі сплатою судового збору. Адже є претензії до підприємств на 2 млрд грн, а не було раніше ні копійки, щоб подати до суду і стягнути з порушників ці кошти. Потрібно було 5-9 млн грн. На щастя, на цей рік ми ці кошти отримали. Минулого року 94% фінансування із загального фонду йшло на зарплати нашим співробітникам, лише 6% – це були відрядження, паливно-мастильні матеріали, судовий збір, поточні ремонти тощо. На цей рік ми отримали трохи більше 440 млн грн на рік. Але наш бюджетний запит був на 200 млн більше.

Де гарантія, що ваш інспектор із зарплатою навіть у 18 тис. буде об’єктивним під час перевірки «АрселорМіттал Кривий Ріг» або інших підприємств, власники яких заробляють мільярди?

Тому навіть наших інспекторів треба контролювати. Є такі інспектори, з якими доводиться прощатися, у яких виникають корупційні ризики. На жаль, система контролю не зміниться за один день. Контроль – це нагрудні відеокамери, планшети або смартфони, які матимуть GPS координати. Контроль – система звітності, електронний кабінет інспектора буде. Цього року ми це плануємо.

Зі скількома розпрощалися? Яка головна причина?

Якщо співробітник Держекоінспекції був помічений в системній недбалості, а тим більше в корупції – це причина для того, аби з ним попрощатися. В 2020 році притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення та доган 19 інспекторів. Четверо з них були звільнені. Вважаю, що жодні попередні заслуги не можуть компенсувати корупційного вчинку.

Якщо конкурси під час карантину заборонені, то де гарантія, що після співбесіди призначення відбудеться завдяки фаховим якостям, а не через особисте знайомство з вами, наприклад?

Гарантією є мій особистий контроль над кадровими питаннями в Держекоінспекції. Я дуже уважно ставлюсь до підбору працівників – від керівників структурних підрозділів до інспекторів. Мені, як керівнику, немає сенсу брати на роботу когось «по знайомству», аби ця людина просто «просиджувала штани», дискредитувала мене. На першому місці – професійні навички, репутація, уміння діяти швидко та вирішувати поставлені завдання. Врешті-решт, на мені, як на голові Держекоінспекції, лежить остаточна відповідальність не лише перед урядом, але й перед мільйонами людей. Щодо механізму працевлаштування, то заявки та документи під час карантину подаються онлайн через портал Нацдержслужби. А співбесіду також у дистанційному режимі проводить уповноважена особа.

А хто і як проконтролює вас, аби ви хабар не отримали?

Правоохоронні органи. Я – державний службовець категорії А, контроль – це юрисдикція і ДБР, і НАБУ, і СБУ, які мають реагувати на будь-які корупційні ризики.

Михайло Глуховський, «Главком»


Якщо ви знайшли помилку в тексті, виділіть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Натисніть «Подобається», щоб читати
Glavcom.ua в Facebook

Я вже читаю Glavcom в Facebook

НАЙПОПУЛЯРНІШЕ

Про використання cookies: Продовжуючи переглядати glavcom.ua ви підтверджуєте, що ознайомилися з Правилами користування сайтом і погоджуєтеся на використання файлів cookies Згоден   Про файли cookies