Покарай мене, якщо зможеш: як обвинувачені у корупції уникають відповідальності

Поки суспільство вимагає покарання за корупцію, обвинувачені в таких злочинах шукають способи уникнення відповідальності. І деякі способи вже ефективно діяти – ось один із них.

Нещодавно до Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду (ВАКС) відійшли на розгляд апеляційні скарги сторони захисту на вирок депутата від «Слуги народу» Анни Колісник. 

Та справа стосувалася недостовірного декларування. У ній ще 24 березня Вищий антикорупційний суд визнав Колісник винною у тому, що вона не внесла до своєї декларації за 2020 рік відомості про оренду двох квартир у Києві, право власності на 1/4 частки нежитлового приміщення у Харкові та користування автомобілем Cadillac. Усе це майно оцінювалося понад 4,4 млн грн, проте депутат зняв відповідальність, адже спливли строки розгляду справи.

ВАКС тоді призначив Колісник штраф у понад 44 тис. грн та позбавив права обіймати посади представника влади протягом року. Проте у зв'язку зі спливанням строків давності нардепка від відбування покарання звільнилася – тобто жодного штрафу не платила. 

А от щодо позбавлення мандата ситуація могла б змінитися, оскільки ст. 81 Конституції України передбачає, що в разі набрання законної сили обвинувальним вироком повноваження народного депутата мають бути припинені достроково. Не бажаючи ризикувати позбавленням мандата Колісник вже в Апеляційній палаті ВАКС подала клопотання, яким просила про скасування вироку ВАКС, закриття кримінального провадження та звільнення її від кримінальної відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення через закінчення строків давності. Апеляційна палата ВАКС задовольнила таке клопотання та скасувала вирок ВАКС. 

Що ж це за строки, які допомагають обвинуваченим у корупції нардепам уникати покарання? Спробуємо розібратися.

Коли календар має значення

Передусім згадаємо, що про строки говорить Кримінальний кодекс України.

Як ми вже побачили, закінчення строку давності притягнення до відповідальності може стати підставою для закриття всього кримінального провадження. 

Строк давності – це проміжок часу з дня вчинення злочину і до дня набрання вироком законної сили. І залежать такі проміжки від тяжкості злочину. 

Якими ж вони можуть бути?

• 2 роки – у разі вчинення кримінального проступку, за який передбачається покарання менш суворе, ніж обмеження волі;
• 3 роки – якщо ідеться про кримінальний проступок, у, який тягне за собою обмеження волі, чи якщо розглядається нетяжкий злочин із потенційним позбавленням волі на не більше ніж два роки 
• 5 років – при вчиненні нетяжкого злочину, крім випадку, згаданого вище;
• 10 років – якщо розслідується тяжкий злочин;
• 15 років – у разі вчинення особливо тяжкого злочину.

Таким чином строк давності спливає під час досудового розслідування, під час судового провадження і так само продовжує спливати навіть після проголошення обвинувального вироку суду, поки це рішення не набере законної сили. А якщо строк давності спливе до цієї дати, особа підлягає звільненню від кримінальної відповідальності незалежно від того, на якій стадії перебуває кримінальне провадження щодо неї.

Як це працює?

Візьмемо за приклад справи за обвинуваченням у недостовірному декларуванні – аналогічні справі Анни Колісник. 

За кваліфікацією це проступки, а не злочини, тому строк давності тут складає всього два роки. Початок строку вираховується з дня подачі декларації з недостовірними відомостями – на сьогодні найчастіше ідеться про березень-квітень 2021 року, коли чиновники востаннє були зобов’язані подавати електронні декларації.

НАЗК провело перевірки декларацій та передало матеріали про порушників до НАБУ. Зі свого боку Бюро зареєструвало кримінальні провадження та провело досудове розслідування. Саме тому лише наприкінці минулого року більшості фігурантів почали пред'являти підозри у недостовірному декларуванні, а справи передавати до суду.

Тож, з огляду на вже згадані нами календарні вимоги, на судовий розгляд справ щодо недостовірного декларування залишалися всього декілька місяців.

Тут треба нагадати, що обвинувачені так само обізнані про строки давності й усвідомлюють, що можуть бути звільнені від кримінальної відповідальності саме з такої підстави. Тому зі свого боку роблять усе, щоб строки спливли – зокрема, просто не приходять на засідання, про що «Главком» вже розповідав раніше. 

Це вже спрацювало, причому неодноразово! Наведемо короткий перелік таких випадків.

Маргарита Шол, народна депутатка від партії «Слуга народу», неодноразово пропускала судові засідання. Суд накладав на неї штраф у 2684 грн, а НАБУ навіть оголошувало Шол у розшук. Справа надійшла до ВАКС 17 січня 2023-го. А вже 27 квітня суд задовольнив клопотання сторони захисту про закриття кримінального провадження щодо Маргарити Шол та звільнення її від кримінальної відповідальності у зв’язку із спливом строків давності.

Михайло Волинець, нардеп від «Батьківщини», частину засідань ВАКС щодо розгляду своєї справи про недостовірне декларування теж пропустив. Спершу через закордонне відрядження, потім – через хворобу, яка спіткала його в дорозі з того ж відрядження. На додачу, декілька засідань зняли з розгляду, одне – через зайнятість колегії суддів у іншому засіданні. Обвинувальний акт надійшов до суду 9 січня 2023-го. 

А вже 7 квітня нардеп таки прийшов на засідання, щоб заявити клопотання про звільнення від відповідальності, бо спливли строки. Суд задовольнив клопотання, прокурор не заперечував, бо що ж тут заперечувати?

Михайло Забродський, нардеп від «Європейської солідарності» так само «погорів» на недостовірному декларуванні. На розгляд справи в суду був місяць, адже обвинувальний акт надійшов 3 лютого 2023 року. Строк притягнення до відповідальності спливав 6 березня, а вже 13 березня кримінальне провадження закрили з відомої нам причини.

Сергій Нагорняк, депутат від «Слуги народу». Обвинувальний акт надійшов до суду 16 лютого 2023-го, строк притягнення до відповідальності сплив у першій половині квітня, що ВАКС зафіксував від себе, вже 12 квітня задовольнивши клопотання Нагорняка та закривши кримінальне провадження.

І вже згадана Анна Колісник, депутатка від «Слуги народу». Обвинувальний акт надійшов до суду 21 жовтня 2022 року. Строк притягнення до відповідальності сплив 17 березня 2023-го. Нардепка неодноразово пропускала судові засідання, суд навіть штрафував її за це на 2684 грн. У цьому випадку ВАКС таки виніс обвинувальний вирок, проте через строки Колісник звільнили від покарання. 

І вже Апеляційна палата ВАКС скасувала вирок ВАКС та на підставі п.1. ч.1 ст. 49 Анну Колісник звільнили від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності, а кримінальне провадження щодо неї закрили.

Але не депутатами єдиними. 5 червня 2023 був звільнений від кримінальної відповідальності у зв'язку з закінченням строків давності ексголова Державної судової адміністрації Зеновій Холоднюк. Він – один із фігурантів у справі «плівок ОАСК». Ухвала про звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження щодо Холоднюка ще не набула законної сили.

Загалом з початку процесуальної діяльності ВАКС у зв'язку із закінченням строків давності, від кримінальної відповідальності згідно із ст. 49 ККУ звільнили 26 осіб, з них шестеро – у 2023 році.

Як наслідок, через звільнення підозрюваних та обвинувачених від кримінальної відповідальності через закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності на підставі п.1 ч.2 ст. 284 КПКУ суд закрив 24 кримінальні провадження, з яких шість – у 2023 році.

У зв'язку із закінченням строків давності на підставі ст. 74 ККУ звільненими є 12 осіб, серед них четверо – у 2023 році. На підставі ст. 74 ККУ рішення про звільнення осіб від покарання ВАКС ухвалив у дев’яти кримінальних провадженнях, зокрема у трьох кримінальних провадженнях у 2023 році (інформація отримана від ВАКС та актуальна на дату публікації).

При цьому важливо, що клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності щодо осіб, чиї справи вже розглядають в суді, передбачають, що обвинувачений фактично відмовляється від процедури дослідження доказів. А закриття кримінального провадження з цих підстав не вказує на невинуватість цієї особи. 

Що з цим робити?

Річ у тім, що суд має вкрай мало запобіжників для протидії затягуванню процесу з боку захисту та обвинувачених.

Зокрема суд має право: 

• постановити ухвалу про привід обвинуваченого – тобто примусовий супровід обвинуваченого у місце та час, зазначений в ухвалі;
• накласти на обвинуваченого грошове стягнення, яке, щоправда, варіюється від 1342 грн до 5368 грн, тобто цілком «підйомне» для фігурантів кримінальних проваджень.

Суд не може діяти суворіше, адже наразі відсутня необхідна законодавча база. А очікувати, що такі зміни до законодавства для посилення покарання за неявки до суду таки внесуть, не доводиться, адже це мають зробити ті ж нардепи, які не ходять в засідання.

При цьому неприбуття обвинувачених до суду – не єдина проблема. Зокрема причиною для такого уникнення потенційного покарання може стати затягування досудового розслідування та передача обвинувальних актів до суду у строки, близькі до спливу строків давності. 

Тобто якщо говорити про справи щодо недостовірного декларування, на те, чи отримають обвинувачені покарання, впливає, як швидко ці справи зі свого боку розглянуть НАЗК та НАБУ. А прокурорам потрібно стежити, щоб з їхнього боку теж не було затягування досудових розслідувань спільно з судом вживати усіх можливих законних заходів, аби запобігати зловживанню обвинуваченими своїми правами. 

Зі свого боку прокурори також мають максимально оперативно працювати, щоб якнайшвидше завершувати досудові розслідування. Тоді суд матиме достатньо часу на розгляд справи та винесення вироку, а вирок встигне набрати законної сили в межах строків давності.

Ще одним способом пришвидшення розгляду справ у ВАКС може бути одноосібний розгляд для кримінальних проступків. Оскільки в такому разі не потрібно узгоджувати день та час розгляду між головуючим суддею та членами колегії, що дасть можливість швидше призначати та розглядати справи, у яких строк давності складає два або три роки.

Якщо ж не вирішити ці проблеми, ми ще неодноразово будемо свідками ситуації, коли чиновників звільнятимуть від покарання ще до вироку суду. А це точно не те, чого від правової системи чекає суспільство.