Пункти незламного піару. Що відбувається за кулісами гучної ініціативи президента

Поки країна-терористка прицільно лупить ракетами по енергетичних об’єктах України офіс президента Зеленського запустив важливу ініціативу. Публічно її охрестили «Пункти незламності». Вони з’являються при державних адміністраціях, школах, будинках культури і навіть у СІЗО. Також під ці пункти використовуються раніше звичні пункти обігріву Державної служби з надзвичайних ситуацій, розгорнуті у форматі вуличних наметів.

«Якщо знову відбудуться масовані російські удари і якщо буде розуміння, що за години постачання електрики не відновити, то активується робота «Пунктів незламності» – там усі базові послуги. Це електрика, мобільний звʼязок та інтернет, тепло, вода, аптечка. Абсолютно безкоштовно й цілодобово», – пообіцяв президент Володимир Зеленський під час чергового звернення ввечері 22 листопада.

На перший погляд, ідея дійсно потрібна і актуальна. З одного боку, це – можливість для менш захищених людей, переселенців з окупованих територій, пережити надважку зиму у прийнятних умовах, із розумінням, що у критичний момент є місце, де вони можуть отримати допомогу. Та з іншого, по суті, нічого нового на Банковій не вигадали, щозими в Україні відкривались пункти обігріву, просто тоді для них не вигадали гучної назви.

До того ж при реалізації цього проєкту спостерігаються перекоси, які ставлять під сумнів початкові добрі наміри. Як розповів «Главкому» топпосадовець однієї з облдержадміністрацій на Заході країни, вказівка з Офісу президента на розгортання «Пунктів незламності» надійшла ще у другій декаді листопада. За його словами, початкова філософія проєкту була такою: запуск Пунктів незламності починається після того, як 24 години поспіль відсутня електроенергія у конкретному населеному пункті.

«Чого їх зараз почали відкривати, коли немає блекауту або інших надзвичайних ситуацій, для мене загадка. Адже це додаткові витрати і навантаження на працівників. Тим паче, що все фінансування повісили на місцеві бюджеті, бізнес, волонтерів. Жодної спеціальної державної програми під це не передбачається», – наголосив співрозмовник «Главкома».

Але процес вже запущено, і з екранів телевізорів полився щедрий піар нової ініціативи. За останніми даними, які озвучив заступник керівника Офісу президента Кирило Тимошенко, в Україні вже розгорнуто близько п’яти тисяч «Пунктів незламності». Їх нанесено на спеціальну інтерактивну мапу на сайті nezlamnist.gov.ua. 

У деяких місцях до «Пунктів незламності» вже прилипла брудна політика. Так, Банкова через своїх нардепів продовжує цькувати міського голову Києва Віталія Кличка. Основні претензії зводяться до того, що начебто у столиці ситуація найгірша, бо окремі Пункти або зачинені або недоукомплектовані. Мер столиці, звичайно, почав відбиватися: за його даними, працює понад 430 пунктів обігріву. А на випадок надзвичайної ситуації буде розгорнуто ще більше 100 пунктів. Мер також розказав про кількість людей, які скористалися послугами «незламності» за період відсутності електроенергії, і цифра ця доволі скромна – 3700 на весь мегаполіс.

А вже згодом Кличко виступив ще різкіше, запевнивши, що пункти обігріву чи «незламності» – це взагалі не панацея, бо вони не врятують людей. «Нам тільки дають вказівки. Ніхто не дає генератори та все інше. Все обіцяють… У Києві на сьогодні перебуває 3,5 мільйона людей. 430 пунктів обігріву – смішно. І 500 не допоможе, і 5 тисяч буде мало. Не дай Боже, в ситуації вони захлинуться від кількості людей. Вони робляться не для того, щоб там жити, це для тимчасового перебування в короткий термін», – наголосив мер.

Генератори  і всяка всячина

Для розуміння, «Пункти незламності» – це не просто вивіска. Хоча й на вивіски, як з’ясував «Главком», тратяться чималі гроші платників податків. Насамперед, щоб пункти виконували свою місію, потрібен генератор, який вироблятиме електроенергію. Але грошей на нього держава не дає.  

«Генератори, чай, печиво, системи супутникового зв’язку Starlink мають закупити муніципалітети. Автори ідеї навіть вигадали, що організатори пунктів мають придбати маркери і фарби для дозвілля дітей у пунктах незламності. До речі, Starlink просто так не купиш в Україні. Треба їхати до Польщі і там замовляти», – поділився інформацією з «Главкомом» заступник мера міста, яке за сотні кілометрів від лінії фронту.

Тому на місцях викручуються, як можуть. Відділ культури та туризму Карлівської міської ради на Полтавщині купив у місцевого підприємця бензинового генератора за 41,2 тис. грн. У системі електронних закупівель ProZorro замовник так і прописав: «Бензиновий генератор (25494 Генератор GB640Е) для забезпечення функціонування «Пункту незламності».

Власні кошти також витрачають й інші органи місцевого самоврядування. Байковецька сільська рада Тернопільського району замовила у нафтотрейдера «Окко-Постач» шість тисяч літрів бензину та дизпальним на суму 324 тис. грн для забезпечення функціонування об’єктів критичної інфраструктури та пунктів незламності; управління освіти Чернігівської міської ради заплатило 97,2 тис. грн на дизпальне для генераторів, що працюватимуть у пунктах незламності; Сумська спеціалізована школа І-ІІІ ступенів №17 теж вишукала 10 тис. грн на бензин «для забезпечення безперебійної роботи пунктів незламності».

Як можна помітити у лавині свіжих тендерів, бюджетні організації у назвах закупівель спеціально вказують магічне словосполучення «пункти незламності». Один з опитаних «Главкомом» посадовців на Західній Україні висловив припущення: казначейство не поспішатиме проводити кошти, якщо бюджетна установа просто вкаже, що хоче купити генератор. А якщо в платіжці буде зазначено, що генератор для «Пункту незламності», тоді й проплата буде першочерговою.

Окрім генераторів і пального, влада купує всяку всячину під ідею Банкової. Зокрема, управління освіти та інноваційного розвитку Печерської районної в місті Києві державної адміністрації оголосило тендер на закупівлю 10 брезентових наметів, які слугуватимуть пунктами незламності. Очікувана вартість 380 тис. грн. Крім цього, замовник уже придбав 290 ковдр на майже 100 тис. грн.

Телевізор для розваг

У телефонній розмові з «Главкомом» представниця Сумської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №17 повідомила, що одержала вказівку від місцевого управління освіти укомплектувати «Пункт незламності» одразу після масованих ракетних обстрілів росіян (24 листопада). Дали кілька днів, щоб оперативно укласти договори з постачальниками.

«На закупівлю пального для генератора, кулера з водою, чайника, одноразових пластикових стаканів використовуємо кошти навчального закладу. Оскільки на час війни центральна влада обмежила місцевим бюджетам оплату певних послуг через казначейство, маємо економію грошей. Їх і направляємо на облаштування пункту. Казначейство та постачальники та йдуть на зустріч і максимально швидко проводять кошти, за які купуються необхідні товари», – зауважила вона.

Відділ культури Кагарлицької міської ради Київської області придбав три чайники, роутер і телевізор Philips для свого пункту незламності, який організовано у місцевому будинку культури. Виконувачка обов’язків начальника відділу культури Оксана Литвин сказала «Главкому», що пункт відкритий цілодобово. На уточнююче запитання, для чого туди купили телевізор, пані Литвин знайшла пояснення.

«До «Пункту незламності» приходять батьки з дітьми, відповідно, було придбано телевізор, щоб вони могли проводити час. Також за потреби його можна використовувати для проведення онлайн навчання», – зазначила посадовець.

Після додаткових запитань «Главкома» про джерела фінансування таких закупок керівниця культури Караглика стримано відповіла, що все придбано за кошти громади і кинула слухавку.

Насамкінець про рекламу. Департамент інформаційної діяльності, культури, національностей та релігій Хмельницької ОДА замовив друк 4 тис. брошур про пункти незламності. На це витратили 49,6 тис. грн.

Ще ОДА віддає 28,8 тис. грн за розміщення банерів різного тематичного спрямування «Пункти незламності».

«Важливо розмежовувати поняття піару та турботи за людей. Для чого організовувати пункти незламності у громадах, які за своєю суттю є звичайними селами? Хіба хтось у селі піде до школи грітися? Люди у власних домівках розпалять грубки та котли, які працюють без електроенергії, і переживуть холоди. При цьому на рівні центральної влади стоїть чітке завдання – відкривати «Пункти незламності» у таких громадах», – поскаржився заступник міського голови у розмові з «Главкомом».

Віталій Тараненко, «Главком»