Річниця вторгнення. П’ята колона Кремля діє на випередження

За рік повномасштабної війни Росії проти України у Верховній Раді рекордна кількість нардепів – 13 – достроково втратила мандати. Майже всі вони є фігурантами Реєстру держзрадників і журналістських розслідувань про наявність російського громадянства, бізнесу та нерухомості на території країни-окупанта. 

Показово, що більшість із цих нардепів були представниками найбільшої проросійської забороненої партії ОПЗЖ. Частина проросійських нардепів формально працювали у Раді як позафракційні, але не одне скликання парламенту поспіль виконували роль п'ятої колони Кремля та відверто лобіювали інтереси країни-терориста. 

За рік повномасштабної війни хтось із проросійських нардепів зробив «жест доброї волі» через страх перед можливими наслідками, сподіваючись уникнути відповідальності. Іншу частину нардепів позбавили мандатів через втрату громадянства, а повноваження нардепа-колаборанта Олексія Ковальова завершились після його вбивства на Херсонщині. 

Загроза державності

Рух «Чесно» неодноразово наголошував, що проросійські політики з мандатами у Верховній Раді та у місцевих радах завжди були загрозою українській державності, а після 24 лютого минулого року ця проблема постала ще гостріше. 

Під час останніх виборів в Україні було обрано понад 3,7 тисячі депутатів від партій, які згодом було заборонено. Але після повномасштабного вторгнення дозволити допрацювати до наступних виборів депутатам від проросійських партій згодні лише 3% українців. Українці, за результатами соцопитування, не готові більше бачити проросійських депутатів із мандатами та повноваженнями впливати на зміни життя держави.

Однак навіть через рік від початку повномасштабного вторгнення депутати проросійських партій не позбавлені мандатів через низку причин. Навіть тепер представники заборонених партій користуються всіма депутатськими правами та пільгами. А у Верховній Раді нардепи від забороненої ОПЗЖ вдало перефарбувались, мімікрують під патріотів і досі впливають на те, за якими правилами житиме Україна. Вони виступають спікерами на національному телемарафоні та інших ЗМІ, і навіть голосують за те, якими будуть особливості військової служби в ЗСУ.

Водночас більшість українців налаштовані до політиків проросійських партій досить негативно. 14% громадян пропонують позбавити їх повноважень достроково, а ще 10,5% українців – додати до списку заборону балотуватися знову.

Якщо питання позбавлення повноважень хоча б обговорюється в експертному середовищі, а в Раді вже зареєстровано десяток законопроєтів щодо цього, то із забороною представникам проросійських партій балотуватися значно складніше. Наразі таких ініціатив не зареєстровано, та й до обмеження права бути обраним правозахисники визначають чимало вимог. 

А в цей час великий відсоток нардепів від забороненої ОПЗЖ досі залишаються на керівних посадах у парламентських комітетах. Найбільш показовий приклад – голова Комітету з питань свободи слова Нестор Шуфрич. На керівних посадах до останнього були навіть ті нардепи, які рік тому втекли з України і весь цей час були відсутні у Верховній Раді. 

Так, наприклад, практично до останнього залишалися заступник голови Комітету євроінтеграції (!) та фігурант Реєстру держзрадників Олег Волошин, заступниця голови Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва Юлія Льовочкіна, заступниця голови Комітету соцполітики Наталія Королевська та заступник голови Комітету з питань фінансів Ігор Абрамович. 

Більше того, нардепам, які десятиліттями представляли інтереси країни-окупанта, навіть доручають звітувати про діяльність парламентських комітетів в умовах повномасштабної війни. Наприклад, як це було із секретарем Комітету з питань держвлади та самоврядування Дмитром Ісаєнком. Раніше «Чесно» інформувало про це в окремій рубриці із цього засідання.

Саме представнику колишньої ОПЗЖ та забудовників, а наразі депутату від групи «Відновлення України» Дмитру Ісаєнку чомусь доручили представити звіт роботи комітету за 2022 рік, а не, скажімо, ексголові цього ж комітету від «Слуги народу» Андрію Клочку. Хоча саме Клочко головував до кінця 2022 року і цілком міг прозвітувати за цей період свого головування.

Зазначимо, що восени минулого року з рослідування Bihus info стало відомо, що Ісаєнко у 2013 році присвоїв собі статус учасника бойових дій в АТО і таким чином зміг уникнути люстрації. Пізніше його позбавили цього статусу і звільнили з посади заступника міністра Мінрегіонбуду.

Під час останніх виборів в Україні було обрано понад 3,7 тисячі депутатів від партій, які згодом було заборонено

Якщо дострокове позбавлення повноважень та депутатських мандатів обмежується законодавством і передбачає дотримання визначеної процедури, то відкликання нардепів від ОПЗЖ з керівних посад у комітетах залежить лише від політичної волі та голосування парламентом за відповідну постанову.

У той же час громадяни більш рішучі та категоричні, ніж керівництво парламенту, українці за останній рік зареєстрували та зібрали підписи у кількох петиціях на сайті президента, якими вимагали позбавити мандатів народних депутатів від ОПЗЖ, а також звання «Героя України» одного із лідерів цієї забороненої партії Юрія Бойка. 

Щодо позбавлення мандатів, то президент Зеленський звернувся з цим питанням до керівництва Верховної Ради із проханням опрацювати пропозицію. А щодо звання Героя у Бойка, то через запит рух «Чесно» з'ясував, що прем'єр-міністр Денис Шмигаль спершу не знайшов достатньо підстав для застосування персональних санкцій щодо нього.

Після тиску громадськості Кабмін повторно дав міжвідомчій робочій групі з питань санкційної політики доручення розглянути питання щодо позбавлення Юрія Бойка звання Герой України, невідкладно підготувати пропозиції щодо застосування санкцій і винести їх на розгляд РНБО одночасно з набранням чинності відповідного законопроєкту.

Чи будуть доукомплектовувати Раду? 

Якщо на початку каденції цього скликання у парламенті було 423 нардепи, а станом на 1 вересня 2022  року 420 нардепів, то на сьогодні їх залишилось рекордно найменше – 409. Водночас ця тенденція триватиме, і кількість нардепів буде зменшуватись до кінця каденції ВРУ 9-го скликання.

На найближчому засіданні парламент має розглянути заяви ще щонайменше кількох нардепів, зокрема подружжя нардепів-утікачів від ОПЗЖ, фігурантів Реєстру держзрадників Наталії Королевської та Юрія Солода.

Крім того, саме ці нардепи фігурують у розслідуванні ЗМІ про «Батальйон Дубай» та, ймовірно, стали резидентами ОАЕ.

Після повномасштабного вторгнення ЦВК зупинила усі виборчі процеси в країні як на рівні парламенту, так і на місцевому рівні. Крім того, протягом року повномасштабної війни були непоодинокі факти загибелі та зникнення безвісти депутатів, мерів міст і сільських голів. А окремі очільники стали колаборантами. Відтак необхідність у позачергових виборах та проміжних виборів нардепів зростає з кожним днем війни

Що стосується списочників та проходження наступних за черговістю кандидатів, то ще в квітні 2022 року у ЦВК повідомили, що комісія взяла до уваги рішення РНБО та визнала, що заборона партії унеможливлює визнання обраним народним депутатом наступного за черговістю кандидата у виборчому списку вказаної політичної партії. 

Тому, очікувано, що після дострокового припинення депутатських повноважень місця колишніх представників забороненої проросійської партії ОПЗЖ в парламенті залишаться також вакантними до кінця скликання. 

Депутати від ОПЗЖ подають заяви на складання мандатів, не чекаючи застосування інших механізмів правосуддя

З 2023 року Україна мала б увійти у черговий кількарічний виборчий період. Так, згідно з законом, у цьому році мають відбутись чергові вибори народних депутатів, у березні 2024 мають бути вибори президента України, а у жовтні 2025 – чергові місцеві вибори. Проте, у ЦВК наголошують, що виборчі процеси зараз на паузі, адже на час воєнного стану в Україні вони заборонені. Тому у виборчий період ми, очевидно, увійдемо лише після нашої перемоги та скасування воєнного стану.

За зраду – до відповідальності

Поки влада через рік після повномасштабного вторгнення досі намагається розробити законодавчий механізм усунення проросійських нардепів з української політики, ми спостерігаємо, як вони діють на випередження і подають заяви на складання мандатів, не чекаючи застосування інших механізмів та відповідальності перед правосуддям. 

Хоча наразі для суспільства не важливо, скільки нардепів-колаборантів відмовилось від представницьких мандатів чи скількох посадовців-корупціонерів буде звільнено з посад. Ще більш абсурдний вигляд має ситуація, коли керівник владної фракції «співає» дифірамби екс-нардепу ОПЗЖ, який добровільно склав мандат та називає його «своїм серед чужих у тилу п'ятої колони».  

Першочергово, як ми бачимо із результатів соціологічного опитування, громадяни вимагають розслідувань правоохоронцями діяльності кожного окремо і перевірки політиків на факти держзради. Очевидно, що в теперішніх умовах ні влада, ні суспільство не мають чекати «жесту доброї волі» від проросійських депутатів, які десятиліттями відверто були представниками інтересів країни-окупанта, що вони добровільно складуть мандати і підуть з парламенту. 

Дострокове позбавлення мандатів депутатів, більшість із яких мають підозри у державній зраді – це лише наслідок попередньої байдужості та бездіяльності системи, яка свідомо чи ні закривала очі на їх ворожу діяльність. Наразі не достатньо лише патових констатацій про законодавчі обмеження через військовий стан. Державні інституції мають демонструвати проактивну позицію, діяти превентивно, розробляти нові законні механізми, з допомогою яких буде можливо забезпечити запит суспільства на справедливість та правосуддя. 

Олександр Саліженко, парламентський аналітик руху «Чесно»