Сіра зона політичної реклами. Як Telegram-канали побачили Кличка у кратері від «Кинджала»

Попри те, що анонімні Telegram-канали не гарантують достовірності поширеної інформації, чимало киян залишаються їхніми активними читачами. Загальна кількість підписників найпопулярніших каналів столиці складає майже чотири мільйони.

Крім оперативних новин про поточну ситуацію в місті, Telegram-канали публікують повідомлення, де згадуються політичні діячі. Деякі повідомлення є відкритою політичною рекламою, інші приховано сприяють формуванню позитивного образу політика в очах громадськості.

Рух «Чесно» дослідив, як взаємодіють найпопулярніші Telegram-канали столиці, як вони висвітлюють діяльність міського голови Віталія Кличка та інших політиків. Це п’ята частина моніторингу реклами партій та політиків у регіонах України.

Столична мережа

Лідером серед найбільших анонімних Telegram-каналів столиці є «Реальний Київ | Украина», який має понад мільйон підписників. До цього списку також увійшов канал харківської мережі «Труха» – «Труха Київ», який налічує понад 500 тис. підписників.

Лідером серед політиків за кількістю згадок у публікаціях найбільших Telegram-каналів столиці очікувано є міський голова Віталій Кличко: його ім’я фігурує у 1776 повідомленнях за останній рік. Аналогічна ситуація і в інших великих містах України – Харкові, Одесі та Львові. Натомість партія «Удар», лідером якої є Кличко, не згадується взагалі.

Також очікувано, що більшість згадок міського голови стосуються безпекової ситуації в місті, зокрема 1249 повідомлень переважно інформують про початок, перебіг або наслідки ворожих обстрілів.

Водночас згадки, які не стосуються поточної ситуації у столиці, можна виокремити у тематичні групи, які формують потенційно позитивне ставлення киян до мера. Одна з таких категорій – повідомлення, що стосуються фінансування Києвом Сил оборони.

Із середини 2023 року в Telegram-каналах щомісяця з’являлися дописи про спрямування коштів на потреби ЗСУ у формі виплат, субвенцій, цільових програм та ініціювання позачергових засідань. Найбільше згадок зустрічається на каналах «Київ Новини | Live 24/7 | тривога» та «Київ UA | Україна».

Часом публікації дублюють одна одну, як-от новина від 29 вересня 2023 року про позачергове скликання сесії Київради Віталієм Кличком для збільшення фінансування ЗСУ. Примітно, що після того, як сесія відбулася, ці ж канали не публікували її результатів та прямих напрацювань стосовно збільшення обсягу допомоги Силам оборони.

Іншим прикладом є новина, що стосувалася передачі 500 млн грн Генштабу ЗСУ прямою субвенцією. Насамперед хибне зміщення акцентів у заголовку викривлює картинку реальності: Київ не передає 6,2 млрд грн Генштабу ЗСУ за програмою «Захисник Києва». Навпаки, з уже виділених коштів на програму «Захисник Києва», що працює із підготовкою та забезпеченням військовослужбовців озброєнням, 500 млн виділяється на підтримку Генштабу ЗСУ.

Попри те, що публікація акцентує увагу на обсязі допомоги, який передбачено міською цільовою програмою, ігнорується важливий аспект: виділення коштів на програму ще жодним чином не гарантує їх освоєння у повному обсязі. Нагадаємо, що, за звітом щодо реалізації «Захисника Києва» за ІІІ квартал 2023 року, із передбачених на програму 5,1 млрд грн було освоєно лише близько 600 млн (11,8%), про що раніше писав рух «Чесно».

Окремою категорією є публікації з цитуванням мера Віталія Кличка із обіцянкою виділити чергову суму на підтримку ЗСУ. Знову-таки, у подібних випадках варто розуміти механізм переспрямування коштів столиці: кожна заява схожого типу має супроводжуватися відповідною зміною до бюджету міста на поточний рік. Доки зміна не запропонована й не підтримана профільною комісією та депутатами – кошти ще не було спрямовано.

Трапляються випадки, коли Telegram-канали публікують новину про мера Києва, яка хоч і не несе жодної інформаційної цінності, проте впливає на ставлення до нього. Яскравим прецедентом стали повідомлення про те, як Віталій Кличко давав інтерв'ю німецькій газеті Bild із кратера, який залишився після удару російської ракети «Кинджал» на початку лютого 2023 року.

Тоді про це написали чотири найпопулярніші канали з майже ідентичним текстом. Примітно, що у Telegram-каналі самого мера про це не було жодної згадки.

«Дискредитація» Кличка: історія з укриттями

Помітно побільшало згадок київського міського голови у червні 2023 року. Тоді внаслідок падіння уламків російських балістичних ракет у Деснянському районі кілька людей загинуло біля закритого укриття. Громадськість була обурена поточною ситуацією з укриттями столиці: і їхньою недоступністю, і станом, у якому вони перебувають.

Тож значна кількість повідомлень, де згадується Віталій Кличко, стосується спроби мера взяти ситуацію під власний контроль: йшлося про перевірки укриттів, результат їхнього огляду, кількість скарг, що були отримані від киян про стан укриттів загалом. Варто зазначити, що проблеми з укриттями Києва обговорювалися ще задовго до інциденту, про що свідчать численні згадки у ЗМІ та соцмережах.

Згадки Віталія Кличка та перевірки укриттів зустрічалися протягом усього місяця. Проте 21 червня різко змінився їхній контекст: мер Києва заявив про «шквальну кампанію з дискредитації столичної влади» та його особисто. Водночас, як підкреслював сам Кличко, жоден із голів районів, які відповідальні за облаштування укриттів, не постраждав. 

Очікувано, що цю заяву підхопили й Telegram-канали Києва: дехто просто цитував міського голову, а інші додавали коротку насмішку. Зокрема канали «Киевский Движ» та «Труха Київ», які протягом усього моніторингу висвітлювали Кличка повністю позитивно лише в окремих випадках.

Проте цікавим є збіг: 21 червня минулого року Telegram-канали Києва підхопили не лише заяву Віталія Кличка про дискредитацію. За кілька годин до цього мер столиці опублікував повідомлення у своєму каналі повідомлення про оновлення доріг: «Ми, навіть у складних умовах воєнного стану, робимо все для належного утримання дорожньої інфраструктури та оновлення доріг, які не бачили ремонту по 40 років».

Головний акцент, вочевидь, саме на терміні у 40 років, який формує сприйняття Віталія Кличка як мера, який оперативно реагує на потреби міста та діє на благо киян. Це, у свою чергу, добре поєдналося із подальшою заявою про дискредитацію, яка була також висвітлена у Telegram-каналах, про що свідчить відгук читачів.

Допомога військовим: Порошенко та Кличко

Окремою тематикою, у рамках якої Telegram-канали згадують українських політиків, залишається пряма допомога військовослужбовцям та передання техніки на фронт. Окрім міського голови столиці, у таких повідомленнях на каналі «Труха Київ» зустрічаються і згадки лідера партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка.

Зазначимо, що подібні повідомлення у «Труха Київ» не є універсальними для всіх політиків та їхньої допомоги військовослужбовцям. Навпаки, у такому контексті згадується лише Порошенко. Зазвичай канал акцентує увагу на регулярності допомоги, яку здійснює політик, та на її обсязі: «Порошенко везе на східний фронт рекордну партію техніки», «Щотижня Порошенко передає на фронт техніки щонайменше на 10-15 млн грн».

Окрім цього, канал може використовувати прецедент передачі техніки як відповідь на так звані фейки про Порошенка, що з’являються у мережі. В окремих випадках повідомлення у «Труха Київ» синхронізовані з іншими Telegram-каналами мережі «Труха». Так, зустрічаються ідентичні публікації у каналах Києва, Львова та Дніпра, що є одним із прикладів політичної реклами, до якої вдаються депутати у час воєнного стану.

Порошенко часто комунікує у своїх соціальних мережах, що значна частина коштів на допомогу Силам оборони передається особисто ним та його компаніями. Проте примітними є публікації у Telegram-каналах, де згадується і ГО «Справа громад».

Нагадаємо, що партія «Європейська солідарність» уклала з організацією три угоди про надання поворотної фінансової допомоги на суму понад 93 млн грн, дві з них – у 2023 році, про що раніше детальніше писав Рух «Чесно».

Більше того, публікація про обсяг допомоги фондом Порошенка та волонтерами від ГО «Справи громад» датується початком грудня 2023 року – за кілька місяців після того, як відбулася масштабна рекламна кампанія із розміщенням бордів та сітілайтів по всій Україні.

Бувають і випадки, коли центральним інфоприводом для згадки політика, окрім самої допомоги військовим, є поїздка до них. Так, «Київ Info» та «Киевский Движ» публікували дописи про те, як Віталій Кличко зустрічав Новий рік у Бахмуті разом із військовослужбовцями. Примітно те, що обидва Telegram-канали обрали для візуального супроводу ідентичне відео, хоча того дня на каналі самого київського міського голови фігурувало геть інше.

Відкрита реклама у Telegram-каналах

Більшість розглянутих раніше публікацій були прикладами прихованої політичної реклами. Хоч у тексті й немає прямого заклику «підписатися», сам допис зображує політика позитивно. Проте є і протилежні випадки.

Із різницею у три місяці Telegram-канал «Київ Новини» закликав підписатися на канал IT-підприємця та волонтера з Києва. Додатковою аргументацією стала наявність у нього «правдивої та перевіреної інформації» стосовно тих запитів, що турбують киян: оренда квартири, популярні заклади та можливе підняття вартості проїзду у громадському транспорті. У публікації зазначено: «автор каналу збирає та аналізує тільки важливі події Києва».

Проте у жодному дописі не вказано, що автор каналу Григорій Маленко є чинним депутатом Київради від партії «Голос». Згідно з інформацією зі сторінки самого Маленка у Facebook, перезапуск каналу відбувся у березні 2023 року, і зараз головна його тематика – ключові новини та події Києва.

Важливо підкреслити, що в умовах повномасштабної війни допомога військовослужбовцям залишається критичною необхідністю – і у форматі прямої передачі техніки, і у форматі цільового виділення коштів. Проте нині помітно, як благодійність такого характеру стає черговим способом політичної реклами, що розмиває межі між цими поняттями.

Дієвим інструментом допомоги Силам оборони для депутатів є пропозиції відповідних законопроєктів, а для міських голів – переспрямування коштів у бюджетах міст із менш пріоритетних статей витрат на цільові програми військової допомоги. Якщо ж цього немає, публікації у Telegram-каналах сприяють створенню хибного враження про обсяг допомоги, який справді отримують військові.