Спецзавдання з Вашингтона. Як «слуги народу» здобувають перемогу на фронті

Голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія вивіз частину депутатів «у поля» виконувати завдання американських конгресменів
фото з відкритих джерел

Монобільшість не може зібрати Раду, і ось чому…

Історія з законопроєктом про мобілізацію, що неабияк затягнулася, зайвий раз продемонструвала глибину української парламентської кризи. Минулого тижня Верховна Рада так і не зібралася на заплановані засідання. Не планувала вона цього робити і цього тижня, хоча існує ймовірність проведення одноденного засідання. Востаннє парламент збирався ще 23 лютого, коли депутати спромоглися прийняти неоднозначний закон про лобізм, і більше голосувань не відбувалося. Та і загалом з початку року Рада засідала менше десяти днів, що демонструє разючий контраст із романтичним «турборежимом», який включався на початку каденції цього парламенту.

Опозиція цілеспрямовано хитає тему недієздатності вищого законодавчого органу і звертає увагу на поступове розповзання монобільшості на клаптики. При цьому виборів опозиціонери не вимагають, ба більше – всі парламентські сили підписали документ, в якому гарантують: мусувати тему їхнього проведення до завершення воєнного стану не збираються. Але концептуальна домовленість не страхує від дрібніших і дуже показових «розбірок»: так, керівництво парламенту за відверто надуманими приводами затягує видачу дозволів на відрядження опозиціонерів за кордон, ті ж у відповідь шантажують блокуванням законопроєктів поштучним розглядом всіх своїх правок.

Водночас опозиція скаржиться, що нардепи з лояльних Банковій депутатських груп (зокрема, екс-ОПЗЖ) жодних проблем з вільним пересуванням не мають і як премію за потрібні голоси отримують поїздки за межі України, причому не тільки у відрядження. І надто цим користуються. Всі ці фактори і призвели у результаті до блокування роботи парламенту.

«Хитрі плани» та їхні викривачі

Минулого тижня порядок денний був перевантажений десятками важливих законопроєктів, зокрема і тих, що безпосередньо стосуються військових потреб. А міністри, які були присутні на засіданні погоджувальної ради 4 березня, особисто просили не затягувати їхнє прийняття. Втім, керівництво парламенту та монобільшості вже після погоджувальної ради несподівано вирішили, що нардепи… поїдуть на передову. Причому склалося враження, що пояснення такого кроку вигадувалося буквально «на ходу».

Голова монобільшості Давид Арахамія зауважив, що за аналогією з роботою на округах депутати будуть більше працювати з військовими – на передовій, в навчальних центрах та пунктах постійної дислокації.

«Зараз у цьому напрямку для наших депутатів є термінове і важливе завдання, яке напряму впливає на допомогу партнерів. Коли воно буде виконане – вони повернуться до роботи у сесійній залі», – пояснював він, не уточнюючи, чому всі ці справи мають заважати одна одній. «Важливе завдання» для депутатів, за словами Арахамії, було пов’язане з необхідністю комплексного звіту перед американським Сенатом, а таку раптовість виїзду парламентарів за межі столиці пояснили питаннями безпеки.

Нагадаємо, Сенат, звіт перед яким готують «слуги», є однією з двох палат Конгресу США і вже прийняв рішення про виділення допомоги України, втім, питання зависло у другій палаті – Палаті представників. 

При цьому лідер монобільшості ледь не звинуватив у зриві сесійного тижня опозицію: «Хтось з них (опозиціонерів) збирається на партійні з’їзди у Румунію. Хтось у відрядження, які вибивалися в Європарламенті. Інші хотіли зайнятися правкотероризмом, ще одні – виступами і трансляціями у ТікТок. Це явно не те, чого чекають наші військові, і наші партнери. І це точно не те, що наближає перемогу».

«Європейська солідарність» Порошенка у свою чергу одразу розгадала «хитрі плани» влади. Її нардепи скористалися ситуацією, аби нагадати, що монобільшість давно зникла і не дає більше 170 голосів, а жодне фундаментальне рішення не пройшло би у парламенті без підтримки «ЄС», яка і далі готова «протягувати руку допомоги». В обмін на це «порошенківці» хочуть всього нічого – негайного переформатування більшості та створення уряду національної єдності. 

Різними шляхами на фронт

Попри такі настирливі заклики до спільної праці, готувати звіт для американців «слуги» були налаштовані власними силами. Так, у внутрішньопартійному чаті монобільшості був кинутий клич щодо поїздки на позиції військових. Формувалося три групи по 10 депутатів, кожна з яких мала проінспектувати один з трьох напрямків – стан прифронтових ліній, фортифікаційних споруд та ситуацію в навчальних комплексах. За організацію груп відповідав заступник голови комітету з питань нацбезпеки, оборони та розвідки Юрій Мисягін. Опозиціонери стверджували, що намагалися зв’язатися з Мисягіним, аби записатися до цих груп, проте той їхнє бажання проігнорував.

«Главком» цікавився у багатьох «слуг народу», чи залучали їх до партійного завдання, проте ті у відповідь лише знизували плечима і стверджували, що займаються звичною роботою.

«Ця історія зі звітом американцям взагалі може бути плодом уяви Давида. Незрозуміло, нащо комусь в Сенаті раптом знадобилися потрібні наші «учебки» та фортифікації», – дивувався співрозмовник з фракції. Не під запис його соратники погоджувалися з тим, що реальна причина такого єднання депутатів з військовими – відсутність голосів в парламенті. Дався взнаки вже згаданий вояж партнерів влади з інших депутатських груп за кордон. А без достатньої кількості штиків збиратися на засідання не те, що нема сенсу, а й взагалі небезпечно. 

Утім, деякі представники монобільшості дійсно побували на передовій. Так, Єгор Чернєв з оборонного комітету під час поїздки з колегами на позиції під Авдіївкою зробив висновок, що без термінового отримання допомоги з боку США втримати ці позиції буде вкрай важко. Нардеп пообіцяв озброїти отриманою інформацією друзів України в Конгресі, які намагаються зрушити з мертвої точки надання американської допомоги. 

 

«Слуга» Олександр Качура разом з колегою з фракції Олександром Маріковським перевіряв фортифікаційні споруди на рідній Сумщині.  

«Я вважаю, що така робота повинна тривати постійно, – каже він «Главкому». – Депутати мають регулярно виїжджати і на передову, і на лінії зіткнення з державою-агресором для того, щоб розуміти, як вони на сьогодні укріплюються. За результатами поїздки був сформований звіт, зокрема, ми зібрали від військовослужбовців значну кількість тих питань, які треба врегулювати на нормативному рівні. Все це ми передали керівництву».

Нардепи з «Європейської солідарності», у яких монобільшість «не взяла трубку», перейнялися станом фортифікацій самостійно. Фракція відправила на прикордонні території десант на чолі зі своїми співголовами Іриною Геращенко та Артуром Герасимовим. 

Члени фракції «Європейської солідарності» десантувалися на прикордонних територіях і висловилися щодо стану фортифікаційних споруд
фото: Володимир Ар'єв/Facebook

За результатами поїздки Геращенко розкритикувала загальну ситуацію з захисними спорудами. Вона відзначила відсутність бетонних перекриттів та зауважила, що до проблем із забезпеченням військових призводить конфіскація ПДФО у місцевих громад. Аби покращити оборонні процеси, «ЄС» вимагає створення у Верховній Раді тимчасової спеціальної комісії для нагляду за роботами з фортифікації.

Інші парламентські фракції в масових виїздах помічені не були, але депутати від маленьких «Голосу» та «Батьківщини» запевняють, що і так займаються питаннями військових, хоч і не роблять з цього таких перформансів.

«Ми всі війною займаємось постійно, а минулого тижня це було звичайне дешеве шоу «слуг народу», аби уникнути ганьби провалу голосувань», – категоричний у розмові з «Главкомом» нардеп від «Голосу» Андрій Осадчук. Його колега з фракції Ярослав Железняк заявив, що, попри заяви влади про поїздку депутатів від монобільшості на фронт, більшість з них так і лишилися у Києві, проте через вигадану керівництвом «відмазку» був зірваний розгляд зокрема євроінтеграційних законопроєктів.

Мобілізація на марші

Профільний комітет з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, попри всі попередні витоки щодо розгляду правок, тільки з цього тижня офіційно почав розгляд багатостраждального законопроєкту про мобілізацію. І до його голосування за основу парламентським «кураторам» потрібно своєю чергою мобілізувати всі резерви. Хоча «слуги народу» і дали за законопроєкт №10449 у першому читанні непогані, як для свого нинішнього стану, 178 голосів, він би не був прийнятий за основу, якби не підтримка нардепів від колишньої фракції ОПЗЖ.

От такий парадокс: представники колись прокремлівської сили раптом перейнялися комплектуванням українського війська, у той час як патріотичні фракції влаштували законопроєкту розгромну критику. Чи збережуться ті 243 голоси в умовах, коли до другого читання подано більше 4 тисяч правок, причому більшість з них – від самих «слуг народу», – питання не таке вже однозначне. Особливо коли серед тисяч правок заховалися такі контраверсійні, як можливість бронювання чоловіків за рівнем доходу, що, м’яко кажучи, буде дискусійною нормою. За галасливим розглядом цього законопроєкту цілком може забутися і раптове скасування засідань Ради, і дивна причина, якою був спричинений виїзд депутатів «у поля».

Джерела «Главкома» у парламенті припускають, що той самий звіт для Сенату, яким прикривалося керівництво «слуг», якщо і буде направлений до Вашингтону, то, скоріш за все, не від імені Верховної Ради, а від його безпосередніх ініціаторів – фракції монобільшості. Якщо ж пакет допомоги Україні таки буде протиснутий крізь Конгрес, нардепи завжди зможуть сказати, що доклали до цього руку.

Павло Вуєць, «Главком»

Читайте також: