Тривога в Лаврі. Що готує Синод?

12 травня у Києво-Печерській лаврі відбудеться священний Синод Української православної церкви Московського патріархату в Україні. За інформацією джерел «Главкома», ключовим питанням засідання має стати тема «незалежності» УПЦ МП від Москви, перегляд статуту, який би виводив цю релігійну структуру з підпорядкування РПЦ. Мета такого кроку – припинити величезний тиск на церкву з боку суспільства, яке тепер повністю асоціює Московський патріархат з окупантами, війною та вбивствами українців. Але чи дійсно має місце щире бажання вийти з-під «опіки» Москви, чи це насправді задум Кремля, аби імітувати розрив з країною агресором, – питання.

«Главком» розбирався, про що саме може йти мова і чи дійсно найконсервативніша релігійна православна організація дозріла до революційних, як здається на перший погляд, змін.

Що готує Синод

Завтрашній Синод, за даними джерел, може ухвалити звернення до майбутнього Собору УПЦ МП про внесення змін до статуту Церкви. Простими словами, може бути запущена процедура розриву з РПЦ. Про це повідомило «Главкому» відразу кілька джерел, наближених до верхівки церкви Московського патріархату в Україні. За їхніми даними, частина єпископату МП в Україні дозріла до майбутньої автокефалії, цього бажає і більшість вірян.

Проте є частина єпископату, яка вірна Москві, тому іншим пунктом порядку денного Синоду має стати питання покарання кліриків, які підписались під колективним зверненням до Пентархії, щодо церковного суду над московським патріархом Кирилом. Також може бути питання засудження агресії Росії, або звернення до президента РФ Володимира Путіна, аби той припинив війну.

Інформація про це вже з’явилась у мережі.

Офіційно впливові представники УПЦ МП ніяк не коментують інформацію про будь-які ініціативи, винесені на Синод. Голова Інформаційно-просвітницького відділу церкви, митрополит Ніжинський і Прилуцький Климент (Вечеря) у коментарі «Главкому» висловив сумнів у можливості якихось змін до статуту в частині управління і незалежності церкви. «Українська православна церква ще раніше, ніж наша держава отримала документ про незалежність, де чітко написано, що вона самостійна і незалежна у своєму управлінні. Я не уявляю, який потрібно було би отримати ще документ, де би було більш вичерпне написано про статус Церкви», – сказав митрополит Климент, повторюючи всі тези про начебто самостійність своєї організації.

Климент має на увазі Благословенну Грамоту Святішого Патріарха Алексія від 27 жовтня 1990 р. У цьому документі було визначено право на самоуправління для Церкви. При цьому зазначено що Церква буде з’єднана через РПЦ «з Єдиною, Соборною Святою і Апостольською церквою».

Але у цієї точки зору про «незалежність церкви» є солідні опоненти. Митрополит Переяславський і Вишневський помісної Православної церкви (ПЦУ/УПЦ) Олександр Драбинко, який раніше перебував у Московському патріархаті, звертає увагу на важливий момент. Він вважає, що говорити про незалежність цієї Церкви не можна, адже грамота не може бути тим документом, який це визначає. «Що таке Грамота? Це не синодальне рішення, не Томос. Одна справа, що доручення або боргова записка написані від руки. Інша справа, коли воно завірене нотаріусом, набуває юридичної сили. Грамота патріарха Алексія – це записка без нотаріального затвердження», – міркує митрополит Олександр про юридичну силу Грамоти Московського патріарха.

А якщо незалежності немає, значить церква Московського патріархату справді може поставити питання про її здобуття. Та вірогідність цього невелика, переконаний митрополит Олександр «Виходячи з того складу Синоду, який сьогодні є, не думаю, що хтось захоче щось ініціювати. Даю 99% що Синод не внесе це питання до порядку денного. Але залишається 1%. І Драбинко пояснює, що тут може зіграти визначальну роль сам предстоятель УПЦ МП, митрополит Онуфрій, який у перший день війни висловив своє ставлення до війни. «Він може внести до порядку денного будь-яке неочікуване рішення», – міркує владика Олександр.

Чи дозволяє статут «УПЦ» вийти з підпорядкування РПЦ?

Хоча очільники церкви Московського патріархату в Україні наголошують на тому, що їхня Церква по-справжньому незалежна, але такі твердження насправді не відповідають дійсності. А значить, розірвати відносини, не зачепивши інтереси Москви, буде складно.

Справді, Церква Московського патріархату в Україні є автономною в ухваленні рішень. Наприклад, вона може змінювати межі єпархій, самостійно скликати Синод і Собор, на яких розглядати питання життєдіяльності Церкви, не консультуючись з Москвою.

Однак статутні документи обох церков (і РПЦ, і УПЦ МП) прямо вказують на те, що Церква в Україні підпорядковується Російській. І цей зв’язок добре проглядається не лише у документах.

У статуті Російської православної церкви ціла глава 10 присвячена відносинам з Церквою Московського патріархату в Україні. Статут визначає церкву в Україні як «самокерованою з широкими правами автономії». Пункт 3 цієї глави говорить про те, що «у своєму житті та діяльності Українська православна церква керується визначенням єпископського собору Російської православної церкви 1990 року «Про Українську православну церкву», Грамотою Патріарха Московського та всієї Русі 1990 р. і статутом УПЦ, який затверджується її предстоятелем і схвалюється Патріархом Московським і всія Русі».

Між тим статут УПЦ МП складений у відповідності до статуту РПЦ. Наприклад, пункт 4 статті 1 говорить про те, що ця церква «у своєму управлінні керується постановами Архієрейського Собору Руської Православної Церкви від 25-27 жовтня 1990 року та даним Статутом при повазі до державних законів і дотриманні їх», а пункт 5 вищезгаданої статті говорить про те, що «Українська Православна Церква об'єднує єпархії, синодальні установи, благочиння, парафії, монастирі, духовні навчальні заклади, братства, сестринства та місії і є самокерованою частиною Руської Православної Церкви».

Онуфрій може піти шляхом Філарета?

Впливові єпископи українських православних церков, з якими сьогодні поспілкувався «Главком», одноголосно висловили думку про те, що в усі своїх рішеннях церква Московського патріархату в Україні може абсолютно не зважати на позицію РПЦ, яких би питань ці рішення не стосувалися. В тому числі і питань виходу із під юрисдикції РПЦ, якщо говорити світською мовою. «Жоден архієрей РПЦ не має жодних повноважень на території УПЦ. Якщо дорікають, що Блаженнійший митрополит Київський Онуфрій є членом Синоду РПЦ, то це вказує лише на те, що РПЦ залежна від УПЦ, а не навпаки. Патріарх Московський ніяких дій в УПЦ за нашим статутом не провадить, він не затверджує ніякі наші рішення», – сказав митрополит Климент (Вечеря).

«Ніхто не заважає це юридично зробити. Але це буде розцінене (РПЦ) як розкол. Це буде шлях, яким пішов патріарх Філарет. Він діяв відповідно до статуту», – переконаний митрополит Олександр (Драбинко). Він згадує, що на початку 90-х Філаретом була проголошена автокефалія, з якою не погодилася Москва.

Нагадаємо, патріарх Філарет, якого Москва на довгі роки охрестила розкольником, попри все розбудував одну з найбільших православних церков у світі. І саме Українська православна церква Київського патріархату під орудою Філарета стала фундаментом для створення помісної Православної церкви України наприкінці 2018 року.

Подібним чином, як і Філарет, зараз може вчинити УПЦ МП. Але час вносить свої корективи. Тепер реалізувати на практиці таке рішення буде складніше. Адже тепер є дві нові проблеми. Перша – на території України вже діє визнана помісна Православна церква України на чолі з митрополитом Епіфанієм. Згідно із церковними законами, на одній канонічній території має право діяти одна автокефальна церква. Друга проблема полягає в офіційному визнанні церкви. У разі розриву відносин з РПЦ, Онуфрію доведеться звертатися до Вселенського православ’я. Але і з Варфоломієм з огляду на попередні заяви Церкви Московського патріархату в Україні, стосунки зіпсовані. Та митрополит УПЦ/ПЦУ Олександр Драбинко переконаний, що в разі виникнення такої ситуації, за якої потрібно буде визнання нової Церкви, Вселенський патріарх знайде необхідну формулу, аби не порушити церковні закони.

Михайло Глуховський, «Главком»