Турецька криза. Москва випробовує «українські» методи?

20 серпня о п’ятій ранку невідомі обстріляли з автомобіля посольство США у Туреччині. Обійшлося без постраждалих. Стрілець влучив у вікно поста охорони.

Того ж дня в адміністрації губернатора Анкари повідомили, що поліція виявила автомобіль, який використовувався під час нападу, та затримала двох підозрюваних. На момент затримання у них виявили зброю. Як встановили правоохоронці, обидва затриманих в минулому вже були судимі.

Офіційний представник президента Туреччини Ібрагім Калин назвав інцидент зі стріляниною біля посольства спробою створити хаос. «Ми засуджуємо напад, скоєний на посольство США. Це відверта спроба посіяти хаос. Туреччина – безпечна країна, і всі іноземні місії перебувають під охороною закону. Події розслідуються і будуть висвітлені як можна швидше», – запевнив Калим у Twitter.

Втім хаос цього разу посіяти не вдалося, інцидент не загострив і без того напружені стосунки Анкари та Вашингтону. Посольство США подякувало поліції за швидку та професійну діяльність із затримання підозрюваних у нападі.

Слід Кремля?

Результатів розслідування поки немає. І турецька, і американська сторони не називають ані імен нападників, ані їхніх мотивів. Водночас аналітики «Інформаційного спротиву» наполягають: за цією стріляниною стоять не обурені турки, а підступні фсбшники. «Благо, що ніхто не постраждав, але ж і час було підібрано так, щоб жертв не було. Адже відомо, і про це раніше інформувало американське посольство, що під час святкування мусульманського свята Курбан-Байрам (з 20 по 24 серпня) воно буде закрите».

«Це означає, що хтось планував не теракт, а токову провокацію. Для чого? Для погіршення і без того непростих відносин між Туреччиною і США», - вважають в «Інформаційному спротиві» і додають, що стрілянина сталася приблизно о п'ятій ранку. У цей час навряд чи поблизу посольства або ж у ньому самому могли знаходитися люди.

Досить дивним збігом є і те, що напад на дипустанову стався перед зустріччю Ердогана з президентом РФ Путіним. Росія вкрай зацікавлена у поглибленні дипломатичної кризи між Туреччиною і США та укріпленні відносин з Анкарою. Адже у рамках вересневого саміту в Тегерані заплановано окремі переговори Путіна з Ердоганом. Саме час посилити розкол між Трампом та його турецьким колегою. «Можна припустити, що росіяни спробують створити необхідний інформаційний фон, провести додаткові провокації, в загальному, зробити все, щоб вибити для себе якомога більше козирів перед розмовою за закритими дверима двох президентів в Ірані. Москві вигідно посварити Анкару і Вашингтон. По-перше, на кону дійсно багато: контроль над Сирією, будівництво газових трубопроводів. По-друге, йдеться про звуження можливостей американських військових в регіоні», – пояснює «Інформаційний спротив».

Втім є ще один прихований резон для Росії: позиція Ердогана щодо російської окупації частини території України. Як відомо, турецька влада свого часу заявила про непохитну підтримку кримських татар і про неприйняття анексії Криму та окупації окремих територій Донбасу. Можна припустити, що Путін прагне змінити позицію Ердогана.

Експерти звертають увагу, що росіяни використовують одні і ті ж сценарії,  одні і ті ж інструменти для дискредитації свого ворога. Неодноразово подібні провокації Росія застосовувала, щоб розсварити Україну та її партнерів.

Приміром, вранці 4 лютого в Ужгороді невідомі кинули пляшку із запальною сумішшю в приміщення будівлі, де розташовується Товариство угорської культури Закарпаття. Тоді ця провокація мала неприємні для України наслідки: Угорщина закликала своїх громадян тимчасово відмовитись від поїздок на Закарпаття. Пізніше СБУ встановила, що замовником цієї акції є спецслужби РФ.

Увечері 13 березня у Львові стався вибух на території Личаківського кладовища у польського Меморіалу орлят. СБУ затримала двох підозрюваних у скоєному злочині. Це були представники організованого злочинного угруповання, які за вказівкою з РФ здійснювали подібні акти вандалізму щодо об'єктів національно-культурної спадщини національних меншин в різних регіонах України.

3 березня поточного року невідомі спалили польський прапор перед Посольством Республіки Польща в Києві, заступник Міністра закордонних справ Василь Боднар чітко заявив: за цим стоять російські спецслужби.

Криза ліри

Напад на посольство Туреччини в США стався на тлі турецько-американської дипломатичної кризи, яка і спровокувала падіння національної валюти Туреччини 13 серпня до рекордного мінімуму - 7,1326 ліри за долар. Тоді лише за тиждень ліра втратила 20% своєї вартості щодо долара, з початку ж поточного року –  40%.

Передумовою для кризи стало запровадження 3 серпня санкцій проти глави мін'юсту Туреччини Абдулхаміта Гюля і міністра внутрішніх справ Сюлеймана Сойлу з боку Сполучених Штатів. Їм заборонили в'їзд до США, а їхні активи заморозили. Так Вашингтон відреагував на продовження домашнього арешту американському пастору Ендрю Брансону, до ув’язнення якого причетні чиновники.

10 серпня президент США Дональд Трамп затвердив подвоєння мита на турецьку сталь та алюміній. У відповідь президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пообіцяв не дозволити «поставити Туреччину на коліна» і назвав дії Білого дому змовою проти його країни. Він відповів Вашингтону збільшенням зборів на американські товари: легкові автомобілі, алкогольну продукцію, листовий тютюн, косметику, рис і вугілля, а також закликав громадян бойкотувати iPhone та іншу електроніку з США.

Міністерство фінансів Туреччини відреагувало на падіння ліри швидко: посилило монетарну і фіскальну політику для зниження дефіциту поточного рахунку, боротьби з інфляцією і підвищення довіри інвесторів. Центральний банк зробив кроки щодо збільшення грошової маси. Валюті вдалося відновити частину втраченого. 15 серпня регіональний союзник Анкари Катар оголосив про вкладення $15 млрд в Туреччину. 

20 серпня ж Туреччина зробила ще один удар у митній війні зі Сполученими Штатами: поскаржилась на дії Вашингтону у Світову організацію торгівлі. Туреччина наголошує, що запровадження нових мит з боку США є порушенням правил СОТ та Генеральної угоди щодо тарифів і торгівлі від 1994 року.

Справедливості заради зазначимо, що сварка зі Сполученими Штатами не стала єдиною причиною падіння ліри. Економічні потрясіння загрожували Туреччині задовго до дипломатичного скандалу з Америкою. Протягом багатьох років Ердоган змушував банки підтримувати низькі процентні ставки. Компанії отримували кредити, ліра падала, а інфляція перевищила 15%.  Гроші вливалися в будівельні контракти друзів і для показушних та економічно необґрунтованих проектів, таких як міст через Босфор, величезний аеропорт в Стамбулі і палац Ердогана в Анкарі на 1100 кімнат вартістю $615 млн. Зі зростанням витрат, дефіцит поточного бюджету збільшувався.

Наталія Сокирчук, «Главком»