Україна на ремонті. Кому йдуть мільйони на відновлення під час війни?

«Велика відбудова», про яку весь воєнний 2022 рік говорили можновладці, стартувала. У січні майже пів мільярда гривень уряд виділив на ремонт пошкоджених багатоквартирних житлових будинків у Київській області. Досі у таких масштабах держава не виділяла кошти на зруйноване житло українців.

Найбільше грошей дісталося містам Ірпінь (172,6 млн грн) та Гостомель (96,6 млн грн), які з перших днів війни опинилися в епіцентрі військової агресії путінської Росії. Фінансуватимуться роботи за рахунок Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури.

Загалом же в Україні діють інші програми і фонди, які наповнюються бюджетними, донорськими та кредитними ресурсами. Окрім Фонду відновлення зруйнованого майна, це Фонд ліквідації наслідків збройної агресії і Програма з відновлення України.

Фонд відновлення зруйнованого майна створено на основі фандрейзингової платформи United24, яку у травні 2022-го запустив президент Володимир Зеленський. За рахунок пожертв міжнародних організацій та пересічних українців акумулюються гроші на оборону, медицину та відбудову України. За останніми даними, зібрано понад $271 млн.

«Відновимо та відбудуємо все, що ворог пошкодив і зруйнував. Уже зараз розуміємо, де взяти 110 млрд грн на відбудову в цьому році. 2023-й стане роком нашої перемоги та роком початку нашого великого відновлення», – поділився планами прем’єр-міністр Денис Шмигаль.

Для розуміння. Сума, яку озвучив Шмигаль, дорівнює, наприклад, видаткам на ремонт доріг у рамках «Великого будівництва» в довоєнному 2021-му.

Гостомель: 2,5 тис. об’єктів відбудови

Місто-герой України Гостомель одне із перших прокинулося від ракетних обстрілів. Вже о сьомій ранку 24 лютого біля житлового будинку розірвалася російська ракета. Дивом ніхто з людей не постраждав, ударною хвилею повибивало вікна багатоповерхівки.

Подібних і більш критичних ушкоджень у Гостомелі чимало, руйнувань зазнало 3349 об’єктів. Це близько третини від всіх будинків, що розташовані у місті.    Таку цифру «Главкому» озвучив начальник відділу економічного розвитку та інвестицій Гостомельської селищної військової адміністрації Олександр Мазур. За його словами, йдеться про будинки приватного сектору, будівлі соціально-культурного і промислового профілю та багатоквартирне житло. Три багатоповерхівки уряд включив у фінансування за рахунок Фонду відновлення зруйнованого майна та інфраструктури.

«Два п’ятиповерхові будинки розташовані у військовому містечку. Це неподалік від аеродрому «Антонов», який у перші дні війни зазнав авіаційних ударів російської армії. Наразі вони потребують капітального ремонту. За кошти Фонду відновлення зможемо перекрити покрівлі, підсилити тримальні конструкції, замінити вікна і двері та провести зовнішнє утеплення будівель.

Інший п’ятиповерховий будинок частково зруйновано – немає цілого під’їзду. Під час спроби захопити місто росіяни поцілили снарядом у цей під’їзд. Тому він також іде на відбудову за кошти платформи United24. Отже, виділеного фінансування достатньо, аби реконструювати три будинки», – пояснив посадовець.

Крім цього, начальник відділу зазначив, що в Гостомелі планується демонтувати 800 об’єктів, що зазнали пошкоджень під час війни. З них десять багатоповерхівок.

«Філософія така: ми не поспішаємо зносити будинки, щоб не витрачати бюджетні кошти. Натомість їх можна направити на відбудову менш зруйнованих осель. До того ж нині надійшла пропозиція від одного з міжнародних фондів безкоштовно здійснити знесення будинків, що не підлягають відновленню. Ця організація вже успішно працює у Київській області», – зауважив Олександр Мазур.

Паланка і Конотоп: що накоїли росіяни?

На початку грудня уряд розподілив 100 млн грн на 83 проєкти у рамках Програми з відновлення України. Це ще один механізм, що дає змогу фінансувати зруйновані будинки або будувати нові соціальні об’єкти. Однак є важливий нюанс: джерелом фінансування є кредитні гроші Європейського інвестиційного банку, який чітко визначив території України, в які не готовий вкладати кошти через високі ризики.

Директор департаменту впровадження пріоритетних проектів регіонального розвитку Мінрегіону Надія Бондарчук у відповіді на запит «Главкома» пояснила: проєкти не реалізовуватимуться на територіях, що менше 50 км від зони активних бойових дій або менше 20 км від кордону з Росією та Білоруссю; територіях у 50-100 км від зони активних бойових дій або у 20-70 км від кордону з РФ та Білоруссю.

Кошти дісталися десятьом областям, частина з яких наразі деокупована. Зокрема, у Черкаській області це Паланський ліцей, який суттєво постраждав від російської агресії.

У телефонній бесіді з «Главкомом» голова Паланської сільської територіальної громади Руслан Яремчук повідомив: 1,2 млн грн, виділені урядом, повернулися до державного бюджету. «Їх використати було нереально. Щоправда, цих грошей якраз би вистачило на виготовлення проєктно-кошторисної документації. Однак законодавство забороняє тратити кредитні гроші європейського банку на такі цілі. Лише дозволено на будівництво або реконструкцію об’єктів», – заявив сільський голова.

На майданчику ProZorro є закупівля з виготовлення проектно-кошторисної документації реконструкції Паланського ліцею. Тендер завершився наприкінці серпня 2022-го, а здати всі роботи підрядник мав до кінця листопада. Але, як з’ясувалося, для бюджету Паланської громади 1,2 млн грн – саме в стільки було оцінено виготовлення проектно-кошторисної документації – виявилися непідйомними. Додатковими угодами замовник переніс закриття договору на 2023 рік.

Сільський голова Яремчук додав, що в цілому на реконструкцію ліцею знадобиться 150 млн грн. Їх мають намір направити на заміну покрівлі, системи опалення, відновлення електропостачання та утеплення будівлі. Також буде збудовано укриття, якого немає навчальний заклад.

Значних збитків від війни зазнало місто Конотоп Сумської області. Проте уряд виділив лише 3 млн грн одразу на два об’єкти – реконструкція будівлі дитячого відділення центральної райлікарні і реконструкція каналізаційної насосної станції.

«Це дві суттєві проблеми для міста. До війни центральна каналізаційна насосна станція мала зношений стан. Вона приймає близько 70% стічних вод Конотопа. Вже під час війни російські танки їздили дорогою, під якою лежать головні комунікації. Внаслідок чого на них обвалилися бетонні конструкції. Це призвело до відсутності води у місті протягом півтора місяці. Щоб привести все до ладу, треба орієнтовно 20 млн грн», – розповів «Главкому» міський голова Конотопа Артем Семеніхін.

Що стосується дитячого відділення, то воно було зруйновано під час бойових дій. Нині влада тимчасово розміщує дітей у терапевтичному відділенні, що на п’ятому поверсі. Загальна сума, яка необхідна на відновлення дитячого відділення, становить 45 млн грн.

Запахло скандалом?

Великі сподівання центральна влада покладає на роботу Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Його створила Верховна Рада у жовтні 2022 року. За задумом законотворців, наповнюватися Фонд повинен за рахунок розкуркулення росіян та резидентів Росії, котрі володіють активами в Україні. Першою ластівкою стала по суті націоналізація двох російських банків – «Промінвестбанку» і «Міжнародного резервного банку». Тодішнє керівництво Нацбанку спрогнозувало, що у дохід України може бути направлено близько 26 млрд грн, якими володіли ці фінансові установи держави-агресора. Забрані кошти Україна хотіла направити на капремонт будівель, які зруйновані або пошкоджені внаслідок збройної агресії РФ; закупівлю шкільних автобусів, спецтранспорту для закладів охорони здоров’я; закупівлю медичного обладнання тощо.

Водночас 16 січня народні депутати на чолі з Ярославом Железняком зареєстрували законопроєкт, яким пропонується усі кошти (35,5 млрд грн) спрямувати  на оборонну галузь. Це пояснюють тим, що «так звані «військові видатки» Україна може використовувати виключно внутрішні надходження, а для будівництва житла, об’єктів інфраструктури, закупівлю обладнання можуть використовуватися також кошти отримані від наших міжнародних партнерів».

«Бюджет Фонду ліквідації наслідків збройної агресії на 2023 рік становить 35,5 млрд грн. Розподілом займається Кабінет міністрів за погодженням з парламентського комітету з питань бюджету. Це у мене викликає відчуття чергової політичної корупції. Особисто я не проти, щоб гроші Фонду витрачалися, наприклад, на будівництво амбулаторій на територіях, які не постраждали від агресії Росії. Водночас на військові потреби кошти цього Фонду не направляються. Тому з’явилася така депутатська ініціатива – всі 35,5 млрд грн скерувати на забезпечення потреб сектору оборони», – сказав «Главкому»  нардеп Ярослав Железняк.

Якщо законопроєкт Железняка пройде, то місце парламентського бюджетного комітету займе Головнокомандувач Збройних Сил України, який спільно з Кабміном визначатиме, куди варто направляти видатки Фонду ліквідації наслідків збройної агресії.

Бачення Банкової

За підрахунками української влади, для повоєнної відбудови України необхідно $750 млрд. Вказана цифра несуттєво збільшилася після звільнення Херсона, зауважив Кирило Тимошенко, ексзаступник керівника Офісу президента. Високопосадовець, якого вже звільнив президент, зазначив, що у деокупованих містах України триває оперативне відновлення: проводяться фасадні роботи, вставляються вікна тощо. Також ремонтується критична інфраструктура. Загалом, торік відновлено близько 15 тис. об’єктів, ще 14 тис. – у роботі.

Окремо Тимошенко визнав, що міжнародні партнери ще не визначились стосовно єдиного формату відновлення України. Він повідомив, що є ідея створити спеціальний Фонд відновлення.

«Наше бачення: цей Фонд буде в Україні, але контролюватиметься міжнародними партнерами через наглядову раду, яка складатиметься з 75% представників міжнародних партнерів – тих, хто бере участь у відновленні. 25% – від України. Саме ця наглядова рада обиратиме менеджмент Фонду. Україна надаватиме список об’єктів, які потрібно відновлювати в першу чергу. Для нас найважливіше – це житло для людей», – додав ексзаступник голови Офісу президента.

Віталій Тараненко, «Главком»