Закон виписано так, що скаржитися росіянам фактично нікуди
Україна наразі має два основних способи вилучення російської та білоруської власності на своїй території.
Перший – у відповідності до закону щодо примусового вилучення в Україні об’єктів власності Російської Федерації та її резидентів. Кабінет міністрів і Рада національної безпеки і оборони (РНБО) готують документи на вилучення майна і активів, а президент затверджує це своїм указом. Таким чином вилучено поки тільки два російських банки.
Другий шлях – через кримінальні провадження. Слідчі органи виявляють російські та білоруські компанії, діяльність яких нашкодила Україні. Далі майно цих компаній арештовується і передається в АРМА (управління Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та менеджменту активів) до рішення суду про вилучення.
З 24 лютого в АРМА передано понад 1200 арештованих об’єктів нерухомості, у тому числі два єдиних майнових комплекси. Більшість із зазначених активів є власністю осіб, причетних до агресії РФ та Білорусі. Загальна вартість арештованого майна сягає десятків мільярдів гривень.
Як працює закон про примусове вилучення майна
25 лютого 2022 року Національний банк України відкликав банківську ліцензію та ліквідував два російських банки: «Промінвестбанк» і «Міжнародний резервний банк». Глава НБУ Кирило Шевченко спрогнозував, що у дохід держави може бути направлено близько 26 млрд грн, якими володіли ці фінансові установи.
Далі Кабмін ухвалив рішення, що керуватиме примусово вилученими активами, «Національний фонд інвестицій України». Це державне підприємство, яке у травні 2021 року створив уряд Шмигаля. У крісло керівника посадили колишнього міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, позаштатного радника керівника Офісу президента Тимофія Милованова.
І от у травні відбулося перше вилучення російського майна відповідно до нового закону. Президент Зеленський видав указ, яким ввів у дію рішення РНБО про примусове вилучення 99,7% акцій «Промінвестбанку» (належать держкорпорації розвитку «ВЕБ.РФ») і 100% акцій «Міжнародного резервного банку» (контролюється «Сбербанком Росії»).
13 вересня Кабмін передав Нацфонду інвестицій акції «Промінвестбанку» і «Міжнародного резервного банку» на праві господарського відання. Далі, щоби зарахувати кошти двох російських банків до спеціального фонду державного бюджету, народні депутати повинні внести зміни до кошторису країни на 2022 рік. Наразі відповідний законопроєкт зареєстровано у Раді. Він передбачає створення Фонду ліквідації наслідків збройної агресії. Джерелами його наповнення мають бути кошти від примусового вилучення майна РФ та її резидентів в Україні.
Планується за рахунок Фонду (фактично за гроші росіян) фінансувати:
- нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт громадських будівель, захисних споруд цивільного захисту;
- реконструкцію і капітальний ремонт об’єктів критичної інфраструктури, а також житла внутрішньо переміщених осіб та осіб, які втратили його внаслідок російської агресії;
- розроблення проєктно-кошторисної документації для об’єктів, які були зруйновані під час війни;
- закупівлю шкільних автобусів, спеціального транспорту для закладів охорони здоров’я та комунальних підприємств з благоустрою територій.
За оцінкою KSE Institute та урядових інституцій, на 5 вересня 2022 року загальна сума прямих збитків інфраструктури, завданих російською агресією, сягала $114,5 млрд. Пошкоджено та зруйновано 412 промислових підприємств; зруйновано або захоплено щонайменше 15,3 тис. багатоповерхівок, 115,9 тис. приватних будинків, 44 соціальні центри, 1118 закладів середньої освіти, 1991 магазин, 593 аптеки, 188,1 тис. приватних автомобілів, 9,5 тис. автобусів, 492 трамваї та тролейбуси, 978 медзакладів, 511 адмінбудівель.
Водночас, за даними уряду, загальна потреба у фінансуванні для відновлення і модернізації економіки становить $750 млрд.
У коментарі «Главкому» адвокат Дмитро Бузанов зазначив, що Україні правильніше було б дочекатися остаточного рішення Міжнародного кримінального суду, перш ніж ухвалювати закон про примусове вилучення об’єктів права власності Російської Федерації та її резидентів. Адже Міжнародний кримінальний суд – постійно діючий правовий інститут, до компетенції якого входить переслідування осіб, відповідальних за геноцид, воєнні злочини і злочини проти людяності.
Путін загнав у пастку російський бізнес, який працює в Україні
«Законодавець так виписав закон про примусове вилучення, що українські суди не зможуть на проміжному етапі розгляду забезпечувати позови резидентів, які судитимуться з Україною. Ймовірніше за все, росіяни нічого не зможуть довести. Куди їм далі звертатися? Дорога до Європейського суду з прав людини їм закрита з 16 вересня 2022 року, коли 46 країн Європи виключили Росію з Ради Європи через війну в Україні. Звернення росіян, які втратять майно в Україні, може розглянути Комітет з прав людини ООН. Проте його рішення мають більш рекомендаційний характер, на відміну від Європейського суду з прав людини. Загалом вимальовується картина, що Путін загнав у пастку російський бізнес, який працює в Україні», – зазначив правник.
Станом на середину вересня було примусово вилучено лише два вище зазначених російських банки.
Слідство, АРМА, рішення про вилучення
Інший спосіб конфіскації майна з російським корінням – триваліший, оскільки потрібно чекати на судові вироки. Йдеться про кримінальні провадження, які ведуть українські правоохоронці.
Як свідчать відомості судового реєстру, з початку повномасштабної війни в Україні розслідується більше десяти проваджень за фактами підготовки, планування та ведення агресивної війни проти України і фінансування дій, направлених на захоплення державної влади. Поки триває збір доказів правоохоронці йдуть у суди і добиваються накладення арештів на майно і активи підприємств громадян Росії.
Далі це майно, за рішенням судів, тимчасово переходить до АРМА, яке шукає управителів, а дещо й продає на аукціонах (вже за рішенням суду), як це було з 7 тис. тонн рідкого технічного аміаку, що належав російським компаніям і був арештований у справі про посягання на функціонування економіки держави. На початку вересня АРМА виручило понад 238 млн грн від продажу, а гроші направило на потреби Міністерства оборони.
Пресслужба АРМА повідомила «Главкому», що з початку повномасштабного нападу Росії на Україну в управління агентства передано понад 1200 арештованих об’єктів нерухомості. Більшість із зазначених активів є власністю осіб, причетних до агресії РФ та Білорусі. Загальна вартість арештованого майна сягає десятків мільярдів гривень.
На підставі рішень судів надійшли корпоративні права понад 50 юридичних осіб, зокрема, операторів газорозподільних систем, компаній мережі «Глуско», ТОВ «Аерок», Ocean Plaza, ПрАТ «Вінницяпобутхім» тощо.
Крім цього, починаючи з 24 лютого 2022 року, в управління АРМА передано понад 200 млн грн, $957 тис. та 1,2 млн євро.
З початку війни в АРМА передано понад 1200 арештованих об’єктів нерухомості
Обладнання спецслужб РФ на Печерську
«Главком» ознайомився з переліком фірм російських власників, майно яких арештовано і тимчасово передано АРМА. Окремі історії арештів справді вражають. Наприклад, Нацполіцію зацікавила офшорна компанія Grande Invest & Finance INC з пропискою на Британських Віргінських Островах. Вона володіє багатоповерхівкою на вул. Мечнікова, 16 у центрі Києва (Печерський район), площею майже 3 тис. кв. м. Тут зосередилися офісні приміщення та заклад громадського харчування. Приміром, щоби орендувати офіс на 42 кв. м, доведеться викласти 17 тис. грн за місяць.
За версією правоохоронців, доходи від оренди приміщень будівлі спрямовуються на рахунки компаній, підконтрольних громадянину Росії, який був членом правління ПАТ «Газпром» і є близьким товаришем боса «Газпрому» Олексія Міллера. Слідство зробило висновок про пряме фінансування економіки країни-агресора.
До того ж, у вказаній будівлі раніше було розміщено серверне обладнання, яке використовувалося спецслужбами РФ для збору та передачі даних щодо вищих посадових осіб держави та діяльності правоохоронної системи України.
Також слідчі з’ясували, що з 2016 року директором Grande Invest & Finance INC є дружина колишнього топменеджера «Газпрому», а будинок на Мечнікова, 16 у 2019 році було передано в управління українського ТОВ «Тенансі», власниця якого прописана в окупованому Єнакієвому Донецької області.
«З урахуванням потреби невідкладного та ефективного реагування на наявні загрози національним інтересам України, об’єкт нерухомого майна, який розташований у Києві на вул. Мечнікова, 16, перебуває у власності компанії нерезидента Grande Invest & Finance INC., фактичним власником якого є громадяни Росії, відповідно до вимог закону України «Про основні засади примусового вилучення в Україні об’єктів права власності РФ та її резидентів» може бути примусово вилучений в Україні з мотивів суспільної необхідності (включаючи випадки військової необхідності)», – йдеться в ухвалі суду.
Бензоколонки президента Татарстану
До АРМА потрапили корпоративні права і низка автозаправок та земельних ділянок українських фірм «Татнєфть-АЗС-Україна», «Харків-Капітал» і «Полтава-Капітал» з пулу російської нафтової компанії «Татнєфть імені Шашина».
За відомостями бізнес-пошукового ресурсу Youcontrol, «Татнєфть» об’єднує компанії, які працюють у нафтогазовидобуванні, нафтопереробці, нафтогазохімії, електроенергетиці, фінансовому секторах. Також до складу групи входить одноіменна мережа АЗС.
Головні активи: «Татнєфть», «Тольятісінтез», «Екопет», «Танеко», «ТатНДІнафтамаш», «Банк Зеніт». Головою ради директорів «Татнєфті» є президент Республіки Татарстан Рустам Мінніханов, який входить до вищої ради провладної партії «Єдина Росія». На початку війни він підтримав Путіна, закликавши російське суспільство до консолідації.
Українське слідство вважає, що російська «Татнєфть» постачає дизпальне для потреб Збройних сил Росії.
Постачальник запчастин для окупантів
Під арештом опинилися активи та готова продукція компанії «ВСМПО Титан Україна» з Дніпропетровської області. Фірма належить російському бізнесмену Михайлу Шелкову. Це колишній керівник інвестиційного підрозділу державної компанії «Ростех», яка контролювала військових підрядників у Росії. Шелков та партнери володіють контрольним пакетом акцій «ВСМПО-Авісма», найбільшого у світі виробника титану для аерокосмічної галузі.
У червні 2021 року Україна наклала на Шелкова санкції, серед яких блокування активів, запобігання виведенню капіталів за межі України, заборона участі у приватизації та оренді державного майна.
За даними правоохоронців, з титанової продукції Шелкова виготовляються запасні частини та деталі до військової техніки Росії (літаки, вертольоти, морські судна), у тому числі 8-ї армії Південного військового округу Збройних сил РФ. До речі, восьма армія бере участь в окупації Херсонщини.
Активи друга Путіна
Державна російська компанія «Роснєфть» юридично втратила контроль за київською фірмою «РН Коммерс» і Лисичанською нафтовою інвестиційною компанією. Ще у квітні під арешт потрапили активи цих компаній, які, щоправда, розташовані на тимчасово окупованій території Луганської області.
У судовій ухвалі сказано, що «Роснєфть» проводить комплекс зовнішньополітичних і економічних дій у сфері видобутку, транзиту, збуту та переробки енергоносіїв, що спрямовані на захист державних комерційних інтересів Російської Федерації, а також мають на меті поширення її політичного та економічного впливу.
Отримані від комерційної діяльності цих підприємств прибутки, Росія використовує для фінансування своїх Збройних сил, закупівлі запасних частин та деталей до військової техніки, фінансування діяльності на території України диверсійно-розвідувальних груп, терористичних організацій «ДНР» і «ЛНР», фінансування політичних партій, зокрема, у країнах Європи, які проводять антиукраїнську політику.
До речі, Україна досі не наклала персональні санкції на головного виконавчого директора «Роснєфті» Ігоря Сєчина, як це зробили США, Велика Британія, Швейцарія, Канада та Євросоюз.
Грейдери білорусів з «Великого будівництва»
Окрім російського бізнесу, українські суди арештували будівельну техніку (катки, автогрейдери, ескаватори тощо) дорожніх підприємств, співвласником яких є Республіка Білорусь. Йдеться про Будівельно-монтажний трест №8, Дорожньо-будівельний трест №4, Дорожньо-будівельний трест №2. Останні два роки вони успішно вигравали тендера «Великого будівництва» в Україні на загальну суму 700 млн грн. За даними ЗМІ, ці компанії увійшли у ТОП-40 дорожніх підрядників.
Слідство підозрює білоруських дорожників у привласненні бюджетних коштів, які виділялись на будівництво, реконструкцію та ремонт автомобільних доріг з подальшою легалізацією та виводом за кордон.
Унікальне рішення Антикорупційного суду
На початку вересня Вищий антикорупційний суд виніс перше рішення про конфіскацію майна російського громадянина. Така конфіскація передбачена законом про санкції, має винятковий характер та може застосовуватися лише під час дії воєнного стану до осіб, які значною мірою сприяли збройній агресії проти України.
Суд дійшов висновку: між діяльністю росіянина, кінцевого бенефіціара ряду юросіб, які займаються виготовленням безпілотних літальних апаратів для російської армії, та фактом використання такої техніки під час російської збройної агресії проти України, є прямий зв’язок.
Отже, Антикорупційний суд повністю задовольнив позовні вимоги Мін’юсту розпорядився стягнути в дохід держави активи громадянина Росії, на якого в Україні накладено санкції. ЗМІ припускають, що йдеться про російського бізнесмена, бенефіціара АФК «Система» та ексспіввласника «Vodafone Україна» Володимира Євтушенкова.
Бізнес росіян і білорусів в Україні: скільки його?
Загалом, в Україні із 1,33 млн компаній нараховується майже 15 тис. або 1,1%, кінцевими бенефіціарами яких є громадяни Росії та Білорусі (у статистику не включено юросіб зі статусом «припинено» та «банкрутство»). Про це свідчить дослідження Liga Zakon.
Найбільшою часткою серед галузей, які досліджуються, є енергетика (виробництво, транспортування, продаж, АЗС) – 1,4%; найнижчою – АПК (виробництво та переробка, трейд, агротех, хімія) – 0,6%.
У ТОП-5 регіонів із найбільшою кількістю компаній з власниками з Росії та Білорусі потрапили: Київ (7954), Одеська (1069), Харківська (732), Київська (696) та Дніпропетровська області (545).
Віталій Тараненко, «Главком»
Коментарі — 0