Українське зерно – перший тест для розширення Євросоюзу

Свіжа стаття журналістів Politico про Україну починається промовистим епізодом: коли торговий представник України Тарас Качка повідомив виданню, що Київ збирається судитися з урядами країн ЄС у суперечці щодо зерна, то один із європейських дипломатів розлючено запитав: «Цей чоловік п'яний?»

Автори нагадують, що в понеділок Україна виконала обіцянку Качки, офіційно подавши позови до Світової організації торгівлі проти Польщі, Угорщини та Словаччини після того, як ця трійця вирішила кинути виклик Брюсселю й заборонити імпорт українського зерна.

Ця суперечка розколола європейську єдність, зазначають журналісти видання: дипломати ЄС у приватних розмовах розлютилися на Польщу за те, що вона пішла на хитрість. Ця сутичка стала серйозним випробуванням для відносин між Києвом і Брюсселем у чутливий момент 18-місячної війни України проти російських загарбників.

Дипломати ЄС, як сказав Тарас Качка, очевидно, були «не готові до такої чіткої мови» Києва.

Напруженість спалахнула в п'ятницю ввечері, пишуть автори, після того, як Європейська комісія вирішила дозволити продаж українського зерна на території ЄС. Це поклало край обмеженням на імпорт зерна, яких п'ять східних країн-членів ЄС спочатку домагалися й таки домоглися навесні, щоб захистити своїх фермерів од конкуренції.

За лічені години Польща, Угорщина та Словаччина оголосили про свої односторонні заборони на імпорт українського зерна, ігноруючи рішення Єврокомісії, порушуючи правила єдиного ринку ЄС та розлютивши уряди інших країн-членів Євросоюзу.

Союзники за сумісництвом

Три країни були винні у «неповній солідарності» з Україною, поскаржився міністр сільського господарства Німеччини Джем Оздемір. «Коли вам це вигідно, ви солідарні, а коли вам це не вигідно, ви не солідарні», – сказав Оздемір у понеділок, прибувши на зустріч міністрів сільського господарства ЄС.

Один із дипломатів ЄС пояснив, що для Польщі, яка перебуває в розпалі передвиборчої кампанії, отримати голоси виборців (вибори відбудуться наступного місяця) важить більше, ніж економічні проблеми: «Йдеться вже не про економічні проблеми, а про національні політичні цілі. Ми знали це, але тепер це відкрито й зрозуміло для всіх».

Автори видання зазначають, що ця суперечка оголює один із конфліктів, що лежить в основі західного альянсу, який підтримує Україну: як довго ЄС (та інші союзники України) зможуть продовжувати підтримувати Київ через політичний тиск, спрямований на стимулювання їхніх внутрішніх економік і – як у випадку з Польщею – на здобуття голосів виборців?

Politico пише, що це питання лише загострюватиметься в міру того, як Україна, сільськогосподарська держава, прагнутиме стати повноправним членом ЄС.

19 вересня міністри закордонних справ 27 країн-членів ЄС за обідом обговорюватимуть потенційне майбутнє розширення блоку за рахунок України та країн Західних Балкан.

У статті нагадується, що лідери ЄС неодноразово заявляли про потребу відкрити двері ЄС для України після початку повномасштабного вторгнення Росії.

Разом з тим, як зазначають автори, в ЄС дедалі частіше починають усвідомлювати: прийняття зруйнованої війною країни з більш ніж 40-мільйонним населенням означає, що сам ЄС повинен буде змінитися.

Барбара Мунс і Бартош Бжезінський стверджують: допуск колишньої житниці Совєтського Союзу до єдиного ринку ЄС зробить Україну найбільшим бенефіціаром сільськогосподарських субсидій ЄС, що змусить переглянути Спільну аграрну політику; крім того, виникають більш серйозні питання, зокрема, щодо витрат на реконструкцію, регіональну допомогу та потребу реформування внутрішніх процесів в ЄС; у всіх цих дебатах існуючі країни-члени ЄС можуть втратити владу та гроші на користь України.

«Зерно – це наш перший тест», – сказав один із чиновників ЄС, який, як і дипломати, процитовані в цій статті, побажав залишитися анонімним.

Опитування в Польщі 

Разом з країнами Балтії Варшава очолила кампанію за посилення європейських економічних санкцій проти Росії, звертають увагу автори статті, а також за надання Україні більшої кількості зброї та грошей. Але коли стикаєшся з наслідками підтримки України для власних фермерів, дивуєшся, як швидко Польща «кидає українців під автобус», – сказав чиновник ЄС.

«Цей крок Польщі, Угорщини та Словаччини підриває єдність ЄС щодо України», – заявив інший дипломат ЄС, додавши, що «Комісія, ймовірно, має подати до суду на ці країни-члени. Це порушення правил внутрішнього ринку».

Європейська комісія перебуває у делікатному становищі. Згідно з її мандатом щодо захисту єдиного ринку ЄС, виконавча влада може розпочати процедуру запровадження санкцій, що стане сигналом підтримки Києву.

18 вересня речник Єврокомісії заявив, що виконавча влада все ще аналізує заборони з боку трьох країн.

Голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн має взяти до уваги вплив такого кроку на загальні вибори в Польщі 15 жовтня 2023 року, де правляча партія «Право і справедливість» прагне утримати голоси в сільській місцевості, щоб виграти безпрецедентний третій термін перебування при владі.

Прем'єр-міністр Матеуш Моравецький заявив: «Ми стоїмо на своєму. Ми захищаємо польського фермера. Ми захищаємо польське село».

Фон дер Ляєн зазнала тиску з боку членів власної «політичної сім'ї» – правоцентристської Європейської народної партії (ЄНП) – щодо продовження обмежень на імпорт зерна, нагадують журналісти Politico

ЄНП формує ядро головної опозиційної групи Польщі – Громадянської коаліції на чолі з колишнім головою Європейської ради і президентом ЄНП Дональдом Туском, яка напередодні виборів також прихильно ставиться до фермерів.

За словами іншого дипломата ЄС, рішення Єврокомісії 15 вересня було безвиграшною ситуацією: піддатися польському тискові й продовжити обмеження, або дозволити їм закінчитися і дати свободу дій партії «Право і справедливість».

«Це дуже погано для всіх, і Комісія не допомогла, не відреагувавши більш жорстко на кричуще порушення правил торгівлі», – сказав дипломат напередодні рішення, ухваленого 15 вересня. – Тепер вони застрягли в сипучих пісках».

Рішення Києва подати позов до Світової організації торгівлі ставить Брюссель у скрутне становище – торгівля є виключною політичною компетенцією Єврокомісії, зазначає Politico. Але чи буде Брюссель захищати торговельні заходи своїх країн-членів, проти яких фактично виступає виконавча влада?

Професор права Віденської школи міжнародних досліджень Хольґер Гестермаєр вважає, що ЄС, ймовірно, намагатиметься захистити власну сферу компетенції: «Ми не хочемо створювати прецедент, коли в деяких випадках країни-члени діятимуть самостійно, а потім захищатимуть власні інтереси».

«Це гарна пастка-22», – сказав один із дипломатів.

У підготовці матеріалу брали участь Якоб Ханке Вела, Камілла Гійс і Якопо Баріґацці.

Джерело: Politico

Підготувала: Вікторія О. Романчук