Уже можна! Високий сезон кавунів: ціни, сорти та нітрати

В Україні стартує сезон кавунів. Перші великі ятки з’явилися на оптових ринках, і ціна вже приємно вражає - 10-18 грн за кілограм. На базарах за кауни правлять приблизно 25 грн за кг. Через аномальну спеку та невеликий попит ціни на 46% нижчі за минулорічні, зазначає портал EastFruit.

«Високий сезон» настає у другій половині липня і триває весь серпень. Саме в другій половині літа у продаж надходять «справжні» кавуни – ті, які були висіяні у відкритий ґрунт. Вони, як стверджують фахівці, містять найменше «хімії» або й зовсім її позбавлені.

А які ж то українські кавуни продавалися у травні? Як вибрати кавун без пестицидів та чи можна його зберегти до Нового року? І яка доля легендарного херсонського баштанництва?

На ці та інші питання «Главком» шукав відповіді в аграріїв та науковців.

Хочете їсти кавун раніше липня – обов’язково перевіряйте на нітрати

«Усі кавуни, що продаються раніше середини липня, – зло», – безапеляційно заявляє в розмові з «Главкомом» Андрій Селецький, голова Нововоронцовської селищної військової адміністрації, що на Херсонщині. До великої війни він сам вирощував кавуни, і майже всі малі аграрні підприємства його громади спеціалізуються на баштанництві.

«Якщо дуже хочеться кавуна у травні чи червні – краще віднесіть його перед вживанням на експертизу», – радить Селецький, натякаючи на те, що у ранньому врожаї смугастих обов’язково є різна «хімія».

Підтверджує слова херсонця і докторка сільськогосподарських наук, заступниця директора Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України Оксана Сергієнко.

«Не дуже чесні виробники для якнайшвидшого отримання прибутку і прискорення росту використовують велику кількість добрив, хімічних речовин, фунгіцидів, отрутохімікатів, – каже науковиця. – Якщо хочете їсти безпечні кавуни, краще дочекайтеся кінця липня – початку серпня. Тоді починають з’являтися вирощені згідно з усіма нормативами внесення добрив плоди».

За словами Сергієнко, кавуни української селекції лиш з липня потрапляють у роздрібну торгівлю. Спершу до споживача надходять ті, що вирощуються розсадою, а за ними, наприкінці місяця, – ті, що посіяні відразу у відкритий ґрунт. Науковиця запевняє, що за дотримання правильної процедури вирощування ранні липневі кавуни (ті, що з розсади) нічим не відрізняються від висіяних на баштані.

Якщо хочете їсти безпечні кавуни, дочекайтеся кінця липня-початку серпня

А всі оті кавуни, які ми бачили у супермаркетах раніше, ще у травні, – це переважно продукт закордонний, упевнені експерти. Якщо на етикетці стояла позначка «український виробник», то це тепличний продукт, який не можна виростити без стимуляторів росту, запевняє Селецький.

Загалом кавун – рослина, яка дуже абсорбує хімічні речовини. Тому порада перевіряти смугасту ягоду на пестициди геть не зайва. А особливо – надранній товар.

Кавуни, які продаються у супермаркетах, в ідеалі, повинні б бути більш безпечними, оскільки великі торгові мережі мають дбати про відповідну якість продукції. Михайло Парасківа, агроном компанії «Дунайський аграрій», яка працює на Одещині, розповідає «Главкому», що перш ніж віддавати кавуни на реалізацію у супермаркети, компанія тестує продукцію в лабораторії, а також маркує кожен кавун спеціальною наліпкою – на кшталт знаку якості.

Проте ніхто не може гарантувати належний контроль нітратів у масових партіях кавунів, що надходять на ринки. На стихійних, ясна річ, контролю немає зовсім.

«Херсон, Херсон, мені щоночі сниться сон...»

Якщо в українця спитати епітет до слова «кавун», то більшість скаже: херсонський.

Коли восени 2022 року наша армія вичавила російські війська з окупованої ними правобережної Херсонщини, було складено чимало мемів, створено безліч плакатів і навіть пісень, де саме кавун фігурував як символ перемоги над ворогом у цьому регіоні.

За даними Держслужби статистики за 2021 рік, Херсонщина до великої війни постачала на внутрішній ринок третину цієї баштанної культури. Звільнена частина області вже друге літо також знову дає країні кавуни. Смак той самий. А от обсяги геть не ті.

Після того, як росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС, втрачена зрошувальна система, крім того, частина полів ще не звільнена від мін, частина території перебуває в зоні обстрілів.

Натомість розширила кавунові плантації Одеська область, з’явилося більше баштанів на Запоріжжі, Дніпропетровщині, Черкащині, Харківщині, на Закарпатті. Окремі херсонські аграрії, які виїхали з поневоленого лівого берега, намагаються розбити баштани в регіонах, де кавунів досі не вирощували у промислових масштабах. Наприклад, фермер Михайло Данкевич засіяв кавунами чотири гектари на Київщині.

Релокація – нині тренд серед сільськогосподарських виробників, які спеціалізувалися на смугастій ягоді. Як зазначає Оксана Сергієнко, після окупації лівого берега Херсонщини аграрії почали масово вирощувати кавуни та дині майже в усіх регіонах України, тож внутрішній ринок знову насичений переважно вітчизняною продукцією.

У «високий сезон» імпорт не є конкурентом для української продукції: транспортування з-за кордону занадто здорожчує чужоземні кавуни. Отож Іспанія, Туреччина, Греція, Румунія тощо зазвичай везуть до нас ранні кавуни. А от Україна після втрати левової частки баштанів Херсонщини фактично припинила експорт.

До вторгнення експортували 15 тис. тонн у країни Європи, каже Сергієнко, сьогодні ж експорту майже немає, хіба що одиничні невеликі контракти. Так, самотнім прикладом видається «Дунайський аграрій», який цьогоріч має контракт на постачання до Румунії усього 200 тонн кавунів.

Квадратні, без кісточки, з жовтою м’якоттю. Сорти та експерименти

Найпопулярнішими сортами херсонського кавуна колись були «Тавричанка» та «Туман». «Тавричанка» – це здоровенні кавуни з білою кісточкою, розповідає голова Нововоронцовської селищної військової адміністрації Андрій Селецький. – Але з часом вони втратили популярність, бо люди перестали їх купувати саме через колір кісточки, вважаючи, що кавун нестиглий.

«Туман» – невеликий, довгастий, темнозелений плід без видимих смужок». Також раніше, ще з часів СРСР, на Херсонщині одним з найуживаніших сортів був «Астраханський».

Але нове життя нової прагне мови. Зараз, каже Селецький, у херсонських аграріїв повагою користуються сорти «Кремзен» (Crimson, у перекладі з англійської малиновий) та «Продюсер», оскільки вони не тільки смачні, а ще й стійкі до різних умов транспортування завдяки товстій шкірі.

Селецький каже, що аграрії громади експериментують з різними сортами, наприклад, цьогоріч взялися виростити сорти без кісточок.

Виявляється, українські науковці успішно працюють над виведенням нових сортів кавунів. Так, Оксана Сергієнко виділяє найкращі, на її думку, виведені вченими Інституту овочівництва і баштанництва та Дніпропетровською дослідною станцією: «Відомий сорт «Фаворит» – видовженої форми, він користується попитом як у виробників, так і у споживачів Харківщини та Дніпропетровщини. Перелічу і кавун «Макс Плюс», вага якого може сягати 12 кг і який дуже довго зберігається, до 90 днів».

Українські науковці мають успіх у виведенні нових сортів кавунів

В інституті вивели також екзотичний сорт «Сонячне сяйво», що має жовту м’якоть; колір самого плода – білий.

Поцікавився «Главком» в експертів і квадратними кавунами: чи вони чимось особливі, окрім форми, і чому ми вкрай рідко можемо побачити такі у продажу?

Виробництвом кубічних кавунів в Україні займається, зокрема, підприємство «Дунайський аграрій»

З’ясували, що квадратний нічим не відрізняється від овального чи круглого, окрім як формою; це звичайний кавун, поміщений під час росту у відповідну форму. Але у нас його мало хто вирощує – з формами морока, а монетизація такої дивовижі сумнівна.

Стукайте і слухайте. А також правильно зберігайте

Є умільці, як обирають кавун за звуком, постукавши по плоду: недостиглий дзвінко звучить, а стиглий, навпаки, прозвучить глухо.

«Стиглий набуває яскравих барв без нальоту. Якщо вибираєте просто з поля, то важливо звернути увагу, щоб хвостик був сухим. Якщо натиснувши на кавун, почуєте характерне рипіння, – ягода стигла», – додає свої поради Оксана Сергієнко.

Інколи можна почути, як покупці на ринках просять у продавців вибрати кавуниху, бо вона, мовляв, солодша за кавун. Чи має такий народний «метод» хоч якесь підґрунтя?

Науковиця переконує, що за смаковими якостями кавун та кавуниха не відрізняються. «Це плоди, які утворюються від різного статевого типу квітки. І на цьому все», – запевняє Сергієнко.

У будь-якому разі при транспортуванні та зберіганні між кавунами та кавунихами панує «ґендерна рівність» – умови однакові.

Баштанні культури непогано зберігаються до вересня – середини жовтня. Для цього тримати їх треба у прохолодному місці, куди не потраплять сонячні промені, наприклад, у підвалі або холодильнику.

Кавуни поділяються за терміном зберігання на короткотермінові, середньотермінові і довготермінові, і це залежить не тільки від умов зберігання, а ще й від сорту.

«Є сорти, що зберігаються до 90 діб. Зокрема, це «Макс Плюс». Є сорт «Чумак», який можна зберігати до 60 днів», – розповідає Оксана Сергієнко.

Кавуни стандартних сортів зберігаються без втрати смаку більше місяця. Водночас Андрій Селецький запевняє, що херсонці навчилися зберігати кавуни окремих сортів навіть до Нового року.

До слова, з кавуна можна приготувати чимало оригінальних страв, а не просто «ліниво» його з’їсти.

Експерти, з якими спілкувався «Главком», перераховують низку несподіваних способів застосування цієї ягоди до столу, наприклад, можна робити сік, морозиво, самогонку, маринад до шашлику, цукати зі шкірки.

У Нововоронцовській громаді відродили старовинний рецепт кавунового меду, а херсонські ресторатори вигадали свою страву – смажений кавун з бринзою.

Богдан Боднарук, для «Главкома»