«Жесть» від Гончарука. Як прем'єр звітував про перші пів року уряду

У п’ятницю, 21 лютого, прем’єр-міністр Олексій Гончарук відзвітував перед парламентом за перші пів року роботи свого уряду. Розмови про те, що цей звіт може стати визначальним для подальшої долі окремих міністрів, а, можливо, й самого Гончарука, не витримували критики через внутрішню парламентську ситуацію – поки триває розгляд скандального законопроекту про ринок землі, до інших питань, зокрема, кадрових, Рада перейти не може. Попри те, що головний спамер проєкту «Опоплатформа» потихеньку «зливає» частину своїх трьох тисяч правок, до завершення їх розгляду ще далеченько.

Кабмін своєю чергою оприлюднив звіт заздалегідь – тоді ж з’ясувалось, що на оформлення 167 сторінок тексту та інфографіки з бюджету було виділено 84 тис. грн приватній конторі. Цікаво було, на чому саме з цього усього масиву інформації зробить акцент молодий прем’єр у своєму 20-хвилинному виступі. Звіт Гончарука відбувався на специфічому фоні – після вражаючих подій у Нових Санжарах, де місцеві мешканці з боями намагалися не пустити на карантин до місцевого санаторію евакуйованих із Китаю громадян. Гончарук учора також відвідав селище, яке за один день стало відоме на весь світ, але поява прем'єра та деяких міністрів панічних настроїв там аж ніяк не зупинила.

Без паніки

Власне, виступ свій прем’єр почав з того, що назвав протести частиною інформаційної війни проти України, яка ведеться і зсередини, і ззовні. «Думаю, що інформаційне поле будуть продовжувати розкачувати, щоб створити паніку, зневірити населення, посіяти серед нас недовіру і розбрат», – спрогнозував він. Цікаво, чи не вважає Гончарук частиною інформаційної війни оприлюднене в день його звіту дослідження Центру Разумкова. За ним повністю підтримують дії уряду "аж" 6% українців, в той час як не підтримує понад 50%.

Втім очільник Кабміну випромінює оптимізм і вважає, що закиди в бездіяльності безпідставні. Він навіть пожалкував, що для переліку всіх досягнень регламентом відведено лише 20 хвилин. Що ж хорошого, на думку Гончарука, вже встиг зробити перший український уряд, в якому «нема корупції на топ-рівні».

Головне досягнення, з якого почав прем’єр, – це «орієнтування на місцевості», тобто аудит держави. Гончарук згадав про неоднозначний аудит населення, проведений міністром Кабміну Дмитром Дубілетом, який неназвані оратором маніпулятори намагались представити переписом. Мабуть, якби сам Дубілет постійно перед цим не повторював про перепис, то і зманіпулювати було б важче. До аудиту населення додались також аудит державних кадастрів земельних ресурсів, об’єктів соціальної інфраструктури та державних ресурсів. Як позитив Гончарук навів приклад скорочення персоналу райадміністрацій та початок скорочення обладміністрацій.

«Фактично зараз ми маємо генеральний план країни, – похвалився він, обіцяючи продовжити реформу системи середньої освіти та охорони здоров’я. Черговий етап останньої розпочнеться вже ось-ось – з 1 квітня. Є сподівання, що до того часу профільний міністр Зоряна Скалецька повернеться з карантину.

Показово, що депутатів переможні реляції Гончарука цікавили мало – вони снували залою, розмовляли по телефону, а Андрій Кожем’якін з «Батьківщини» взагалі просидів весь виступ в глибині «зеленого» сектора, де веселився та розважав навколишніх «слуг». До членів Кабміну, які відверто нудьгували в ложі, підходили побалакати про справи свої грішні депутати, особливою популярністю користувався герой новосанжарської епопеї Арсен Аваков. «Слуга» Макс Бужанський, який цього тижня двічі оскандалився своєю відмовою вшанувати Героїв Небесної сотні, навіть вручив йому якусь папочку.

Втім голову уряду, який виголошував свій спіч, весь цей «броунівський рух» мало хвилював. Він розповідав про економіку, в якій, як стало відомо з популярних плівок, самокритично вважає себе профаном. Прем’єр відмітив покращення українських рейтингів та здешевлення запозичень. Українська економіка, якщо вірити Гончаруку, зростає більше, ніж в Європі. Щоправда, він визнав, що в четвертому кварталі минулого року відбувся певний спад через дешевий газ та погану кон’юнктуру для промисловості.

Тут варто зробити ремарку: четвертий квартал – це якраз той проміжок, за який повну відповідальність несе вже команда Гончарука. Попередні три – це все ж наслідки діяльності минулого уряду. Тож якщо, скажімо, підписання транзитної газової угоди діюча команда може записати в свій актив, то той же аудит кадастрів вона тільки доробила, про що не забарились нагадати в «Європейській солідарності» Порошенка.

Суперечливі плани

Гончарук в черговий раз повторив улюблену мантру будь-якого українського прем’єра, що економіка України потребує інвестицій. Власне, ще минулого року він амбіційно обіцяв залучити $50 млрд за п’ять років, але ніякого інвестиційного буму досі не намітилось. Мабуть, тому що уряд поки тільки веде роботу та створює рівні правила для недовірливих інвесторів, які обходять Україну стороною. Звісно, якщо мова не йде про спекулятивні інвестиції в надприбуткові ОВДП, які регулярно випускає наш уряд. Задля цього Мінюст дуже старається: викорінює рейдерство через реєстри та покращує якість виконання рішень судів.

На майбутнє прем’єр пообіцяв приватизацію більше п’яти сотень об’єктів, зокрема, таких гігантів як «Центренерго» та Одеський припортовий. Пілотним об’єктом великої приватизації обраний готель «Дніпро» в самому центрі Києва, де зараз, за словами Гончарука, відбувається «жесть».

У планах уряду – зменшення обсягу тіньової економіки. Боротьбу з нею розпочато з нелегальних заправок, грального бізнесу та «лівого» спирту. З 1 березня стартує обіцяна побудова 4 тис. км доріг, 100 садочків, шкіл, стадіонів, більше 200 приймальних відділень в лікарнях. «І ще дуже-дуже багато всього», – підсумував оратор, запевнивши, що в його команди є чіткий план і стратегія, що робити. За пару тижнів має відбутися івент «Стратегія розвитку», де поставлені задачі будуть розглядатися більш детально.

Такі бравурні заяви різко контрастують з поточною сумною ситуацією з виконанням бюджету – на все це «багато всього» просто не вистачить грошей. Гончарук визнав, що макропрогноз та держбюджет доведеться переглядати і явно не в бік підвищення: «У нас зовсім інший курс гривні, ніж той, який закладався у жовтні, у нас зовсім інші ціни на енергоресурси, у нас зовсім інша кон'юнктура на світових ринках». На додачу прем’єр визнав, що митниця не виконає план через все ті ж причини – завищений у порівнянні з закладеним в бюджеті курс гривні та низьку вартість енергоресурсів. Хто б міг подумати, що дешевий газ та тепла зима стануть такою проблемою для України. При цьому Гончарук так і не зміг відповісти на питання депутатів, який саме відсоток невиконання бюджету очікується в лютому (в січні був 25 %).

Окрім вже згаданих $50 млрд інвестицій за п’ять років, уряд раніше казав про ріст ВВП на 40% за цей період, та створення мільйона робочих місць. Хай це були не обіцянки, як потім роз’яснили, а сподівання. Поки ж реальний рівень задач, що вирішує уряд, як бачимо, – затикання дірок в бюджеті.

Павло Вуєць, «Главком»