Правозахисники розказали про становище в’язнів з ОРДЛО

Головним джерелом інформації для написання доповіді стали безпосередні свідчення людей, що знаходилися в місцях несвободи на тимчасово окупованих територіях Донбасу та їх рідних.

Як зазначили учасники прес-конференції, починаючи з літа 2014 року представники незаконних збройних формувань взяли під свій контроль установи виконання покарань на тих територіях, які фактично не контролювалися владою України. На той момент їх кількість становила – за інформацією Державної кримінально-виконавчої служби України – 14 пенітенціарних установ в Луганській області і 14 в Донецькій. Станом на листопад 2014 року в них перебувало 16200 осіб (9700 осіб у Донецькій області, 6500 в Луганській області). Особи, які утримувалися в установах виконання покарань, опинилися в дуже складній ситуації.

За даними дослідників, найскладнішим становище засуджених та осіб, які утримувались під вартою, було в перший рік збройного конфлікту.

«Проблеми з неналежним харчуванням в 2014-2015 роках були фактично у всіх колоніях, що знаходяться в зоні АТО. Ув’язнені, рідні яких не могли допомогти їм продуктами харчування, довгий час недоїдали. Найскладніша з відомих на сьогодні ситуація склалася в Західній виправній колонії № 97 в м. Горлівка. Тут, за свідченням осіб, які перебували в даній установі, від недоїдання у частини засуджених опухали ноги і животи, були випадки смертей від голоду», - розповідає Наталія Мельник.

За її словами, ситуація з медичним забезпеченням у 2014-2015 роках, була критичною. У медичних частинах в більшості випадках були відсутні медичні працівники та ліки. З цих причин, у засуджених з хронічними захворюваннями значно погіршився стан здоров’я.

Вона також додала, що окремі колонії опинилися в епіцентрі бойових дій, в результаті чого серед засуджених і співробітників установ, які в них перебували, були поранені й вбиті. Наразі відомо про щонайменше 11 загиблих та 23 поранених засуджених в Донецькій області.

Через обстріли в Донецькій області найбільше постраждала Мічурінская виправна колонія №57, за весь період військового конфлікту на територію установи були попадання понад 100 снарядів і мін. Через близькість до лінії розмежування, засуджені в цій колонії і досі не відчувають себе в безпеці. Останній раз тут загинув засуджений в жовтні 2018 року.

«В Луганській області від обстрілів найбільше постраждала Чорнухінська виправна колонія № 23. У січні 2015 року, під час наступу НВФ на м. Дебальцеве, ця установа піддавалося масованим обстрілам. Ув’язнені були залишені напризволяще. Точна кількість жертв серед засуджених і подальша доля тих, хто вижив, на даний момент, достовірно невідома», - продовжує Мельник.

З самого початку конфлікту з’явилася практика використання установ виконання покарань в якості "живого щита".

«Близько колоній, що перебували поблизу лінії зіткнення, розміщувалося різного роду важке озброєння, з якого велися обстріли, тим самим наражаючи засуджених та співробітників установ на небезпеку стрільби у відповідь. Відомі окремі, нечисленні, випадки залучення засуджених та осіб, взятих під варту, до участі в незаконних збройних формуваннях», - зазначив Чекарьов.

Як показали результати опитування, майже 90% засуджених (і членів їх сімей), які відповіли на питання, хочуть відбувати покарання на підконтрольній уряду України території. Учасники прес-конференції озвучили основні причини: погіршення режиму та умов утримання під вартою; не застосування до засуджених норм українського законодавства; беззаконня нової адміністрації і безправ’я засуджених; проживання родичів на підконтрольній уряду території.

На сьогоднішній день з тимчасово окупованої території було переведено 186 осіб. Це вдалося зробити Уповноваженому ВРУ з прав людини Валерії Лутковській (2012-2018). За чинного омбудсмана така робота не має можливості здійснюватися.  «Та сторона («влада ОРДЛО» - Главком) політизує це гуманітарне питання. І говорить не про переведення, а про обмін засудженими. Це нонсенс говорити про якийсь обмін в межах однієї країни»,– пояснює Євген Захаров.

Нинішнє становище засуджених і осіб, узятих під варту, які знаходяться на окупованих територіях в Донецькій і Луганській областях, супроводжується низкою проблем. Ситуація з харчуванням істотно покращилася порівняно з 2014-2015 роках, але досі на не стачу продуктів харчування скаржаться особи, рідні яких не мають змоги їм допомагати. Неналежна медична допомога. Наразі в установах виконання покарань є тільки самі елементарні ліки. Повноцінне лікування не отримують ті хворі, рідні яких не мають змоги передати необхідні їм ліки.

«Влада «ДНР» створила законодавчий акт, який дозволяє використання примусової чи безоплатної праці в окремих установах Донецької і Луганської областях. Навіть записано, що засуджених з колонії можуть віддавати на роботи за межами установи виконання покарань, тобто фізичним чи навіть юридичним особам. Це порушення міжнародного права. Такі засуджені можуть отримати статус жертви торгівлі людьми. Наша організація розробила схему такої правової допомоги і маємо уже два позитивних рішення», - зауважує Євген Чекарьов.

Правозахисники стурбовані, що держава до сих пір не розробила механізмів вирішення питання повернення в’язнів з ОРДЛО.

 «Усе це свідчить про необхідність уваги держави до цієї категорії жертв збройного конфлікту та пошук механізмів якнайскорішого повернення в’язнів з ОРДЛО на підконтрольну урядові територію, врегулювати законодавчо статус цих осіб шляхом прийняття законопроекту №8560, забезпечити доступ до місць несвободи в ОРДЛО представникам міжнародних організацій та вжити заходів щодо розслідування та притягнення до відповідальності винних у залишенні ув’язнених в небезпеці, винних в загибелі і пораненні засуджених»  - говорить Захаров.

Ознайомитися із дослідженням можна тут. 

Переглянути запис прес-конференції