Тенісистка Цуренко - про нинішню травму, фінал Брісбена і невдачу на Australian Open

26-та ракетка світу Леся Цуренко повернулася до Києва. Вимушено, оскільки через травму змушена була знятися з турніру в Маямі і пропускає змагання в Чарлстоні. Скориставшись вільним часом, тенісистка на власній сторінці у «Фейсбуку» підбила підсумок стартових трьох місяців 2019 року. 

«Як ви вже знаєте - я пропускаю турнір в Чарльстоні, - пише Леся. - Спочатку думала, що пошкодження зовсім незначне, і треба лише перепочити два-три дні, проте рука заболіла, коли в Маямі я почала грати дитячим м'ячем. У цьому місті після зняття з турніру залишилася довше саме для того, щоб ліпше підготуватися до Чарлстона, але тепер вирішила повернутися до Києва для повноцінного відновлення.

Так склалося, що цього разу у мене було більше часу в Маямі, ніж зазвичай. Тож я не сиділа в номері і багато гуляла по красивих місцях. Часто зустрічалася з подругами, які живуть у Маямі. Ми ходили в ресторани та інші класні заклади. Також просто ходили снідати з моїм фізіотерапевтом у приємні місця з краєвидом на даунтаун. Хоча в принципі, тут і ходити нікуди не треба, адже ми жили в готелі, розташованому фактично на даху «Brickell-Сity Сenter», торговельного центру з великою кількістю класних ресторанів та магазинів.

Погано, що травмувалася, але класно, що вдалося провести час з подругами, оскільки ми і так бачимося всього один раз на рік. І у Лізи, і у Аліси своє життя, і вони обидві доволі зайняті. У Лізи двоє дітей, а в Аліси робота, яка забирає дуже багато часу. Рада, що вдалося наговоритися з ними про життя, як кажуть, по-дівочому.

Хотіла б відзначити, що з переїздом на нову локацію турнір у Маямі дуже виграв. Через пошкодження мені не вдалося зіграти на ньому, проте тренуватися на стадіоні «Долфінс» - справжнє задоволення. Дуже багато часу там провела. В середині арени організатори зробили центральний корт, а також поставили великий майданчик зі штучною травою. Плюс поставили ворота, м'ячі - всім було дуже весело. Ми, тенісисти, дуже таке любимо. Там, як ви бачили, я багато працювала з футбольним м'ячем. То була ідея мого фізіотерапевта і виявилося, що це хороша розминка перед тенісом. Виходить дуже інтенсивно та весело, гарне тренування для координації, плюс тренує зір. Теніс все ж працює інакше...

Також організатори зробили там багато кортів по периметру стадіону. Це 12 ігрових та 18 тренувальних полів - дуже круто. «Крендон Парк» теж був класним колоритним місцем, з історією. За ним ми будемо сумувати. Проте для тенісистів «Хард Рок» - справді куди більш комфортна локація. Видно, що організатори вклали в це багато грошей.

Якщо трішки пробігтися по попередніх турнірах: у Брісбені все було супер, адже у фінал вийти вдалося.

Незадоволена результатами в Мельбурні, навіть дуже незадоволена собою, що так і не змогла знайти підхід до Аманди Анісімової. Хоча вона і грала дуже добре, мені все одно щось треба було видумати. Я не видумала.

В Дубаї зіграла нормально. Так, можна було краще, але раніше я далі першого кола там не проходила, тож для мене це непоганий виступ.

В Індіан-Веллсі теж можна було краще. В Маямі - нічого додати. Не дуже класне завершення цієї серії вийшло у мене, але я в хорошому настрої, тож у Києві планую добре відновитися і спробувати гарно виступити на наступних турнірах.

В Маямі цього разу у нас чомусь взагалі ні в кого з українок не вийшло. Але я впевнена, що це просто збіг. Тим більше, що у багатьох із нас до цього був непоганий старт сезону. Зараз ми всі роз'їхалися по домах, і думаю, що всі дівчата зовсім скоро порадують своїх персональних вболівальників.

Хотіла б також прокоментувати рішення не їхати до Акапулько, адже мене про це досить багато людей запитували у соцмережах. Це рішення далося мені зовсім непросто, бо турнір в Акапулько, в принципі, мій улюблений. До того ж, я там двічі поспіль перемагала. Та в силу кліматичних особливостей міста, мене цей турнір завжди виснажував. Я відчувала велику втому після нього. Тож цього разу вирішила передусім зосередитися на більш великих турнірах. Думаю, що вчинила правильно.

Наступними змаганнями для мене мають стати Штутґарт, Мадрид, Рим та Париж. Але поки я досить довго побуду в Києві і побачимо, як все складеться.

Дякую усім, хто підтримує мене. Бажаю всім хорошого настрою, будемо на зв'язку!

Леся».