Дива карантину. Тенісист Стаховський став боксером, боєць Сіренко пітнів на корті (фоторепортаж)

Змагальний голод змушує відомих спортсменів вишукувати собі розмаїті заняття. Не лише пасивні. Приміром, найкращий тенісист нашої держави Сергій Стаховський у компанії з одним із найперспективніших боксерів-супертяжів світу Владиславом Сіренком наважилися на незвичний експеримент: потренувати одне одного у своїх видах спорту. При цьому Сергій каже, що ніколи раніше не виходив у ринг, а Владислав стверджує, що тенісну ракетку в руках хоча й іноді тримав, але по м’ячу нею не бив. Якщо так, то кожному довелося розпочинати з азів.

Спершу був ринг. Сіренко запропонував Стаховському пройти класичне боксерське тренування за скороченою процедурою. Воно включало в себе роботу в стійці, боксування «на лапах», спаринги з відпрацюванням різних типів ударів та роботу на грушах. Звісно, Владислав разом із тренером зупинялися, щоб повідати Сергієві деякі тонкощі боксерської техніки.

Сіренко відзначив найперше добру фізичну готовність Стаховського, що для професійного спортсмена, звісно, не дивно. А ось Сергієва старанність кидалася у вічі особливо. Деколи, звісно, доходило до комізму. «Головне, щоб не промахнувся», - пожартував Влад, коли тенісист ретельно лупцював «лапи» на руках тренера. Невлучання в «лапу» загрожувало влучанням у голову наставникові, звісно. На щастя, до того не дійшло.

«Мені шкода грушу і аж самому боляче, коли він її пробиває», - спостерігаючи за роботою Сіренка над ударами, жартував Стаховський. Після чого повторював ті самі дії сам. Особливо важко й десь незграбно Сергій ухилявся від груші-маятника. Але як для людини, яка спробувала себе в цьому амплуа вперше, то й не дивно.

Коли після тренування Стаховського запитали, чи бува він не почав відпрацьовувати удари через останній конфлікт із суддею, тенісист пожартував: «А це ідея».

Після того спортсмени перейшли на корт. «Нічого собі умови! Ліпші, ніж на олімпійській базі в Конча-Заспі! Сам би тут тренувався. Шкода, що я не легкоатлет. Хоча хтозна, чи шкода», - говорить Стаховський, проходячи повз відкритий торік стадіон «Русанівець», де в цей час було традиційно людно. По дорозі спортсмени також виясняють, що Сергій зі зростом 193 сантиметри на 2 см вищий за Владислава.

Тенісні корти з ґрунтовим покриттям знаходяться поряд, там теж тренувалися діти. «Ґрунт – не найулюбленіше моє покриття, - каже Сергій. – Мені більше трава чи хард до вподоби».

Так чи інакше, потрапивши у рідну стихію, Стаховський почувався помітно комфортніше, ніж за півгодини до того у боксерському залі. Сіренко ж навпаки так старався, що майже відразу спітнів. Після певних корективів від Сергія, Владислав почав влучати по корту помітно краще, ніж під час перших, стихійних спроб.

«Владе, ризикуй! Він вийшов до сітки, запусти «свічку»!», - підбадьорюють боксера глядачі. «Ага, запусти. Піди спробуй!» - трохи збентежено відповідає Сіренко.

Завершивши заняття, спортсмени подякували одне одному за тренування й взаємно втішилися, що познайомилися особисто – до того вони були знайомими лише через соцмережі. Попрощалися Сергій з Владиславом по-коронавірусному – кулаками.

Зауважимо, що Стаховський, який живе в Будапешті, наприкінці цього тижня відбуває на заключний турнір року до Стамбула. Сіренко, який досі виграв усі 14 проведених на професійному рингу боїв (13 – нокаутом), сподівається провести наступний поєдинок орієнтовно у грудні.

«Можливо, бій відбудеться у Німеччині. Хоча яка може бути конкретика, якщо корективи в усі графіки постійно вносить коронавірус?» - розводить руками Владислав.

Іван Вербицький, «Главком»