Королі та королеви МСЕК. Як працювала «Вінницька фабрика інвалідності»

19 грудня Верховна Рада проголосувала за ліквідацію системи медико-соціальних експертних комісій (сумновідомих МСЕКів). Цьому доленосному рішенню передував мегаскандал за участю голови МСЕК Хмельниччини Тетяною Крупою. У квартирі посадовиці правоохоронці знайшли кілограми готівки, загальна «вага» якої сягала близько 134 млн грн. Лише після цього уряд нарешті поставив невтішний діагноз: «Cистема медико-соціальної експертизи в Україні застаріла і не відповідає сучасним викликам та підходам для встановлення інвалідності». Отже, з початку наступного року МСЕКи мають замінити 1348 експертних команд по Україні.

Відчуваючи наближення змін, влада на місцях почала діяти на випередження. Частина областей, зокрема, Чернігівська, Львівська, Хмельницька, пішла шляхом ліквідації – припинення юридичної особи МСЕК. Водночас деякі області все ж вирішили не різати по-живому і приєднали МСЕК до інших комунальних установ. Цим шляхом пішла Вінницька обласна рада, яка є засновником обласного центру медико-соціальної експертизи.

Важлива ремарка. Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи має суттєву особливість: на відміну від подібних установ в інших регіонах цей заклад, згідно з даними Єдиного державного реєстру, є державним, а за своїм статутом належить до відання обласної ради. Таке двовладдя роками створювало напругу між керівництвом Вінницької облради і Вінницької облдержадміністрації.

«Главком» перейнявся роботою МСЕК Вінниччини з двох причин. По-перше, Міністерство охорони здоров’я з усіх МСЕКів по Україні обрало експертами за напрямом «Медико-соціальна експертиза» лише двох людей: вже всім відому Тетяну Крупу з Хмельниччини і Юлію Даниленко, яка очолює Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи, а також керує обласною МСЕК №1. Таку довіру Києва і МОЗу до цих медикинь тепер можна оцінювати по-різному…

По-друге, після серії публікацій «Главкома» про Тетяну Крупу та «фабрику з інвалідності» на Хмельниччині, до редакції почали звертатися медичні працівники з Вінниччини. Вони скаржилися на зловживання посадовців місцевого обласного МСЕКу під час видачі груп інвалідності.

Медична кооперація

Отже, влада Вінниччини, розуміючи, що справа пахне смаленим, почала діяти на випередження. Не чекаючи рішення Києва, область вирішила «розчинити» обласний центр медико-соціальної експертизи, приєднавши його до комунального закладу «Інформаційно-аналітичний центр медичної статистики Вінницької області».

Процес реорганізації давався важко. Проти виступила комісія з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення та ветеранів обласної ради.

«Проєкт був підготовлений неналежним чином і містив низку помилок. Депутати були вимушені повернути його на доопрацювання. Непрофесійна підготовка проєкту рішення департаментом охорони здоров’я та реабілітації ОВА ставить під загрозу реалізацію політики держави в системі реформування МСЕК на Вінниччині», – сказано в офіційному повідомленні.

Питання щодо ліквідації МСЕК Вінниччини на пару тижнів зникло з проєкту порядку денного сесії облради. І лише за три дні до сесії його було включено до розгляду, а потім підтримано. Практично без суттєвих правок порівняно з тим варіантом, який розкритикувала депутатська комісія.

Після рішення сесії керівниця обласного центру медико-соціальної експертизи Юлія Даниленко має бути звільнена. Раніше «Главком» писав про цю медикиню: вона  є офіційною мільйонеркою і входить у трійку найбагатших керівників обласних МСЕКів держави. Окрім посади глави обласного МСЕКу, яку вона обіймає з грудня 2022 року, Даниленко також є головою обласної МСЕК №1. Саме через цю структуру пройшов великий потік людей, що мають певний статус і вплив. А тепер ключова деталь: саме у цьому кріслі пані Даниленко беззмінно з квітня 2014 року! Туди її призначив екскерівник Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи і теперішній лікар-терапевт обласного МСЕК Віктор Власюк. І ось тут починається історія, про яку знає, але мовчить вся медична спільнота області…

Попри те, що медик Віктор Власюк нині займає рядову посаду, насправді саме він зберігає колосальний вплив на систему охорони здоров’я Вінниччини. Насамперед, його вотчина – напрямок МСЕК. Це підтверджують «Главкому» усі з поінформованих джерел, з якими спілкувалася редакція. Двоє з них погодилися говорити про це відкрито на диктофон.

Володар Tesla і дюжини квартир

На початку нульових на той момент заступник головного лікаря Вінницької районної лікарні Віктор Власюк отримав стрімке підвищення: став головним лікарем Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи. Насправді ж фактично Власюк отримав посаду… у спадок: він замінив на ній свого батька Василя Власюка. Кар’єра молодого посадовця – «головного з питань інвалідів» Вінницької області трималася, аж допоки в країні не почалися події Революції гідності.

«Події, які відбулися у 2014-2015 роках навколо Вінницького обласного центру МСЕК, виявили організовану дію певних осіб, наділених владою, щодо збереження на посаді колишнього керівника обласного МСЕК Віктора Власюка. Мешканці нашої області знали і знають те, що МСЕКи були і є корумповані. Навіть тодішній міністр охорони здоров’я Олег Мусій, перебуваючи на Вінниччині у 2014 році, заявив, що йому надходять скарги на те, що вінницькі лікарі МСЕК вимагають хабарі», – згадує у бесіді з «Главкомом» голова Вінницької обласної ради у 2014-2015 роках Сергій Свитко.

За словами ексголови обради, навесні 2014 року у Власюка та ще у 30 головних лікарів обласних медзакладів закінчувалися контракти. Нова влада після Євромайдану запустила відкриті конкурси за участю громадськості. Трудовий колектив Вінницького обласного МСЕК знову висунув Віктора Власюка на посаду головного лікаря, його не підтримали представники громадськості. У результаті Свитко видав розпорядження про призначення Валентина Фіщука, який раніше очолював управління охорони здоров’я Вінницької міської ради і працював головним лікарем міської станції швидкої медичної допомоги.

Інвалідність. Кругова порука

У розмові з «Главкомом» головний лікар Вінницького обласного центру медико-соціальної експертизи у 2014-2015 роках Валентин Фіщук визнає: добре розумів специфіку цього медзакладу.

«Групи інвалідності оформили собі працівники і керівництво Вінницької обласної ради і Вінницької облдержадміністрації, які працювали у різні часи. Цим процесом заправляв Віктор Власюк. Дійшло до абсурду: тодішня заступниця голови облради, якій голова облради Сергій Свитко доручив мене представити колективу МСЕК, відмовилася це робити. Як пізніше з’ясувалося, у неї була група інвалідності, видана Власюком», – описує Фіщук хитросплетіння у владних коридорах Вінниччини.

Співбесідник «Главкома» пояснив: під час перебування на посаді він був фактично ізольований від внутрішніх процесів самими ж співробітниками, призначеними ще за часів Власюка. Апофеозом цього абсурду стала поява документа з Міністерства охорони здоров’я, датованого січнем 2015-го. «До мого робочого кабінету прибули представники управління охорони здоров’я ОДА, які заявили, цитуючи листа МОЗ: Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи втратив статус комунального і тепер є державною установою, а головним лікарем призначено Віктора Власюка (паралельно відповідний запис з’явився у Єдиному державному реєстрі – «Главком»). Як тільки вони покинули кабінет, одразу ввірвався Віктор Власюк з працівниками МСЕК. У них була велика коробка, куди почали скидати все, що лежало на моєму столі. «Ви більше не головний лікар», – звернувся Власюк до мене. Це була стресова ситуація з позитивною емоцію: я радів, що вдалося вирватися з осиного кубла», – згадує Фіщук.

Улітку 2015 року Вінницький обласний центр медико-соціальної експертизи очолив новий керівник Ігор Костенко. Водночас Віктор Власюк, втративши керівну посаду, залишився звичайним членом МСЕК і почав різко обростати нерухомим майном. Починаючи з 2015 року, у нього з’явилося: дев’ять земельних ділянок загальною площею 1,16 га; 10 квартир загальною площею 825,3 кв. м; чотири будинки і два нежитлових приміщення.

За місяць до великої війни, у січні 2022-го Віктор Власюк обзавівся електомобілем Tesla, 2020 року випуску за 1,3 млн грн.

І ось наприкінці листопада 2024 року Власюк почав судитися з установою, яку очолює його ж ставлениця Даниленко. Позивач доводив у суді, що недоотримав 105 тис. грн заробітної плати, починаючи з січня 2022 року. Що прикметно: відповідач в особі Юлії Даниленко не стала захищати інтереси органу, який очолює, заявивши, що покладається на розсуд Феміди щодо розв’язання фінансового спору.

10 грудня Віктор Власюк виграв судову справу. Феміда зобов’язала обласний центр медико-соціальної експертизи перерахувати та виплатити позивачу недоотриману зарплату з урахуванням фактично відпрацьованого часу (ідеться про тих 105 тис. грн).

Заробіток на військовозобов’язаних?

Поки ж пан Власюк смакує перемогу у суді, сама пані Юлія Даниленко відбивається від переслідування правоохоронців. Як стало відомо «Главкому» з судового реєстру, другий рік вінницьке СБУ веде досудове розслідування за фактом перешкоджання законній діяльності ЗСУ та інших військових формувань (ч. статті 114-1 Кримінального кодексу).

За версією слідства, начальник управління соціально-гуманітарної політики Вінницької обласної ради Людмила Грабович за попередньою домовленістю з головою обласної медико-соціальної експертної комісії №1 Юлією Даниленко «за гроші організували протиправний механізм з видачі незаконних позитивних висновків МСЕК для військовозобов’язаних осіб, у тому числі для медичних працівників та посадових осіб закладів охорони здоров’я Вінницької області з метою одержання ними відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та виїзду за кордон».

За матеріалами досудового розслідування, до схеми долучено посередників, котрі займаються пошуком охочих за гроші оформити групи інвалідності.

Як повідомили поінформовані джерела «Главкома», у серпні цього року відбулися низка обшуків у медичних працівників МСЕК Вінниччини. Про виїмку медичних документів у ході обшуків сповістила редакцію й сама Даниленко у відповіді на запит.

Станом на кінець грудня, немає офіційної інформації про оголошення підозр можливим причетним посадовим особам. При цьому відомо, що у червні Людмила Грабович втратила посаду.

«Сонячний» бізнес на двох

Але не лише видача груп інвалідностей об’єднує медичний тандем Власюка-Даниленко. У цієї пари є й спільний бізнес. У 2019 році вони заснували і стали кінцевими бенефіціарами ТОВ «Сонячні фермери», яке спеціалізується на виробництві електроенергії.

Юридична адреса компанії – Київ, вулиця Пушкінська, 28/9, квартира 24. Тут же прописані кілька фірм синів Власюка Віталія та Владислава. Нині обоє поважні державні мужі: Віталій Власюк працює заступником голови Хмельницької ОДА, а Владислав Власюк – членом Наглядової ради державного «Сенс банку» і радником-уповноваженим президента з питань санкційної політики.

За 2023 рік чистий дохід від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) ТОВ «Сонячні фермери» склав 3,37 млн грн, що майже на 1 млн грн більше, ніж у 2022-му. Також торік у деклараціях Власюка і Даниленко з’явилася «енергетична» стаття доходів. Зокрема, Віктор Власюк задекларував 1,16 млн грн, отриманих від ТОВ «Енера Вінниця». Юлія Даниленко заробила 662,2 тис. грн доходів від цієї ж компанії.

За даними аналітичної системи YouControl, «Енера Вінниця» входить до групи «Енергетичний стандарт», яку контролює російсько-український бізнесмен, Костянтин Григоришин. Фірма займається торгівлею електроенергії.

Варто додати, що сонячна енергетика – це «фішка» багатьох одіозних «мсеківців». Як відомо, сім’я голови МСЕК Хмельниччини Тетяни Крупи теж володіє ТОВ «Солар-Інвест», яке виробляє електроенергію і продає її в єдину енергомережу.  Між іншим, співробітники Державного бюро розслідувань із самого початку прийшли з обшуками до сім’ї Крупи, підозрюючи, що ті заволоділи коштами держпідприємства «Гарантований покупець» шляхом реалізації електроенергії, виготовленої сонячними електростанціями, що розміщені на окремих домогосподарствах. Імовірна сума збагачення, як вважає слідство, склала 12 млн грн. За цим епізодом досудове розслідування продовжується, підозри нікому не оголошено.

Віталій Тараненко, «Главком»