Чи будуть українські біженці залишатись у Німеччині: результати нового опитування
Лише п'ята частина біженців з України, які мешкають у Німеччині, планують повернутися до України незабаром
Довга війна має багато наслідків: все більше біженців з України втрачають надії на повернення додому. Про це свідчить неопубліковане раніше дослідження Центру міжнародних інституційних порівнянь і міграційних досліджень Інституту Ifo у Мюнхені. Велика кількість українських біженців, які наразі перебувають у Німеччині, хочуть залишитися в цій країні на тривалий термін. Лише п'ята частина українців планує повернутися до України незабаром. Про це свідчать результати нового опитування, пише mdr.de.
Дослідники опитували українців з травня 2022 року до січня 2024 року. Результати п'ятої хвилі опитувань ще не опубліковано.
Причиною того, що менше українців сподіваються на повернення в Україну, фахівці називають затяжність війни.
Влітку 2023 року 21% опитаних біженців говорили, що хочуть повернутися до України. 2022 року таку відповідь давали 46% респондентів. Наразі вже 77% біженців планують залишитися в Німеччині на найближчі два роки. 2% респондентів мають намір переїхати до іншої країни.
«Чим довше продовжуватиметься війна, тим більше людей оселяться в Німеччині, знайдуть тут роботу, пройдуть навчання, розширять соціальні контакти і не захочуть повертатися», – зазначає фахівець із міграційних досліджень Інституту Ifo у Мюнхені Тетяна Панченко.
Повертатись чи залишатись?
За словами Панченко, багато біженців ставлять своє тривале перебування в Німеччині або повернення в залежність від подальшого розвитку подій в Україні. Загалом 29% біженців можуть уявити собі повернення в Україну, «якщо вони знову почуватимуться там у безпеці». Значний відсоток респондентів (28%) відповіли «ще не знаю». Однак для більшості (39%) опитаних біженців було зрозуміло, що вони точно не повернуться в Україну і планують життя за межами країни.
«Після двох років війни майже половина українців не хочуть повертатися», – зазначає фахівець.
За словами Тетяни Панченко, чимало біженців уже повернулося до України. «Насправді багато біженців уже повернулися. Учасники моїх якісних інтерв’ю часто кажуть, що третина людей, яких вони знають, повернулася», – зазначає Панченко.
Повернення в першу чергу пов'язане з возз'єднанням сім'ї. Але є й інші причини: «Люди не знайшли квартиру або змушені залишити квартиру, в якій раніше проживали. Деяким також важко інтегруватися або їхні діти мають проблеми в школі». Але завжди потрібно враховувати, що «небезпека зберігається на всій території України». Тільки коли закінчиться війна, більше людей повернеться на батьківщину.
Зміни портрету біженця
Результати дослідження показують, що у Німеччині змінюється портрет біженця. Якщо перші два роки приїжджали переважно жінки 30-49 років та діти, то зараз стає більше чоловіків та молодих жінок без дітей. У звіті наголошується, що чоловіки намагаються возз'єднатися зі своїми сім'ями у Німеччині.
За словами дослідниці, серед новоприбулих більше постраждалих від війни та соціально незахищених верств населення.
«Ми спостерігаємо зростання кількості постраждалих від війни та соціально незахищених українців. Це означає, що з часом стає більше бідних, безробітних та людей з низьким соціальним статусом», – пояснила Панченко.
Нагадаємо, статус тимчасового захисту в країнах ЄС мали 4,3 млн осіб, які залишили Україну внаслідок повномасштабного вторгнення Росії. Такі дані станом на кінець січня 2024 року оприлюднив Євростат.
Зазначається, основними країнами ЄС, які надали українцям статус тимчасового захисту, були Німеччина (1,27 млн осіб, 29,5% від загальної кількості), Польща (951 560 осіб, 22,1%) та Чехія (381 190, 8,9%).
Порівняно з чисельністю населення кожної країни ЄС, найбільша кількість тих, хто отримував тимчасовий захист на тисячу осіб на кінець січня 2024 року спостерігалася у Чехії (35,2), Болгарії (26,7), Литві (26,4), Естонії (26,2) та Польщі (25,9).