Чи запалає Башкортостан? Тривожний сигнал для Путіна

Уже кілька днів у місті Баймак, що у Башкортостані, відбуваються акції протесту. Тисячі людей вимагаються звільнити від переслідування активіста Фаїля Алсинова, якого суд обвинуватив у розпалювання міжнаціональної ворожнечі. Причина – висловлювання активіста, що прозвучали на акціях протесту минулого року. Алсинов закликав росіян виїздити з Башкірії, «повертатися до своєї Рязані». Так він протестував проти геологорозвідувальних робіт на гірському хребті Ірандик. Активіст також виступає проти російської агресії в Україні, називає відправку башкирів на війну їх геноцидом, повторюючи «це не наша війна». Спостерігачі протести у Башкортостані називають найбільшими у Росії з початку повномасштабної агресії проти України.

«Главком» розбирався, чому люди вийшли на вулиці, як вони, власне, ставляться до агресії РФ проти України і чи стануть акції протесту, які розгораються у Башкортостані, загрозою режиму Путіна.

Що відбувається у Башкортостані

У місті Баймак проходили закриті судові слухання у справі місцевого активіста Фаїля Алсинова. 15 січня відбулося третє судове засідання у справі про розпалювання міжнаціональної ворожнечі, за підсумками якого активісту мали винести вирок. Однак під будівлю суду прийшли близько 3 тис. людей з вимогою звільнити чоловіка. Тому у цей день суд не наважився оголосити вирок і переніс його на 17 січня. Примітно, що попри численну присутність представників Росгвардії, затримань у понеділок не відбулося. Між судовими засіданнями, 16 січня, стало відомо, що Алсинова було внесено до переліку екстремістів. З огляду на це рішення,  у місцевих зникли навіть примарні надії на те, що влада злякається і обмежиться умовним терміном. Принаймні, про таку ймовірність люди писали у соцмережах. Прокуратура просила чотири роки колонії-поселення. У підсумку суд 17 січня ухвалив рішення про жорсткіше покарання і відправив активіста до колонії.

Крім вироку Фаїлю Алсинову, суд у Баймаку видав припис на адресу голови адміністрації району та начальника територіального відділу МВС. На думку суду, глава не проводив профілактичної роботи з протидії екстремізму, а поліцейський начальник не вжив «належних заходів реагування та проведення профілактичної роботи з населенням з метою недопущення протизаконних дій».

Рішення суду не задовольнили протестувальників. З вигуками «Позор», «Своих не сдаем»  люди продовжили вуличний протест попри 19 градусів морозу.

У телеграм-каналах розповсюджувалися відео з додатковими автомобілями Росгвардії, які прибували до будівлі суду.

Якщо 15 січня на акції вийшли, за незалежними підрахунками, близько 3 тис. людей, то 17 січня участь в акціях взяли вже не менше 5 тис. людей. Дії силовиків також стали жорсткішими. Вони застосували проти протестувальників сльозогінний газ і кийки. У відповідь полетіли шматки льоду. Як пишуть російські Telegram-канали, всього постраждали близько 40 учасників акції, Слідчий комітет порушив кримінальні справи за застосування сили проти представників поліції. Зрештою надвечір люди розійшлися.

У місті періодично зникає інтернет, а ряд місцевих телеграм-каналів, які активно висвітлювали акції, заблоковано.

Важливо наголосити: вимоги учасників протесту полягають не тільки у закритті кримінальної справи і звільненні з-під арешту Алсинова, а й у відставці глави республіки Радія Хабірова. 

Хто такий Фаїль Алсинов

Фаїль Алсинов – національний активіст башкирської національності. Веде громадську діяльність приблизно з 2014 року. До 2020-го очолював громадську організацію «Башкорт». Організація примітна тим, що її активісти у серпні 2020 року брали активну участь у силовому захисті гори Куштау, не дозволяючи владі і місцевій содовій компанії провести розробку надр. Важливо зазначити, що тоді протести завершилися перемогою активістів. Однак наслідки для «Башкорта» не забарилися. Влада у судовому порядку ліквідувала організацію, визнала її екстремістською.

Потенціал протесту

Російський політолог Дмитро Орєшкін бачить дві причини нинішніх протестів і порівнює їх з тими, які були під кінець СРСР:

1. Москва вела війну проти Афганістану. А протести так само, як і зараз, були не безпосередньо проти війни, а носили форму протестів, наприклад, екологічних рухів проти забруднення навколишнього середовища, захистом Байкалу чи Аральського моря.  Це тому, що екологічним протестувальникам не могли «пришити» політичну статтю;
2. Як тоді, так і зараз відбувалася активізація національних рухів.

«Справа не в тому, що башкири захищають куштау (парну гору), бо це лише привід. Справа в тому, що люди почуваються ображеними, приниженими. Природно, там формується національна складова (протесту). Москва нас принизила, росіяни нас принизили. Це стосується і війни, адже основні втрати припадають на Бурятію, Туву, Дагестан…», – пояснює логіку протесту Орєшкін в інтерв’ю «Настоящему времени». На його думку, зараз спостерігаються перші ознаки прийдешнього територіального розколу в Росії. 

Інший російський політолог Аббас Галлямов (нині проживає в Ізраїлі) працював заступником керівника адміністрації президента Республіки Башкортостан у 2010-2014 роках і як ніхто інший знає зсередини, чим живуть люди у регіоні. Експерт пояснює, що нині ми спостерігаємо протест так званого «глибинного народу», сільського населення, який на силу відповідає силою. Через це не слід порівнювати цей протест з тим, що ми часто раніше бачили, наприклад, у Москві, Санкт-Петербурзі, чи навіть столиці республіки, Уфі, коли силу застосовувала лише влада.  

Головною причиною масових акцій Галлямов називає накопичені образи, а «справа Алсинова» стала лише приводом, аби висловити своє невдоволення. А війна РФ проти України є одним із факторів, що спонукав людей вийти на акції. «Є національний колорит. Не тільки в тому, що Москва викачує гроші з регіонів, а в тому, що Москва знищує нашу ідентичність, знищує нашу мову. Надцентралізація помножена на імперський дискурс путінської Росії дають відчуття пригнічення», – каже політолог в інтерв’ю телеканалу «Дождь». За його словами, війна, яку веде Росія, тільки погіршила ситуацію. «Для башкирів це не війна Росії з Україною, а війна росіян проти українців. Ці люди, скоріше, опиняються на стороні українців, ніж на боці росіян у тому смислі, що себе з Україною вони асоціюють більше, ніж з Росією», – пояснює один з колишніх чиновників Башкортостану.  Мовляв, у СРСР Україна також була периферією, звідки всі ресурси йшли до центру, як це відбувається у Росії і досі, зокрема ресурси качають з Башкортостану. За словами Галлямова, для мешканців національних республік війна Росії проти України є підтвердженням того, що росіяни – імперці.

Нині немає підстав, щоби протести розрослися, каже колишній шеф-редактор радіостанції «Эхо Москвы» в Уфі Руслан Валієв в розмові з російським незалежним YouTube-каналом РЗВРТ. Він погоджується: учасників акції об’єднала несправедливість, однак роз’єднують різні політичні погляди, які не дозволять розширити протести. «У тих рядах, які 15 січня вишукувалися біля Баймакського суду, навіть серед тих, хто виступав, були прихильники режиму, прихильники так званої СВО, комуністи, сталіністи і навіть анархісти, які чомусь не ототожнюють губернаторів, конкретно главу республіки Башкортостан, з Кремлем… Є цар і є погані бояри», – говорить Валієв. Активісти навіть звернення до Путіна записали з вимогою відставки Хабірова. Тобто у їхній логіці очільник республіки ніякого стосунку до Москви немає, а значить Кремль має стати на захист людей, бо, ймовірно, Путін поки не в курсі того, що відбувається. «Трапилася жахлива помилка, товариш Сталін», – не приховує сарказму Валієв. 

На думку Галлямова, фізично влада зможе задушити нинішній протест, проте погіршить для себе ситуацію стратегічно. Адже для згортання масових виступів доведеться застосувати чималу фізичну силу. Але місцеві це запам’ятають. І в найбільш непідходящий момент для федерального центру, коли ситуація погіршуватиметься, а влада слабшатиме, люди знову вийдуть і всі образи згадають. «Так само Центр (центральна влада) колись розвалив СРСР. У тому ж напрямку він сьогодні штовхає Росію», – вважає Галлямов.

Один із засновників українського «Центру дослідження» Росії, посол України Олександр Самарський позитивно сприймає протести у Башкартостані. Він каже: не страшно те, під яким прапором вони відбуваються, що не всі учасники акції проти війни, чи взагалі публічно про це висловлюються. Головне, говорить він у коментарі «Главкому», що протести, особливо коли вони супроводжуються сутичками з правоохоронцями, розхитують російський режим зсередини. А це має допомагати Україні у війні з Росією. За словами Самарського, це особливо важливо, що акції відбуваються у Башкортостані, республіці, в якій дуже сильні відцентрові рухи.  Дипломат вважає, що нинішні протести будуть придушені, але не будуть остаточно вбиті. А продовженням може стати не революція, для якої немає єдиної ідеї і лідерів, а «русский бунт бессмысленный и беспощадный».

Михайло Глуховський, «Главком»