Довгий шлях із дому. Як Німеччина зустрічає біженців з України

Коли залишатися вдома стає вкрай небезпечно, сідайте в евакуаційний поїзд у напрямку Західної України, квитки купувати не потрібно, цей рейс безкоштовний. З собою візьміть паспорт, воду, трохи їжі, необхідні ліки і якомога менше речей – лише найнеобхідніше. Якщо ви вирушите в країни ЄС вас одягнуть та нагодують. Можете сміливо брати з собою домашніх улюбленців – котів, собак малих та великих, в поїзди їх пускають, а за межами України інколи таких евакуйованих навіть забезпечують більш привілейованими умовами проживання.

Прибувши до Львова, будете приємно вражені гостинністю і доброзичливістю містян – чисельні волонтери, які виділяються яскравими жилетами, чемно відповідають на безліч запитань, інформують про те, як краще їхати до Польщі. Вас на кожному кроці намагаються нагодувати, вручити хоча б бутерброд.

Для сотень тисяч біженців з охоплених війною регіонів Львів стає перевалочним пунктом, куди щодня приїжджають тисячі людей з дітьми і домашніми тваринками. Перед центральним входом до залізничного вокзалу облаштовані пункти обігріву, там же вас поінформують, як і де можна поселитися на одну чи дві ночі (безоплатно). У тимчасовому притулку вас смачно нагодують, а головне забезпечать спальним місцем в теплому приміщенні. До речі, у перші тижні війни до львівського вокзалу щодня приїжджало по 40 тисяч біженців. Потім потік трохи зменшився, втім з відкриттям гуманітарних коридорів з узятих в облогу східних українських міст потік знову зріс.

Що очікує людей, які їдуть до Європи?

Оскільки західні області України вже переповнені евакуйованими, більшість новоприбулих шукають порятунку від війни в країнах Європейського Союзу. Евакуюватися можна на поїзді, власному авто чи автобусі. Але найбільш безпечною вважається залізниця. Тому на залізничному вокзалі Львова ситуація досить напружена: багато пасажирів хочуть сісти на евакуаційний потяг «Львів-Перемишль», білети не потрібні, проїзд безкоштовний. У цьому напрямку курсує декілька потягів, але часто графік руху порушується. Тому потрібно вистояти 4-5 годин в довжелезній «живій» черзі в битком набитому підземному тунелі. Він веде до платформи, з якої відкривається шлях до Європи. Виїхати зі Львова до Польщі – одне з найскладніших випробовувань, яке доводиться долати на шляху до Європи.

Їхати до Перемишля лише півтори години, але в дійсності на цю складну поїздку доведеться витратити 10 й більше годин. Тому запасіться водою, харчами і терпінням. Часто поїзд прибуває в Перемишль вночі, коли ви дуже втомлені, але вас чекає приємний сюрприз: поляки зустрічають українців тепло та уважно. Втома вмить зникає. Прямо на пероні волонтери в яскравих жилетах на ходу підхоплюють ваші важкі валізи, відповідають на усі запитання, інформують про час відправлення поїздів в різні країни ЄС, радять вибирати зручні маршрути та водночас роздають пакети з гарячими варениками, бутерброди та пропонують гарячі страви. Така доброзичливість і щире намагання допомогти вселяє впевненість українським біженцям. Вони часто навмання відправляються у чужі країни.

Авторка цих рядків обрала рейси із Перемишля до Берліна. До столиці ФРН курсує поїзд, але спочатку потрібно в касі придбати квитки на цей поїзд – платити не потрібно, достатньо лише показати паспорт українця. Якщо квитків немає, волонтери радять не гаяти час, а їхати до Катовіце, звідки також ходять поїзди до Берліна. Насправді ж так званий «поїзд до Берліна» доставить вас до кордону з Німеччиною, де вже чекає величезна кількість комфортабельних автобусів – процес посадки, часто серед ночі, займає 3-5 годин, але це вже майже останнє випробування...

Евакуйованих з України, які повідомили, що хочуть зупинитися в Німеччині, на декілька днів розмістять в тимчасових таборах для біженців, іншим порадять як і коли їхати далі – до бажаної країни. До прикладу, в березні німці облаштували прихисток в Берліні на базі зупиненого аеропорту Тегель. Там відразу всіх прибулих тестували на ковід і лише після цього кожному надали комфортне ліжко. Всі зручності – туалет, душові з гарячою водою – розгорнули прямо на злітно-посадковій смузі. В аеропорту українців тричі на день годують смачними стравами, безкоштовно роздають одяг та предмети особистої гігієни – шампуні, мило, гелі для душу, креми для тіла, памперси для дітей та дорослих... Там же евакуйованим пропонують скористатися місцевим транспортом для ознайомлення з Берліном – наявність українського паспорта дає право безкоштовного проїзду.

З огляду на те, що Берлін вже переповнений біженцями, через два-три дні українців переселяють в інші землі Німеччини, а аеропорт знову приймає тисячі нових евакуйованих. Перед відправкою з Берліна кожен біженець отримує документ з фіксацією дати прибуття в Берлін, де також вказано місто та адресу розподілу. До прикладу, днями багатьох передислокували до містечка Бад Фалінгбостел в Нижній Саксонії. Поселили в табір для біженців, розгорнутий у великому приміщенні фестивального залу, де організували безкоштовне харчування та всі побутові зручності. Проте згодом виявилося, що це також тимчасовий прихисток, тому почергово українців переводять до більш комфортабельних місць проживання: першими в нові умови перевели величезний циганський табір з України. Решту біженців обіцяють 24 березня перевести в Ганновер, але не виключено, що це не останній переїзд.

Варто визнати, що не всі біженці терпляче ставляться до незручностей через чисельні переїзди. Причина банальна – затримується оформлення соціальних виплат, медичного страхування та працевлаштування. У дійсності, біженці не відразу можуть реалізувати свої права щодо соціальних виплат, лікування та працевлаштування. Тому інколи нетерплячі залишають Німеччину та їдуть в інші країни в пошуках комфортніших умов перебування – це не заборонено, а транспорт для біженців з України по території Німеччини – безкоштовний. Але якщо ви, до прикладу, прибули в Німеччину з Польщі і знову вирішили повернутися в цю країну, то проїзд Німеччиною буде безкоштовним, а польській залізниці доведеться заплатити 27 євро за проїзд до Познані.

Права українців в країнах Європейського Союзу

Детально познайомитися з правами тих, хто рятується від війни в Україні та в’їжджає на територію Європейського Союзу, можна на сайті ЄС. Але при цьому варто не забувати, що реалізація задекларованих прав відбувається з певною затримкою.

У Німеччині чи іншій країні ЄС українці можуть за спрощеною процедурою отримати тимчасовий захист через бойові дії в Україні терміном на один рік (до 4 березня 2023 року) з можливістю подовження до трьох років. Так визначив ухвалений Радою ЄС 4 березня параграф №24 (§24) Закону про правовий статус іноземних громадян (нім. Aufenthaltsgesetz). Подавати заяву на отримання тимчасового захисту можна одразу після прибуття до Німеччини, але на практиці біженець може подати заяву в органи місцевої влади лише після того, як отримає кінцевий варіант проживання, а цей процес може затягнутися на декілька днів, навіть тижнів.

Після отримання біженцем статусу особи під тимчасовим захистом він отримує доступ до ринку праці, житла, соціальної та медичної допомоги, а також можливості здобуття освіти особами віком до 18 років.

367 євро на місяць – допомога українським біженцям, але не всім

Українці, які отримали статус особи під тимчасовим захистом, мають право на соціальну допомогу, аналогічну для осіб, які подали заяву на отримання притулку (Asyl). За даними DW, відповідно до закону про соціальні гарантії для шукачів притулку (Asylbewerberleistungsgesetz – AsylbLG), біженцям надається допомога, яка має покривати витрати на харчування, опалення, одяг, здоров'я і базові побутові витрати, а також «особисті» витрати, такі як, наприклад, відвідання культурних заходів. Для осіб, які проживають у притулках для біженців, як правило, значна частина цих потреб може на розсуд соціальних служб покриватися наданням речової допомоги – одягу, харчів чи меблів, проїзних на громадський транспорт або квитків на заходи.

Якщо речова допомога не надається і людина не мешкає у гуртожитку, наданому соціальними службами, вже починаючи з березня, соціальні служби громади проживання мають виплачувати кожному дорослому, якщо він проживає окремо, 367 євро на місяць (по 330 євро, якщо біженець мешкає з чоловіком або дружиною).

Дорослі віком до 25 років, які мешкають з батьками – 294 євро. Підлітки 14-17 років – 326 євро, діти від 6 до 14 років – 326 євро, до шести років – 249 євро. Заява на отримання соціальної допомоги біженцям подається до відомства із соціальних питань при громаді проживання (Sozialamt). Виплати надаватимуться протягом перших 18 місяців. Якщо тимчасовий захист буде подовжено, біженець отримуватиме дещо вищі виплати, які дорівнюватимуть виплатам для соціально незахищених і довгостроково безробітних жителів Німеччини.

Важливий нюанс: якщо біженець подає заяву на соціальну допомогу і вказує наявність грошових коштів понад 200 євро або цінностей відповідної вартості, спершу заявнику доведеться використати ці запаси, перш ніж буде виплачено допомогу. Таким майном можуть бути, наприклад, дорогі прикраси або ж автомобіль, на якому біженець приїхав до Німеччини (якщо авто зареєстроване на заявника). Водночас, окремі федеральні землі, за даними ЗМІ, обговорюють можливе виключення авто з переліку таких цінностей.

Не витративши жодної копійки…

Детальніше історію про соціальні виплати та їх розмір, лікування та працевлаштування авторка цих рядків розкаже після того, як ці права будуть реалізовані для тих евакуйованих, яких 24 березня обіцяють перевести з табору в Бад Фалінгбостел до Ганновера. Саме в Ганновері біженців обіцяють зареєструвати з метою надання статусу особи під тимчасовим захистом. Цікаво, що біженці отримали реальну можливість здолати шлях від Києва, Харкова чи Миколаєва аж до Берліна і далі, не витративши жодної гривні чи євро! За проживання, харчування та надання екстреної медичної допомоги знедолені українці також не платять. Хоча навіть в таких умовах є незадоволені… Багато хто досі не дуже усвідомлює, в яку біду потрапила наша країна і наші люди. Спільне в цій вимушеній подорожі у всіх одне: кожен прагне пошвидше повернутися додому. Адже життя у нас було добре, хоча ми не завжди це цінували…

Наталка Прудка, «Главком»