Евакуація. Як виїхати і що брати із собою

Усі пасажирські потяги у напрямку Західної України зараз – евакуаційні, квитки на них купувати не потрібно. Актуальний розклад поїздів «Укрзалізниця» публікує на своїй сторінці у фейсбуці та телеграм-каналі (час відправлення може змінюватись в залежності від оперативної ситуації). Посадка на евакуаційні поїзди пріоритетна для жінок, дітей та людей похилого віку.

Киянка Наталія Шевчук розповідає «Главкому» про те, як вона з двома дітьми дісталася Львова, і ділиться порадами з тими, хто вирішив виїхати зі столиці у західні області України.

Наталія Шевчук впевнена, що скоро повернеться додому (Фото: facebook.com/natalya.shevchuk)

Наскільки швидко було ухвалено рішення виїхати з Києва?

Спочатку ми нікуди їхати не збиралися. В перший день війни пішли з дітьми на квартиру до моїх батьків, вони старенькі, разом якось спокійніше. Декілька перших днів ми з дітьми ночували в підвалі, але там дуже незручно. Потім вирішили – чого бігати? Дітям обладнали ванну кімнату. Молодший Макар у ванній спав, старший Гордій – на підлозі. А вчора вирішили – треба їхати.

Перед евакуацією до Польщі Гордій та Макар готувалися до поїздки у ванній кімнаті (Фото: Наталія Шевчук)

Які були перші дії?

Ми подивилися телеграм-канал «Укрзалізниці», розклад поїздів із Києва на Західну Україну. Багато, багато поїздів, більше десятка точно. Львів, Ужгород, Івано-Франківськ, Трускавець, Рахів. Але подумали – не факт, що розклад точний, і вирішили їхати на вокзал, а там як вийде: поїздів у будь-якому разі багато, на якийсь потрапимо.

Прийшли до себе додому (чоловік увесь цей час там був, він у теробороні), зібрали речі, пообідали та Сергій відвіз нас на вокзал. Щоправда, їхали довго, години півтори. Так дороги вільні, але на мостах блокпости, автомобілі перевіряють і тому «тянучка».

На вокзалі вже переглянули актуальний розклад на табло, зорієнтувалися. Взагалі ми вирішили їхати до Польщі, Любліна (там друзі живуть), тому ідеально для нас було потрапити спочатку до Львова.

Побачили, що є варшавський поїзд, а це ще краще – одразу на Польщу, але на нього величезна кількість людей, крики, якісь жінки сваряться… Одним словом, цю тему ми для себе закрили і стали чекати поїзд на Трускавець, він вирушав у 20:00. Поки чекали, два потяги пішли на Ужгород, але ми такий варіант навіть не розглядали – там нема кому підстрахувати, а у Львові є знайомі.

На трускавецький поїзд потрапили вдало?

Так, на відміну від варшавського, на всіх поїздах внутрішніх напрямків посадки проходили дисципліновано, спокійно, без скандалів та істерик. Частина людей була з квитками (так, продаж квитків вже закрито, але хтось раніше купив), тому насамперед сідали вони. Потім уже провідники брали жінок із дітьми, потім жінок без дітей.

А людей похилого віку?

Я взагалі їх не бачила. Ось мої батьки нікуди їхати не збиралися. Куди, навіщо, вони все життя тут прожили...

Людей брали у плацкартні вагони?

На всі. Куди провідник взяв, туди й сідаєш. У нашому поїзді були і плацкартні вагони, і купейні, і СВ. Брали навіть у СВ, жінок із зовсім маленькими дітьми, ущільнювали пасажирів. Ми їхали у купе, нам виділили полицю. Сини спали на ній «валетом», а я на підлозі – сусіди з купе, які їхали з квитками, дали матраци.

Чоловіків у поїзд брали?

Я їх у поїзді бачила чимало, але думаю це ті, хто їхав з квитками.

Коли всі місця були зайняті й ущільнені максимум, стоячих пасажирів брали?

Стоячих брали вже пізніше, по дорозі. Я коли лягала спати, їх не було, а прокинулася о 4 ранку, то весь прохід був забитий. Хоча, напевно, це люди просто по своїх справах їхали, а не в евакуацію – всі були з невеликими сумками.

Щодо сумок. Якщо брати з собою великі баули та валізи, можуть напевно на поїзд і не посадити – багато місця займають. У вас який був багаж?

У кожного було по рюкзачку, плюс я ще взяла похідний рюкзак, там теплий одяг, штани, светри, майки, спідня білизна, шкарпетки... Загалом, щоб можна було переодягтися.

Головне, звичайно – це гроші та документи. Телефони. Я ноутбук із собою взяла – маю намір працювати на відстані. Зарядки треба взяти, павербанки заряджені. Якщо є, візьміть про всяк випадок із собою надувну подушечку і невелику ковдру, мені знадобилося. Невідомо – в яких умовах ви їхатимете. Може й у тамбурі доведеться лежати. Обов'язково треба взяти з собою якомога більше води, 1,5 літра мінімум на людину. І якусь їжу, перекусити – раптом поїзд десь стане.

Ви що взяли з собою?

Суху ковбасу, батон, печиво та шоколад.

Поїзд ніде не зупинявся, чи приїхали без запізнень?

На дві години запізнилися. Вийшли у Львові, знайомі заздалегідь забронювали нам кімнату у гуртожитку Католицького університету на дві доби. 200 грн з особи на добу. Завтра рухатимемося далі на Польщу, туди теж йдуть евакуаційні потяги.

Куди саме?

Зараз ходять на Перемишль та Хелм. На день – п'ять-шість поїздів. Хелм нам зручніше, там Люблін поруч, де на нас чекають друзі. Якщо потрапимо до Перемишля, теж нічого, на вокзалі зустрічають волонтери і автобусами розвозять різними воєводствами Польщі, то якщо що, до Любліна доїдемо.

Є варіант зупинитись у селі біля Львова – там колишні колеги по роботі до себе запропонували. Але це якщо одразу до Польщі виїхати не вийде.

А чому може не вийти? Поїздів ви кажете багато…

Залежить від того, скільки там людей буде не пероні… Але на 90% упевнена, що поїдемо. Якби я була якоюсь молодою студенткою – були б сумніви, що візьмуть. Але я мама з двома дітьми – такі йдуть насамперед, пріоритетна категорія.

Андрій Кузьмін, «Главком»