Чого чекати Україні від саміту НАТО? Прогнози світових ЗМІ

Основною темою саміту НАТО стане статус України
фото: Getty Іmages

Україну навряд чи запросять до НАТО прямо зараз, адже проти цього неочікувано виступили США та Німеччина

Сьогодні, 11 липня, у столиці Литви розпочинається дводенний саміт НАТО 2023. Серед ключових питань порядку денного – перспектива вступу України до Альянсу, гарантії безпеки та подальша військова підтримка у боротьбі з російською агресією. Світові ЗМІ уже встигли зробити деякі прогнози щодо того, яким буде результат заходу.

Заявка України на вступ до НАТО, зроблена вісім місяців тому і поки що залишилася без відповіді, ймовірно, буде основною темою Вільнюського саміту альянсу. Хоча Україна, швидше за все, не отримає офіційного запрошення вступити до НАТО на саміті у Вільнюсі. 

Генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберг ще в середині червня говорив, що всі союзники згодні з тим, що Україна стане членом альянсу, але на саміті у Вільнюсі обговорюватиметься не саме запрошення України, а те, як «наблизити» країну до альянсу.

Запрошення ж союзники можуть надати тоді, коли узгодять, що умови членства України відповідають необхідним потребам. Про це заявив генсек НАТО Єнс Столтенберг заявив напередодні Вільнюського саміту.

За словами генсека, союзники «посилять підтримку України, щоб наблизити її до НАТО». Для цього країни-члени будуть тісніше співпрацювати. Також рішення стосуватимуться того, щоб наблизити Україну ближче до членства в Альянсі, включаючи багаторічний пакет підтримки, перехід ЗСУ від радянського обладнання до обладнання стандартів НАТО.

New York Times

Країни НАТО поки що навіть не можуть домовитися, що саме вони пообіцяють Україні за підсумками майбутнього саміту у Вільнюсі, пише газета New York Times із посиланням на офіційні особи.

За даними видання, комюніке за результатами зустрічі міститиме заяву про «законне місце України в НАТО». При цьому в альянсі немає єдиної позиції, чи варто додавати формулювання «коли дозволятимуть обставини» і чи потрібно їх детально описувати, йдеться у статті.

За словами міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби, країни НАТО погодилися розглянути заявку України про вступ до альянсу у прискореному порядку та без затвердження «Плану дії щодо членства» . «Я вітаю це довгоочікуване рішення, яке скорочує наш шлях до НАТО. Це також найкращий момент, щоб запропонувати ясність щодо запрошення Україні стати членом», – написав Кулеба у своєму твіттері за день до початку саміту. 

Німецьке видання Bild із посиланням на джерело стверджує, що під час саміту Володимир Зеленський хотів офіційно звернутися із закликом прийняти Україну в НАТО, але проти цього нібито виступили США та Німеччина. Німеччина та США, «на жаль, вони тут об’єднуються», – сказав Bild інформатор зі Східної Європи. Крім того, обидві країни нібито чинили «тиск» на інших членів НАТО, щоб вони приєдналися до їхньої позиції.

Financial Times

За інформацією джерел Financial Times, Берлін і Вашингтон зараз перебувають під сильним тиском з боку союзників по альянсу через недостатню підтримку щодо вступу України до НАТО. Джерела видання кажуть, деякі члени альянсу «були захоплені зненацька консервативною позицією навіть Німеччини».

Згідно з повідомленням  Financial Times, противники вступу України до НАТО на чолі з Німеччиною та Сполученими Штатами заявляють, що «НАТО не може погодитися ні на що, що може свідчити про те, що Україна знаходиться на неминучому шляху до членства, без попереднього виконання суворих стандартів щодо управління, військових стандартів та озброєння, а також те, що альянс не може взяти на себе жодних зобов’язань, не знаючи, як і коли закінчиться війна».

CNN

Раніше президент США Джо Байден в інтерв'ю CNN також говорив, що нібито Україна не готова до вступу до альянсу і почати розглядати це питання можна лише після закінчення війни. Він додав, що зараз країни-учасниці НАТО не мають одностайності щодо прийняття України до альянсу. Байден зазначив, що США можуть надати Україні гарантії безпеки, аналогічні тим, що вони надають Ізраїлю.

«Я не думаю, що вона готова до членства в НАТО… Я не думаю, що в Альянсі є одностайність щодо того, чи вводити Україну в сім’ю НАТО зараз, у цей момент, у розпал війни», – сказав Байден. 

За словами президента США, Україні також слід стати більш демократичною та виконати низку інших вимог перед тим, як вступати в Альянс. А поки, на його думку, рано закликати до голосування щодо членства України.

Bild 

До видання Bild також потрапив доволі цікавий внутрішній урядовий документ, в якому йдеться, що Франція, Велика Британія та Польща виступають за якнайшвидше запрошення України до НАТО, але цей план абсолютно не підтримують Берлін та Вашингтон. 

І США, і Німеччина вимагають дотримання ухваленого в 2008 році «Плану дій щодо членства», який включає, зокрема, політичні та економічні реформи в країні-кандидаті. У документі стверджується, що уряд Олафа Шольца виступає проти будь-яких формулювань із згадкою про запрошення України чи «законне місце України в НАТО». Позиція США припускає відмову від довгострокового «Плану дій» для України за умови проведення подальших реформ. 

Згідно з конфіденційним документом уряду Німеччини, з яким ознайомився Bild, США «оголосили про свою згоду відмовитися від «Плану дій щодо членства» для України за умови подальших реформ». Один із європейських дипломатів сказав Bild: «Ми хотіли запропонувати Україні модель Фінляндії, тобто вступ протягом кількох місяців, як тільки закінчиться війна».

На саміті у Вільнюсі країни НАТО можливо візьмуть на себе індивідуальні зобов'язання щодо України. Принаймні, за інформацією видання Politico, члени альянсу випустять декларацію, в якій буде йтись про надання Україні гарантій безпеки. Наразі відбуваються «гарячі» перемовини, стверджують джерела видання.

Politico

За словами джерел Politico, у переговорах, які тривають уже кілька тижнів, беруть участь США, Велика Британія, Франція та Німеччина. Передбачається, що кілька країн в індивідуальному порядку надаватимуть Україні постійну військову допомогу у довгостроковій перспективі. 

«По суті, це гарантія для України, що ми протягом дуже довгого часу оснащуватимемо їх збройні сили, фінансуватимемо, консультуватимемо та навчатимемо їх. Це буде стримуючим фактором для будь-якої майбутньої агресії проти України», – пояснив один із європейских дипломатів.

Індивідуальні зобов'язання можуть взяти на себе США, Німеччина, Франція та Великобританія, стверджують джерела Financial Times. Це означає подальші військові постачання, обмін розвідданими та допомогу у реформі оборонної політики.

Financial Times

Крім того, статус комісії Україна-НАТО, створеної ще далекого 1997 року, буде підвищено до рівня Ради, пише Financial Times. Це підтверджується офіційним порядком денним саміту, в якому анонсується перше засідання Ради. Як писало видання Euractiv, у Раді Україна буде повноправним учасником переговорів столом Ради Україна-НАТО, а не запрошеною стороною для дискусій, як зараз. Це означає що українці могли б скликати зустрічі, коли забажають, і було б легше надавати пряму інформацію про ситуацію на полі бою. Серед іншого це  відкриє двері для широкого кола нових сфер співпраці, яких раніше не існувало.

Тим часом у російських ЗМІ триває істерика і щодо саміту та його наслідків. Україна намагається чинити тиск на країни НАТО на тему отримання запрошення до цього альянсу. Про це заявив журналістам «рупор Кремля»  Дмитро Пєсков. За його словами, можливий вступ України до НАТО матиме «дуже негативні» наслідки для безпеки в Європі і «буде абсолютною небезпекою, загрозою» для Росії. «Що вимагатиме від нас достатньо жорсткої та зрозумілої реакції», – пригрозив він.

Нагадаємо, Байден запланував зустріч із Зеленським на саміті НАТО. Про це пише Politico з посиланням на власні джерела. За словами офіційного представника Білого дому та двох людей, знайомих із планами Байдена, на полях саміту НАТО у нього відбудуться цього тижня відразу дві знакові зустрічі. Зокрема, на середу 12 липня, у Байдена запланована зустріч із президентом України Володимиром Зеленським, але поки що дата та час остаточно не погоджені.

Читайте також: Держави НАТО скасують ПДЧ для України. Це добра чи погана новина?