Хто насправді виграв у війні США та Ірану: названо несподіваних лідерів
Конфлікт на Близькому Сході посилив позиції Москви і Пекіна, тоді як США та їх союзники зазнали втрат
Після 40 днів бойових дій на Близькому Сході США та Іран оголосили про крихке двотижневе перемир’я, однак його стабільність залишається під питанням. Попри гучні заяви Дональда Трампа про «повну перемогу», експерти все частіше ставлять під сумнів реальні результати цієї війни. Як інформує «Главком», про це йдеться у матеріалі dailymail.
Росія та Китай – серед головних переможців
На тлі конфлікту виграли геополітичні конкуренти США – Росія та Китай. Через війну Вашингтон був змушений частково послабити санкції проти російської нафти, що дало Кремлю додаткові економічні ресурси на тлі війни проти України.
Китай, своєю чергою, зміцнив позиції як ключовий дипломатичний гравець. Пекін активно сприяв досягненню перемир’я та посилив свій вплив у регіоні, зокрема через енергетичні домовленості з Іраном.
Іран зберіг позиції попри удари
Хоча Іран зазнав значних втрат, включно з ударами по військовій інфраструктурі, режим зберігся. Країна все ще має значні запаси ракет і зберігає потенціал для подальшого розвитку ядерної програми.
Крім того, Тегеран фактично отримав нові важелі впливу – контроль над проходом через Ормузьку протоку, якою транспортується близько 20% світових енергоносіїв.
Хто ще у виграші
Серед бенефіціарів також опинилися Норвегія та Канада, які прагнуть скористатися енергетичною кризою та збільшити постачання нафти і газу до Європи та Азії.
Пакистан виступив ключовим посередником у переговорах між США та Іраном, що також підвищило його дипломатичну вагу.
США, НАТО та Європа – серед тих, хто програв
Попри військову перевагу, США зіткнулися з економічними наслідками війни. Зростання цін на енергоносії спричинило інфляцію та невдоволення всередині країни. Рейтинг Трампа впав, а сама війна викликала розкол у суспільстві.
Крім того, конфлікт оголив обмеженість впливу США: Іран не був остаточно послаблений і продовжує демонструвати військові можливості.
Серйозні наслідки відчуло і НАТО. Напруження між США та союзниками зросло, а погрози Вашингтона скоротити військову присутність у Європі ставлять під сумнів майбутнє Альянсу.
Європейські країни також постраждали від енергетичної кризи – зростання цін на газ і електроенергію вже б’є по економіках та домогосподарствах.
Інші втрати
Ізраїль, який активно підтримував початок війни, не досяг ключових цілей, зокрема зміни режиму в Ірані.
Ліван зазнав одних із найбільших людських втрат через бойові дії – тисячі загиблих і поранених, сотні тисяч переміщених осіб.
Попри заяви про перемогу, війна не дала США та їхнім союзникам очікуваного результату. Натомість вона посилила позиції їхніх геополітичних суперників – насамперед Росії та Китаю – і загострила глобальні економічні та безпекові ризики.
Нагадаємо, військово-морські сили Сполучених Штатів Америки розпочнуть процес блокування всіх суден, які намагатимуться увійти або вийти з Ормузької протоки.
Як відомо, віцепрезидент США Джей Ді Венс на пресконференції в Ісламабаді заявив, що переговори з іранською стороною не завершилися підписанням угоди про припинення війни. За його словами, попри тривалі обговорення, прогресу в ключових питаннях досягти не вдалося.
Венс підкреслив, що американська делегація діяла згідно з вказівками президента, намагаючись проявити максимальну гнучкість та чесну волю до домовленостей. Проте іранські переговірники відмовилися прийняти запропоновані умови.
Нагадаємо, президент США Дональд Трамп висловив байдужість щодо фінального результату переговорів із Тегераном, які наразі тривають в Ісламабаді.
Залишаючи Білий дім, він заявив журналістам, що для Сполучених Штатів факт підписання угоди не є критичним.