Кремль доповнив список «іноземних агентів»
Російська влада визнала «іноагентами» ще чотири фізичні та юридичні особи
Міністерство юстиції РФ внесло до переліку «іноземних агентів» видавчиню видання «Медуза» Галину Тимченко, юристку Олену Лук'янову, коаліцію «Новосибірськ 2020» та організацію «Громадянська ініціатива проти екологічної злочинності». Про це повідомило російське видання «Медіазона».
Включення до списку Галини Тимченко Мін'юст пояснив тим, що вона буцімто брала участь у створенні матеріалів інших «іноземних агентів», виступала проти війни Росії в Україні, а також поширювала «фейки» про російську владу та армію. У відомстві вказали й на те, що Тимченко є співзасновницею і гендиректоркою видання, визнаного одночасно і «іноземним агентом», і «небажаною організацією».
Схожі причини для визнання «іноагентом» російський мін’юст приписав і Лук'яновій. Олена Лук'янова – доктор юридичних наук, одна із засновників та викладачів Вільного університету, який базується в еміграції, в Ризі.
Про «Громадянську ініціативу проти екологічної злочинності» зазначається, що буцімто вона розповсюджувала «фейки» про політику російської влади у сфері екології. Ця природоохоронна організація була заснована у 2018 році, її головний офіс розташований у Краснодарі. На сайті організації сказано, що вона підтримує регіональні екологічні ініціативи, відстежує ландшафтні пожежі, займається моніторингом забруднення повітря, фіксує порушення у сфері природокористування та займається екоосвітою.
Коаліцію «Новосибірськ 2020» Кремль звинуватив у тому, що нею керують інші «іноземні агенти». Ця організація об'єднує незалежних депутатів і була створена перед виборами до міської ради для боротьби з «Єдиною Росією» та КПРФ.
До відома, законодавство про іноагентів у Росії з'явилося ще у 2012 році. Закон дозволив Мін’юсту визнавати некомерційні організації «іноземними агентами», якщо вони отримують фінансування з-за кордону та займаються політичною діяльністю. Критерії, за якими визначається така діяльність, у законі чітко не визначені, що дозволяє владі переслідувати організації, які працюють у галузі освіти, культури, охорони здоров’я, екології, захисту прав людини. Згодомз’явилася можливість визнавати «іноагентами» ЗМІ та фізичних осіб.
Нагадаємо, що Європейська комісія пообіцяла негайно розпочати юридичні заходи, якщо уряд Словаччини ухвалить закон, який обмежує діяльність неурядових організацій та ЗМІ.
Як повідомлялося, парламент Грузії ухвалив закон про «іноагентів», який офіційно називається «Про прозорість іноземного впливу». Через чотири дні президентка Саломе Зурабішвілі наклала вето на документ, наголосивши, що він «повністю повторює дух російського закону», а його зміст є неконституційним. Парламент 28 травня подолав президентське вето, остаточно затвердивши закон.
Згідно з документом, із серпня ЗМІ та НУО, які за даними 2023 року отримували понад 20% доходу з-за кордону, протягом місяця мають через Дім юстиції внести заяву про реєстрацію як організації, які проводять інтереси іноземної сили.
Закон розкритикували США та європейські країни. Сполучені Штати вирішили відкласти на невизначений термін спільні військові навчання із Грузією Noble Partner через перегляд двосторонніх відносин.
Президентка Грузії Саломе Зурабішвілі подала позов до Конституційного суду, щоб оскаржити закон про іноземних агентів як неконституційний і вимагати його призупинення та скасування.