Росія вигадала новий спосіб вербування на війну: аналітики розкрили деталі

Російські регіони дедалі частіше доручають вербування приватним посередникам і платять їм за кожного, хто уклав контракт із Міноборони РФ. За оцінкою німецького аналітика Яніса Клюге (Janis Kluge), така схема вже породжує кримінальні практики, але місцеві чиновники від неї не відмовляються, бо мусять виконувати план із набору. Про це повідомляє «Главком» з посиланням на допис Клюге в X та його аналіз.

Посередникам платять за кожного завербованого

Аналітик Німецького інституту міжнародних питань і безпеки (SWP) Яніс Клюге підрахував, що у вересні Росія завербувала близько 29,9 тис. нових контрактників. Упродовж перших дев'яти місяців року кількість укладених контрактів досягла 263 тис. Торік показники були вищими: 31,9 тис. за вересень і 292 тис. за три квартали.

Нинішній темп – приблизно тисяча людей на день. Він стабільний, але нижчий за торішній. Свої оцінки Клюге робить на основі видатків регіональних бюджетів Росії.

Проблема для влади не лише в кількості охочих: кожен новий контрактник коштує щораз більше. Середні витрати на одну людину, за розрахунками Клюге, – близько 1,9 млн рублів (приблизно $21,4 тис.). Рік тому це було близько 1,4 млн рублів (приблизно $15,7 тис.).

Наприкінці бюджетного року регіони шукають гроші на ці виплати в інших статтях. За даними аналітика, у кількох регіонах РФ скорочують видатки на зарплати бюджетникам, ремонт доріг та інвестиційні проєкти.

У Нижньому Тагілі вербують через посередників

Окремо Клюге розглядає Нижній Тагіл у Свердловській області. Місцева влада платить посереднику 400 тис. рублів (близько $4,5 тис.) за кожного чоловіка, якого той привів до пункту відбору й який уклав контракт.

Наприкінці вересня прокурор Ленінського району міста Григорій Битюков запропонував міській думі відмовитися від таких виплат. За його словами, схема приваблює кримінальні угруповання, а до неї можуть бути причетні працівники поліції, військкоматів та призовних комісій.

За даними, які Клюге наводить зі слів прокурора, у 2025 році посередники привели до пунктів відбору 580 чоловіків, і за це їм виплатили 260 млн рублів (близько $2,9 млн). Бюджет Нижнього Тагіла на 2026 рік передбачає кошти ще на 330 контрактів.

Міська влада, за словами Клюге, згортати програму не збирається: перший заступник мера заявив, що вона допомагає виконувати поставлені завдання. Саме цю позицію аналітик вважає суттю проблеми: чиновників оцінюють за результатом набору, а те, яким способом люди потрапляють до армії, відходить на другий план.

Від вербування до примусу

Найнебезпечніший наслідок такої моделі – фінансова вигода посередників, які готові на будь-що, аби виконати план. Клюге наводить випадок зі Свердловської області: двоє зловмисників силою змушували чоловіків підписувати контракти, а потім забирали виплати, призначені за вербування.

Аналітик наголошує, що це не централізована політика Кремля, а наслідок того, що частину роботи з набору спустили на нижчий рівень, тоді як губернатори та мери й далі отримують завдання щодо кількості нових військових.

Такі випадки не поодинокі. За даними розслідувальної групи Conflict Intelligence Team, у січні 2026 року щонайменше дев'ятьох військовослужбовців із Хакасії, Свердловської та Челябінської областей змушували підписати контракти під час поїздки до місця служби. У вересні про посилення примусу під час набору писало іспанське видання El País: за його даними, влада та пов'язані з нею структури тиснуть на студентів і працівників, щоб збільшити кількість контрактників.

Росії все важче покривати втрати

Попередні дослідження Клюге вже показували, що фінансові стимули працюють гірше. У першому кварталі 2026 року, за його оцінкою, Росія набирала близько 800–1000 контрактників на день проти 1000–1200 за аналогічний період 2025-го. Темпи впали приблизно на 20%, хоча виплати за підписання контракту сягнули рекорду.

За даними Центру протидії дезінформації, Кремль змушує регіони підвищувати виплати, а в окремих областях винагороджують навіть тих, хто приводить нових контрактників до військкоматів. Про це «Главком» писав у липні. Найвищі виплати тоді пропонував Ханти-Мансійський автономний округ – 4,1 млн рублів ($51,25 тис.).

Ще один показник навантаження – військові витрати. За підрахунками Клюге, у першому кварталі 2026 року Росія витрачала на армію та виробництво озброєнь близько 2,7 млрд рублів щогодини (приблизно $38 млн). Частка військових видатків у федеральному бюджеті вперше перевищила 46%. Ці розрахунки «Главком» розбирав раніше.

На початку вересня, за оцінкою ISW, російські втрати у липні й серпні перевищували 40 тис. осіб на місяць, тоді як набір контрактників, за оцінкою Клюге, становить близько 30 тис. на місяць.

Що прогнозує Клюге

На думку аналітика, децентралізована система набору поступово стає проблемою для самої влади РФ. Чиновники нижчого рівня мають стимул діяти жорсткіше, посередники заробляють на кожному контракті, а кримінальні групи отримують доступ до коштів місцевих бюджетів.

Така модель, за його оцінкою, може бути для Кремля небезпечнішою, ніж централізована мобілізація. Якщо влада втратить контроль над вербуванням, у регіонах поширюватиметься більше схем із примусом і зловживаннями. Саме цей ризик, вважає Клюге, може зрештою підштовхнути Володимира Путіна до нової мобілізації – щоб повернути набір під контроль держави.

Нагадаємо, «Главком» розбирав дані Клюге про чисельність російського угруповання в Україні. За його розрахунками, у 2025 році середня кількість контрактників, які отримували відповідні виплати, становила близько 555 тис. осіб, тоді як кількість мобілізованих скорочувалася.