Туреччина готує армію до наступу на курдів у Сирії та Іраку: хто має інтереси в цій війні

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган після повітряних ударів по позиціях курдів у Сирії та Іраку не виключив наземного наступу. Про це він заявив у понеділок, 21 листопада, у Стамбулі, пише DW.

«Те, що Туреччина не обмежиться повітряними ударами, навіть не ставиться під питання. Потрібно вирішити, скільки солдатів візьме участь у наземній операції, і після цього буде зроблено відповідні кроки», – сказав Ердоган.

Наразі деталей запланованої операції Туреччина не уточняла.

За словами Ердогана, питання про наземну операцію не обговорювали ні зі США, ні з Росією.  

Як відомо, у ніч на 20 листопада Туреччина завдала численних ударів з повітря по позиціях курдського угруповання YPG та «Робітничої партії Курдистану» (РПК) у північній частині Іраку та північній частині Сирії. В результаті загинули щонайменше 35 людей, повідомив базований у Лондоні Сирійський моніторинговий центр з прав людини (SOHR). Анкара стверджує, що «здійснює операцію Пендже-Килич» відповідно до права на самооборону за 51 ст. Статут ООН.  

Формування курдів пообіцяли завдати ударів помсти. 20 та 21 листопада Туреччина повідомила про обстріл на кордоні з Сирією, в результаті якого є вбиті та поранені.

Уряд Туреччини обґрунтував останню серію повітряних ударів нападом на торговий центр у Стамбулі, скоєний тиждень тому. В Анкарі поклали відповідальність за цей напад на YPG та РПК. Обидва угруповання заявили про свою непричетність до нападу. Туреччина вважає YPG та РПК терористичними угрупованнями. 

Як відомо, 13 листопада внаслідок вибуху на вулиці Істікляль у Стамбулі загинули шестеро, а понад 80 людей були поранені. 

Переісторія

Раніше Москва та Вашингтон застерегли Анкару від наступу у північній частині Сирії. Ердоган пообіцяв провести наземну операцію ще у середині року. Росія підтримує сирійську регулярну армію, а США – формування ополчення YPG, разом з якими вони борються проти джихадистів із «Ісламської держави» (ІД).

У 2011-2012 роках протести проти сирійського президента Башара Асада переросли у масштабний збройний конфлікт. До 2014 року бойовики «Ісламської держави» (ІДІЛ) захопили великі території у Сирії та Іраку. Одними з небагатьох, хто зміг ефективно їм протистояти, були курдські загони народної самооборони. До 2019 року курди витіснили ІДІЛ із північної Сирії, втративши в боях близько 11 тис. людей. У результаті взяли під контроль близько чверті території країни північному сході, вздовж кордону з Туреччиною. У 2014 році США очолили міжнародну коаліцію проти «Ісламської держави». Курди стали їх ключовим союзником та головною силою наземної операції.

Щодо РФ, то 30 вересня 2015 року Росія оголосила про військову операцію в Сирії, метою якої диктатор Володимир Путін назвав боротьбу з терористичною організацією «Ісламська держава» (ІД). Це стало наймасштабнішою та найдовшою операцією російських військових поза межами Росії з моменту розпаду СРСР. Від початку було оголошено лише про застосування авіації для підтримки сирійської армії. Наземні сили були задіяні в меншому обсязі, однак так діяла ПВК «Вагнера». Сирійська кампанія посилила позиції Росії на Близькому Сході.

Претензія Ердогана до Путіна

Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пояснив причини спецоперації на півночі Сирії, зокрема нібито відмовою Росії від знищення терористів у цьому регіоні.  

«Незважаючи на наші неодноразові попередження Росії, яка згідно з нашою сочинською домовленістю 2019 року несе відповідальність за знищення терористів на півночі Іраку та Сирії, Москва відмовляється виконувати свій обов'язок», – заявив Ердоган.

Він пояснив, що Туреччина не мовчатиме і самостійно вживе заходів щодо терористів.

Реакція Росії

Росія спробує переконати Туреччину утриматися від надмірного застосування сили у Сирії, повідомив спецпредставник президента РФ по Сирії Олександр Лаврентьєв, пишуть російські ЗМІ. Мовляв, російська сторона не була повідомлена про проведення Туреччиною авіаударів сирійською та іракською територією.

«РФ за останні місяці, починаючи з поточного року, коли президент Туреччини сказав про наміри поведінки операції, зробила все можливе, щоб цього не сталося, принаймні не допустити проведення якоїсь широкомасштабної наступальної армійської операції на землі. Це російській стороні вдалося зробити», – додав спецпредставник російського президента.  

Крім того, РФ планує закликати турків до стриманості і мирного вирішення курдського питання. 

США закликали до деескалації  

США закликали до деескалації у Сирії після того, як Туреччина почала операцію проти курдів. Про це заявив Державного департаменту США Нед Прайс. Вашингтон також закликає не проводити на території Іраку нескоординовані дії.

Прайс заявив, що США висловлюють свої щирі співчуття через загибель мирних жителів у Сирії та Туреччині.  

«Ми закликаємо до деескалації в Сирії для захисту цивільного населення та підтримки спільної мети – розгрому ІДІЛ. Ми продовжуємо виступати проти будь-яких нескоординованих військових дій в Іраку, які порушують суверенітет», – наголосив дипломат.

Хто такі курди і чому вони протестують

Курди відомі тим, що вони є найбільшою етнічною групою, яка не має власної держави. Близько 25-35 млн курдів проживають на території Туреччини, Ірану, Іраку, Сирії та Вірменії. Після завершення Першої світової війни її переможці пообіцяли курдам створення їхньої власної держави, однак цього не сталося.

На початку ХХ століття молода Туреччина зіштовхнулась зі спротивом з боку світських та релігійних лідерів у курдських районах, які намагались захистити свої інтереси на тлі централізації державної влади. З часу заснування республіки у 1923 році і до 1938 року в Туреччині відбулось 18 повстань, у 16 з яких брали участь курди.

Починаючи від 1938 року, Туреччина не мала справи з повстаннями курдів, допоки Робітнича партія Курдистану (РПК) не розпочала свій повстанський рух у 1984 році. Туреччина могла контролювати курдський націоналізм у своїх власних кордонах, але вона не здатна була робити те ж саме з курдами, які проживали за межами Туреччини. 

Іракські курди завжди задавали тон курдському націоналізму, ведучи боротьбу з урядами Багдада упродовж більшої частини ХХ століття. Після десятилітніх воєн іракські курди отримали квазідержавне утворення в північній частині Іраку. Це, зрештою, відбулось у результаті двох воєнних кампаній в Іраку на чолі зі США. 

Нагадаємо, нещодавно стало відомо, що новий уряд Швеції дистанціюватиметься від курдського ополчення YPG, щоб отримати схвалення Туреччини щодо вступу до складу Північноатлантичного альянсу. Про це заявив міністр закордонних справ Швеції Тобіас Більстром.