Відставка Ліз Трасс. Що означає ця політична катастрофа для Британії та України?

Британська прем’єрка Ліз Трасс пішла у відставку з посади прем'єр-міністра після 45 днів перебування на посаді – її ж партія консерваторів (Торі) повстала проти неї через непродумані економічні реформи. У короткій промові на Даунінг-стріт Трасс пояснила ситуацію так: партія обрала її з дорученням знизити податки та стимулювати економічне зростання. «Я визнаю, що не можу виконати мандат, на який мене обрала Консервативна партія», – сказала вона.

Зазначимо, що попри усі свої провали Трасс якийсь час ще не погоджувалась піти з посади – 17 жовтня вона заявляла про це. Втім, за три дні таки здалася.

Відставка Трасс поставила під питання майбутнє Консервативної партії, яка, завдяки своєму лідеру (у 2006-2015 роках) Девіду Кемерону от уже 7 років як утримує більшість. Розкол у партії триває з 2016-го року – від референдуму щодо Брекзіта, відтоді кількість суперечностей у політсилі тільки примножується. Ліберали (віги) з надією піднімають голови і навіть говорять про те, що було би добре провести позачергові парламентські вибори: мовляв, Торі дискредитували себе і народ Об’єднаного королівства, який «наївся» їхніх реформ, заслуговує на кращу долю.

Лідери країн-союзниць подякували Ліз Трасс за співпрацю. Президент Франції Еммануель Макрон при цьому зауважив, що хотів би «стабільності» від наступного прем’єр-міністра Великої Британії.

Із чим не справилась Ліз Трасс

Одним із перших кадрових рішень, яке ухвалила Трасс, було призначення канцлером казначейства свого давнього соратника Квазі Квартенга. Той одразу оголосив про масштабні реформи, покликані втілити усі фінансово-економічні плани Трасс щодо збільшення економічного зростання до 2,5% на рік.

Зокрема, Квартенг пропонував:

• знизити базову ставку податку на доходи фізичних осіб з 20% до 19%;
• знизити корпоративний податок;
• зняти будь-які обмеження на банківські бонуси;
• скасувати підвищену ставку податку на прибуток (45%) для тих, хто заробляє понад 150 тис. фунтів на рік;
• збільшити Stamp Duty (тобто, гербовий збір – це податок, який стягується з придбання окремого майна або документів);
• заморозити тарифи на електроенергію для населення на два роки;
• скасувати Health and Social Care Levy – збір у розмірі 1,25% від доходу кожної людини на підтримку охорони здоров'я.

План Квартенга мав аж чотири слабких місця. Перше – він був вигідним переважно багатим, а отже, пересічних британців обурював. Друге: за словами експертів, гроші на реалізацію плану треба було позичати, що призвело би до збільшення держборгу. Третє: план Квартенга не містив жодного незалежного аналізу про вплив заходів на держбюджет. Четверте: заплановане зниження податків скоротило би надходження до бюджету аж на 45 млрд фунтів.

Вже за місяць роботи Ліз Трасс на посаді прем'єра Британію залихоманило: фунт обвалився до історичного мінімуму по відношенню до долара, зросли вимоги дохідності за державними облігаціями, тобто позикові гроші стали дорожчими. З іпотечного ринку за лічені дні зникли дешеві пропозиції: якщо до оголошення «Плану зростання» середня ставка за дворічним планом на нові кредити становила 4,74%, то наступними днями вона підскочила до 6%. Щоправда, тут далося взнаки і підняття базової відсоткової ставки Банком Англії: 28 вересня установа вимушено оголосила термінову інтервенцію, скупила довгострокові державні зобов'язання на мільярди фунтів для того, аби стабілізувати ринок і захистити приватні пенсійні фонди, що потрапили під удар.

У Міжнародному валютному фонді розкритикували підходи Трасс зазначивши, що це тільки ускладнить боротьбу Банку Англії з інфляцією, а обіцяних результатів не забезпечить.

Хотіла бути як Тетчер, але…

Ліз Трасс – випускниця Оксфорда. Закінчивши виш, працювала у компаніях Shell и Cable & Wireless бухгалтеркою. Двічі балотувалася у парламент від різних округів і обидва рази невдало. У 2006-му Трасс задовольнилася обранням у члени муніципальної ради лондонського району Грнівіч. У парламент вона потрапила за чотири роки, з командою Девіда Кемерона. З 2012 року Трасс працювала в уряді, перестрибуючи з посади на посаду. Була міністром освіти, міністром навколишнього середовища, головним секретарем казначейства, міністром зовнішньої торгівлі, міністром закордонних справ... Міністром юстиції Трасс пропрацювала лише рік. На інших посадах плюс-мінус так само, і час від часу потрапляла у скандали.

Політичні переконання Трасс змінювалися з такою ж швидкістю як і посади. Найпоказовішим мабуть є зміна ставлення до Брекзіту: спершу вона була категорично проти, однак після референдуму стала «за».

Водночас Ліз Трасс відрізняється відданістю керівництву: коли цього літа від Бориса Джонсона пішли понад 50 соратників, вона залишалася із ним до кінця.

ЗМІ давно підмітили, що Трасс прагне стати другою Маргарет Тетчер: вона косплеїть і стиль «залізної леді», і її поведінку.

Джонсон повертається?

Трасс залишатиметься на посаді прем’єра, доки її наступник офіційно не обійме посаду лідера партії і король Чарльз не призначить його прем’єр-міністром.

Цікаво, що жоден із кандидатів, які конкурували із Трасс на попередніх виборах, досі чітко не заявив, чи балотуватиметься. За даними джерел ВВС у колах консерваторів, їхній однопартієць, міністр підприємництва, енергетики та промислової стратегії Джейкоб Ріс-Могг заохочував своїх колег підтримати Бориса Джонсона у наступних перегонах. У Джонсона ж не підтверджують і не спростовують повідомлень про те, що він розглядає можливість знову балотуватися у лідери консерваторів. За даними The Washington Post, яке посилається на наближених до Джонсона осіб, той відчуває, що його повернення «відповідає національним інтересам».

Згідно з інформацією від букмекерських контор, серед найімовірніших претендентів на крісло прем’єра Британії – Ріші Сунак – головний конкурент Трасс на попередніх виборах, та, власне, Борис Джонсон.

Грем Брейді, голова Комітету 1922 року (парламентське об'єднання депутатів з Консервативної партії у Палаті громад), сказав, що новий лідер партії може бути обраний вже наступної п'ятниці, тобто 28 жовтня. Претенденти на лідерство повинні будуть заручитися підтримкою 100 депутатів, щоби взяти участь у подальших перегонах – тобто балотуватися можуть два чи три кандидати.

Далі буде проведено перше голосування серед депутатів, і особа з-поміж цих трьох (або двох) кандидатів, яка набере найменшу кількість голосів, буде виключена. Якщо знадобиться повторне голосування (воно може не знадобитися, якщо кандидатів буде двоє), депутати зможуть дати сигнал, кому вони віддають перевагу, шляхом орієнтовного голосування. Остаточне ж рішення буде прийнято членами партії через онлайн-голосування.

Лідер Лейбористської партії Великої Британії Кейр Стармер закликав провести загальні вибори «зараз».

«Торі не можуть реагувати на свої останні негаразди, просто клацаючи пальцями та перемішуючи людей на вершині без згоди британського народу. Вони не мають повноважень проводити у країні ще один експеримент. Британія не є їхньою особистою вотчиною, щоби керувати як вони хочуть», – сказав Стармер.

Ліберал-демократи закликали Ліз Трасс відмовитися від надбавки до 115 тис. фунтів на рік, на яку мають право колишні прем'єр-міністри. Ця грошова допомога має назву «Допомога на оплату громадських обов’язків», призначена вона для «необхідних офісних і секретарських витрат, пов’язаних з особливим становищем у суспільному житті». Прессекретарка кабінету ліберал-демократів Крістін Джардін зауважила, що усі попередники Трасс, які отримують ці кошти, «служили більше двох років».

Ліз Трасс же, нагадаємо, пробула на посаді 45 днів. Це абсолютний рекорд серед британських прем’єр-міністрів

Що це все означає для України?

Отже, найімовірніші претенденти на посаду прем’єр-міністра Великої Британії – це ексканцлер казначейства Ріші Сунак та експремєр Борис Джонсон.

Ріші Сунак про Україну казав небагато, але те, що казав, обнадіює: він повністю підтримував політику уряду Джонсона щодо тиску на Росію після її військового вторгнення.

Відомо також, що на питання про готовність зустрітися з президентом Росії Володимиром Путіним у разі обрання прем'єр-міністром, яке прозвучало на попередніх дебатах, на яке Трасс відповіла, що готова, Сунак сказав: «Ні. Я взагалі-то вийшов із зустрічі G20 через російського міністра».

Дещо підмочив репутацію Сунака скандал навколо податків його дружини – Акшату Мурті, яка володіє суттєвою часткою в індійській компанії свого батька Infosys і отримала більше 10 млн фунтів дивідендів минулого року. Її звинуватили в ухиленні від сплати податків у Британії під приводом статусу нерезидента.

Попри те, що виграш Сунака не був би поганою новиною для України, значно більш підходящий – бо перевірений часом – варіант для нас, це, звісно, Борис Джонсон. Саме він був одним із перших світових лідерів, який не побоявся приїхати в охоплену війною Україну.

Джонсон приїздив до Києва ще кілька разів, активно лобіював надання Україні зброї та загалом висловлював свою підтримку.

Наталія Сокирчук, «Главком»