У найближчі місяці Росія кине всі сили на те, щоби нас зламати. І ось чому

Ті, хто пише, що рашка б'є просто тому, що може, і праві, і неправі одночасно. Само собою, що як тільки мразоти за понад місяць накопичили запас ракет – вони тут же ними й вдарили.

Все так. Вдарили би в будь-якому разі, щоби ми не робили.

Але в сьогоднішньому ударі по енергетиці, найбільшому з часів зими 22-23, є важливі нюанси. На мою скромну думку, ось які.

Як думаєте, чому такий удар не було нанести 29 грудня, коли вони три місяці копили ракети? І коли зима була в розпалі? Чому вони вдарили по енергетиці тоді, коли зима закінчилася, і коли вночі не -10, а +10?

Власне, відповідь проста. Бо все одно запаси ракет не давали можливості працювати по всьому одночасно. Тому тоді вони спробували вдарити по військовому виробництву. Розуміючи, що повністю покласти енергетику – дуже складно було навіть на піку їх можливостей. А просто витратити знову з такими складнощами набутий запас ракет вони собі дозволити не можуть.

То чому ж сьогодні масовий удар по енергетиці? Бо насправді удари по НПЗ – це якраз удари по їх найбільшій больовій точці. Плюс їм треба було для своєї публіки показати, як рашка відповідає на Білгород. Удари по енергетиці в цьому сенсі – дуже піарно виграшні. Бо блекаут не сховаєш, на відміну від військового заводу, приліт по якому скоріш за все ніхто не сфоткає.

А тепер – ще більший контекст. Ви ж бачили вже зранку матеріал Financial Times? Про те, що США закликали Україну припинити удари по російських нафтопереробних заводах – ось для чого містер Салліван приїжджав.

США закликали Україну припинити атаки на російську енергетичну інфраструктуру, попереджаючи, що удари безпілотників можуть підвищити світові ціни на нафту та спровокувати заходи у відповідь.

Вашингтон також стурбований тим, що якщо Україна продовжуватиме завдавати ударів по російських об’єктах, у тому числі за сотнями миль від кордону, росія може у відповідь накинутися на енергетичну інфраструктуру, на яку покладається Захід.

Це ще одна причина, чому я думаю, що НПЗ – чимала причина вибору нинішніх цілей. Я навіть не коментуватиму сам посил – з американської точки зору воно може й правильно. В глобальному сенсі їх великої геополітики. Для нас же це – повний триндець і цинізм.

А взагалі, фішка в тому, що путін вважає: зараз типу вдалий момент для остаточно переламу на свою користь. Триндіти про свої безкінечні ресурси вони можуть скільки завгодно. Насправді, їм критично важливо нас зламати в цьому році. Плюс рашка бачить, що і США, і Китай, в принципі, не проти заморозити конфлікт. І хоче, якщо вже дійсно і Україну, і рашку почнуть саджати за стіл перемовин по-справжньому, говорити на цьому столі з позиції сили.

Тому саме наступні 3-4 місяці рашка кине всі свої сили і козирі на те, щоби нас зламати. Як правильно пише Вадим Денисенко – це спроба такого бліц-кригу. Щоб коли під осінь остаточно почнуть замирювати – виграти.

Тому так – цей удар не є тільки ударом, бо просто накопили ракети. І в цьому сенсі демонстративний удар по греблі ДніпроГЕС – це теж елемент психічної атаки. Мовляв, нам пох, ми готові на все. Погоджуйтесь краще. Якось домовимося.

А нам залишається навпаки протриматися цей час поза всяку ціну. І тоді вже рашка опиниться в тій ямі, де зараз ми.

Вважаю, що всі шанси вистояти в нас є.

Зараз треба навпаки посилити всі можливі асиметричні атаки на рашку. Всіма способами. На НПЗ – в тому числі.

Головне – сконцентруватися дійсно на війні. І не шукати легких шляхів. Їх нема.