Кадиров проти російської мови? Що сталося у Чечні

Рамзан Кадиров відзначився дивним кроком по відношенню до Москви
фото з відкритих джерел

Наскільки це шкідливо для Росії – настільки ж добре для нас і союзників

Кадиров заявив, що звільнятиме чиновників, діти яких не володіють чеченською мовою. Для нього неприйнятно, що діти «починають навіть думати російською мовою», і через це вони не мають майбутнього.

***

«Буває, що діти представників моєї команди не часто знають чеченську мову. Таких чиновників я почну звільняти з команди. Насамперед дітей рідної мови мають навчати батьки. У дитячих садках, у школах вчать російської мови, і батьки часто заохочують це. Діти починають навіть думати російською мовою. У покоління, яке не розмовляє і не думає чеченською мовою, немає майбутнього».

***

Не будемо тут про те, що в тому числі через скасування російської мови Кремль почав «СВО». Як не будемо і про те, що публічне озвучення подібної позиції щодо російської і національної мови в Україні досі негайно здіймається хайп з купою обвинувачень.

Я зауважу політичний і геополітичний аспект. Наступним кроком після подібної заяви буде утвердження чеченської як офіційної в Чечні. Але що тоді завадить за прикладом Кадирова діяти іншим лідерам національних утворень в Росії? І так само утвердити бурятську, башкирську, калмицьку мови, звільняти чиновників за незнання місцевої мови і ними, і їхніми дітьми (тобто, всі призначенці з Москви і центральних регіонів одразу на звільнення).

Ну і чеченська мова як визначальний чинник – не єдина відмінність Чечні від інших регіонів РФ. По факту, Чечня має власну приватну армію. Живе за власними законами і відкрито ігнорує закони федеральні (призначення 15-річного Адама на посаду з чітко прописаними вимогами до віку, освіти, досвіду тощо; незнання мови як привід для звільнення всупереч тому ж законодавству). Спокійно проголошує власне, окремішнє від офіційного ставлення до принципових проблем.

І що? І нічого. По суді, це прекрасний взірець феодалізації Росії. Непоганий мотиватор для ініціаторів сепаратистських рухів в інших регіонах. І подразник (як мінімум «кухонного рівня») для «правильних русскіх» – православних, патріотичних, законослухняних, чимдалі бідніших, прибитих потужною репресійною машиною Кремля, утилізовуваних в Україні.

І наскільки це шкідливо для Росії – настільки ж добре для нас і союзників, бо актуалізує перспективи фрагментації РФ.

Читайте також: