Чи дійсно ракети Atacms настільки важливі для України?

Про Atacms розгорнутіше:

Значення факту появи таких ракет у ЗСУ варто було б звести буквально до такої фрази – «у наших військових тепер є Atacms». І все. Без ажіотажу про «куди битимуть», «чи ще дадуть», і «чому ракети старі».

Хоча би тому, що операції по ураженню тих чи інших цілей ворога наші військові планують аж ніяк не із принципу «треба ракету всадити!», а скоріше – із даних розвідки та інших міркувань, яку небезпеку несе зараз та чи інша ціль рашистів, як розставити за пріоритетами «банк цілей», і уже тоді підбирати для удару наявні засоби ураження (в тому числі ОТРК).

Зазвичай США знімають черговий бар’єр по зброї в тому числі й тоді, коли в нашого війська виникає перспектива «просідання» по деяким спроможностям.

В даному випадку – той варіант Atacms, який отримали ЗСУ, можна назвати потужнішим західним аналогом ОТРК «Точка-У».

І наскільки пригадую, востаннє у відкритих джерелах згадки про застосування тих же «Точка-У» були аж десь літом 2023 року, коли по рашистам прилітало в тому числі й в окупованому Бердянську. Хоча хто зна.

Тим більш, що саме завдяки ОТРК «Точка-У» в перші тижні війни були досягнуті перемоги, важливі в тому числі й психологічно – наприклад, удар по аеродрому «Міллєрово» 25 лютого 2022 року, або ж погром рашистських десантних кораблів у Бердянську 24 березня того ж року.

Але я щось не пригадую, що потім хтось бігав як угорілий і питав vox populi, а куди ж краще настуний раз вгатити цими ракетами. І це ж при тому, що якщо згадувати дані по відкритим джерелам, то в нас до повномасштабного вторгнення мав бути пристойний арсенал по «Точка-У».

Atacms штурмувати «посадку» не піде, це завдання все рівно доведеться вирішувати лише нашим піхотинцям.

Не існує насправді якоїсь оптимальної кількості ракет, необхідної для «перелому у війні» – наприклад, рашисти по нам уже висадили понад 7 тисяч ракет різних типів, але «у них і далі все йде по плану спецоперації, цілі якої досі неясні».

Тому краще не займатись недобросовісними речами, і не розповідати, що Atacms таки точно «прискорить контрнаступ». Бо це фізично неможливо.

Особливо щодо того, що нам «старі» ракети дали, і чи будуть «досконаліші» модифікації.

Базовий факт – ракети Atacms усіх базових модифікацій виготовлялись лише з 1991 по 2003 році.

При закладеному нормативному строку служби всього 10 років усі Atacms можна вважати «старими», незалежно від модифікації.

Якщо уже про розбивку на модифікації, то вона виглядає так:

• ми зараз отримали ракети у варіанті M39 із дальністю пуску 160 км та касетною БЧ аж 560 кг, найбільш масовий варіант, до речі;
• наступний – M39A1, де маса БЧ зменшена до 165 кг, натомість дальність польоту збільшена до 299 км;
• є ще підваріант M39A2, вцілому ідентичний M39A1, але з відмінністю в тому, що тут касетна БЧ призначена для ураження рухомих цілей;
• цікавим, але рідкісним за обсягом виробництва (десь 150 штук) є варіант M48, на дальність до 300 км та з проникаючою БЧ масою 227 кг, якраз по укріпленим цілям типу командних пунктів;
• ну а тепер – окрема увага – варіант Atacms із «еталонними характеристиками» на дальність 300 км та боєголовкою на 227 кг, який ми хотіли отримати для роботи по ворожій логістиці, називається M57, та виготовляється лише шляхом переробки старих M39 та M39A1 та заміни «начинки». Тобто так, навіть Atacms у версії M57 є по суті «старою» ракетою.

І якщо виходити із того, що касетні боєприпаси завжди ефективніші для «накриття» площадних цілей, як то наприклад логістичні об’єкти, то тут ще відкрите питання, за яку саме модифікацію Atacms нашій країні доречніше змагатись в плані подальших поставок.

Пентагон уже підтвердив, що справді, поставки нових Atacms будуть.

Але далі справа явно упреться в цифри: за верхньою межею оцінки, США мають до 2200 ракет цього типу, а от за нижньою – усього 1000.

І поки аж в 2025 році на озброєння не стане «наступник» у вигляді ракети PrSM, то можуть бути різні нюанси щодо того, наскільки Пентагону політично важко буде «прощатись» із своїми накопиченнями по Atacms.

Що далі? Ну, тим людям, котрі займаються в тому числі «адвокатуванням» по зброї для України, краще уже зараз публічно ставити питання про те, що нам треба крилаті ракети AGM-158 до F-16.

Ні, навіть фантазувати не треба, SCALP чи Storm Shadow під F-16 точно не «стануть», бо судячи навіть за офіційними матеріалами, під західні КР навіть не всі Су-24М вдалось переробити.

Ну і також – наполегливіше та проактивніше ставити питання (в межах дозволеного) по тому, так а що там в нас по гучно анонсованій власній далекобійній ракетній зброї.