Військова допомога від Швеції. Чи дійсно все так добре

У випадку із передачею літака радіолокаційного дозору Saab-340 історія не тільки в тому, що це збільшить ефективність нашої авіації, особливо при використанні F-16.

Бо це по суті «літаючий радар», який «бачить» на дальність 450 км, тобто якраз щоб вести повітряний бій проти російських Су-35С та МіГ-31БМ, озброєних ракетами Р-37М.

Тут історія ще в тому, що наші військові чекали цього буквально з перших років Незалежності, тобто на отримання власного літака радіолокаційного дозору (по проєктах у цій сфері, які й так не були реалізовані, можна писати навіть цілу брошуру).

Справді, Швеція в цьому пакеті на 1,16 мільярда євро одночасно «насипала» багато ще чого актуального – артилерійські боєприпаси та Rb 99 (ліцензійна версія ракет AIM-120 проти повітряних цілей), технічна підтримка для уже поставленого озброєння, пару сотень бронетранспортерів PBV 302 та поки не деталізовані «надлишкові танки».

Уже бачив оцінки, що, мовляв, так шведи вирішили «пригадати» росіянам «битву під Полтавою», але думаю, що все насправді прагматичніше.

Річ у тім, що «ядром» угрупування росіян при наступі на Харківщину стали взагалі-то 11-ий та 44-ий армійські корпуси зі складу «Ленінградського воєнного округу», котрі мали напряму загрожувати саме країнам Балтії.

І тут напрошується лише один висновок – якщо Швеція прийняла рішення настільки щедро поділитись своїм арсеналом із Україною, значить у Стокгольмі оцінили, що після кампанії біля Вовчанська наземні сили «Ленінградського воєнного округу» тривалий час не зможуть становити загрози для країн Балтії.

***

Є гарне визначення, що песиміст – завжди думає, що могло бути краще, а от оптиміст завжди знає, що могло бути набагато гірше, аніж вийшло насправді. От я власне тому завжди до оптимістів й відношусь.

Що могло бути гірше? А річ в тім, що на початку 2024 року як цілком реальний виглядав сценарій, за якого РФ відкриє новий театр бойових дій, і на цей раз напряму проти НАТО, наприклад у тій же Балтії.

Ймовірна мета – створити ситуацію, коли б країни Заходу повністю зав’язли б на північному фланзі Альянсу, і втратили б здатність взагалі хоч якось помагати Україні.

Іншими словами, по задуму Кремля, після Д+0 (тобто моменту вторгнення в Балтію) обсяг допомоги нам мав би упасти до нуль одиниць озброєння та нуль фінансової допомоги, ну і «бонусом» – оперативна катастрофа військ Альянсу в країнах Балтії.

Але як водиться у подібних випадках, у ривку на «Вільнюс і Таллінн за три дні» російські війська «застрягли» у вуличних боях у Вовчанську, і це саме завдяки діям Сил оборони України.

Бо тут ще один специфічний нюанс – росіяни в кампанії на Харківщині показали не тільки ресурсну перевагу, але й покращену якість своїх дій.

Саме тому я і лишаюсь в оцінках подій на Харківщині саме оптимістом (ну бо уявляю, якого масштабу катастрофу ми ледь оминули).

Але справедливості заради зауважу, що «розбір польотів» у наших проблемах у тій же Швеції зробили явно краще, аніж ми тут «на місцях».

Бо як ще інакше пояснити, що у цьому самому пакеті військової допомоги на 1,16 млрд євро Швеція нам виділяє і термінали захищеного супутникового зв’язку саме для органів управління військами. І заодно – окрему допомогу для створення науково-дослідного інституту саме для ЗСУ.