Мантра про контрнаступ: «просте рішення» для втомленої країни

Мантра про контрнаступ, яка з кожної праски чутна, це, на моє розуміння, таке собі «просте рішення» для втомленої (без сарказму) країни.

Мантра людей, які переживають, втомлюються, виснажуються, але все ж таки не дуже особисто задіяні в процесі. Щось типу біблейської притчі. Зараз буде контрнаступ, який нікого з українців не торкнеться, станеться (звісно сама по собі за божої волі) переможенька і купа проблем залишиться в минулому.

Замислюватися над тим що є складовою цього контрнаступу, та які наслідки будуть навіть за самого оптимістичного сценарію, то вже складно та не так радісно.

А наслідки будуть.

В тому числі і жахливі, які несе кожна військова операція. Особливо така масштабна та наступальна. Так, в нас є нові підрозділи, які готуються до наступальних дій. Так, в нас вже є техніка від союзників, яку вже опановують вояки. Так, йде масова підготовка людей. Але війна, то така штука, де завжди чогось не вистачає, та де всього замало. Всього крім смерті та страждань. Все інше завжди або мало або критично «впрітичок». Так само по всім засобам та витратним матеріалам. А ще є підрозділи які укомплектовані технікою та зброєю, але не укомплектовані засобами нічного бачення. Бо не вистачає. Бо війна такої інтенсивності просто вижирає всі ресурси в світі. Де навіть потужні виробники не встигають нарощувати виробництво.

Але від цих «дрібниць» в масштабах війни, залежить успіх на окремих ділянках. Та напряму залежить кількість втрат при контрнаступі. От так це працює.

Більше приладів нічного бачення, тепловізорів, дронів – менші втрати. Менше приладів – втрати більше. От так проста арифметика.

Контрнаступ то надзусилля на межі, а частіше і за межею. Більше передамо в бригади, менше втратимо людей під час операції. Зв'язок прямий та очевидний.