День знань в Україні. Що Європа має зрозуміти
Європа має депортувати всіх росіян, які становлять потенційну небезпеку їх країнам
Дорогі європейці, у моїй країні 1 вересня відзначається як День пам'яті початку Другої світової війни і водночас як День знань. 1 вересня традиційно розпочинається навчальний рік, і українські діти йдуть до школи.
Цього року до школи не прийдуть діти, вбиті російськими окупантами.
Цього року тисячі українських дітей підуть до школи не на Батьківщині, а за кордоном: батьки вивезли їх з України з міркувань безпеки – адже країна-агресор продовжує війну проти нашого народу, обстрілюючи населені пункти, вбиваючи цивільне населення.
Цього року тисячі українських дітей не прийдуть до своїх шкіл, бо їхні школи зруйновані російськими окупантами.
Цього року тисячі українських дітей навчатимуться дистанційно, бо перебувати в школах, де немає бомбосховищ, і в школах, розташованих на відстані артилерійського пострілу від позицій російських окупантів, небезпечно.
Цього року батьки даватимуть дітям до школи «тривожні наплічники» з найнеобхіднішим, що може придатися дитині у бомбосховищі під час повітряної тривоги.
Цього року в навчальних програмах українських школярів з'явиться новий предмет – правила мінної безпеки.
Вчора на неформальній зустрічі в Празі міністри закордонних справ країн ЄС погодили компромісне рішення щодо скасування угоди про спрощений візовий режим для громадян Росії. Крім того, країни, які межують з Росією, зможуть вживати заходи на національному рівні.
Ухвалене вчора рішення ускладнює громадянам Росії в'їзд до ваших країн, але не забороняє його. Хтось із лідерів ваших країн елементарно сподівається завдяки російським туристам поповнити бюджет, хтось наївно вірить у «інших» росіян.
Українські керманичі впродовж трьох десятиліть теж плекали цю наївну віру. Ми не мали навіть візового режиму з Росією, не те що заборони на в'їзд. І вони в'їхали до нас на танках. Їхня агентура роками осідала на нашій землі, а тепер служба безпеки виловлює корегувальників вогню і руйнує мережі дезінформації, які вони створили.
Я не знаю, скільки російських агентів осіло у ваших країнах, але думаю, що дуже багато. Найнебезпечніші з них не ті, що мітингують за права «російськомовних», а ті, що залягли на дно і чекають своєї миті. Вимагайте від своїх урядів перевірки і депортації на батьківщину всіх росіян, які потенційно можуть становити загрозу вашій безпеці.
Це необхідно, щоб вашим дітям та онукам не довелося зустрічати свято знань так, як зустрічають його сьогодні українські діти.