Сміятися чи плакати. Чи буде у Росії масова мобілізація?

Фарс під назвою «вибори Путіна» з гіпернакрученою явкою і намальованою рекордною підтримкою, розвʼязує останньому руки. А гіперодержимість війною проти України штовхає кидати у горнило війни дедалі більше ресурсів. Піррові методи ведення війни, мʼясні штурми, як єдиний вид військового мистецтва знайомий російському генералітету, потребують залучення дедалі більше людського ресурсу для поповнення планованих втрат, формування резервів і нових армійських наступальних угруповань.

Отож, як Путін залучатиме людські ресурси на війну з Україною і чи вдасться до загальної мобілізації – питання, яке хвилює значну частину російського суспільства, особливо представників поневолених Росією народів.

Російське керівництво ні на мить не припиняло прихованої мобілізації.

Для того, щоб більш ніж удвічі наростити окупаційне угруповання в Україні, з приблизно 160 тисяч у лютому 2022 року до понад 400 тисяч до кінця 2023 року, Путін уже оголошував часткову мобілізацію у вересні 2022 року.

З тої пори, приховані мобілізаційні заходи не припиняються. До того ж, до війни активно залучали увʼязнених, серед них – і обвинувачені у важких злочинах. Масово схиляли підписати контракт залучених до служби у призові. Пройшла масова мобілізація на окупованих територіях Донецької та Луганської областей. Але оскільки ніхто У Росії не бачив живих і неушкоджених ветеранів (окрім зеків-вбивць, які використали короткочасний контракт і після воєнних злочинів в Україні повернулися до звичного способу життя у Росії), вони повертаються як вантаж «200» або зі значними каліцтвами та гарантованою важкою інвалідністю, війна потребує залучення нових ресурсів.

Окрім поповнення санітарних втрат (загиблих, поранених), які щодня у середньому становлять від 500 до тисячі осіб, для продовження мʼясних штурмів і нових наступальних кампаній на чергове «стратегічно важливе село» (яке перед «визволенням» треба обовʼязково тотально знищити) в Україні, російські генерали потребують нарощення наступального потенціалу. У планах Шойгу на 2024 рік – створення двох загальновійськових армій та 30 зʼєднань, серед них 14 дивізій та 16 бригад. А це загалом понад 200 тисяч осіб, додатково до мінімум 150 тисяч, які мають покрити планові санітарні втрати.

Тож чи вдасться Путін до нової хвилі мобілізації і чи буде не до сміху громадянам Росії 1 квітня? І головне – де Путін шукатиме резерви для війни в Україні?

І хоча прихована мобілізація не припинялася ні день, існуючі форми поповнення війська, мʼяко кажучи, перестали давати потрібний результат.

Насильно мобілізовані мешканці окупованих територій Донбасу знищені практично повністю в боях. Кількість бажаючих укласти одноразовий контракт без повернення різко скоротилася. До агітації серед вбивців і ґвалтівників у місцях відбування покарання до укладання контракту вже підключили представників РПЦ.

Кількість бажаючих добровільно укласти «контракт на смерть» скоротилася приблизно у 20 разів, порівняно з початком 2023 року. Тоді в центри укладення контракту в середньому зверталися по 500-600 чоловіків у день. На початку 2024 року щодня приходять максимум 20-30.

Оголошення загальної мобілізації несе для Путіна серйозні внутрішньополітичні виклики, і навіть спроба накручення антиукраїнської істерії після теракту в «Крокусі» дала неоднозначний ефект і призвела до зростання міжетнічної напруги, ксенофобії та сплеску російського імперського шовінізму, який не гарантує стабільності в армії, основу якої складають «нацмени».

Отже, як загрібатимуть на війну в Україну на цьому етапі.

Перше. Вочевидь, окупаційний режим може вдатися до примусової мобілізації чоловіків на окупованих територіях Запорізької та Херсонської областей.

Наступним джерелом поповнення є посилення мобілізаційних заходів на територіях поневолених Росією народів. Цим Путін вбиває одразу двох зайців: знаходить нове гарматне мʼясо і знімає проблему можливого національно-визвольного руху поневолених Росією народів. Одразу після путінських виборів повістки почали приносити мешканцям Бурятії, зокрема у Баргузинському районі.

Місцевий військом, щоб не допустити паніки, заявив, що це не повістки на війну, а збори мобілізаційного резерву на 10-15 днів. Але очевидно, що збори резервістів – це традиційний вид прихованої мобілізації. Їх насильно можуть відправити на війну.

З першого квітня у Росії стартує призовна кампанія, під прикриттям якої будуть здійснюватися приховані мобілізаційні заходи.

Цьогоріч правила призову істотно змінилися. Підвищено призовний вік до 30 років. Тепер можуть призивати і 27, і 28, і 29-30 річних. Причому можуть призивати тих, хто нещодавно отримав громадянство.

У комісіях збільшилися причини відмов у звільненні за станом здоровʼя. Масово ігнорують безліч діагнозів, які раніше були підставою для звільнення від військової служби.

Істотно підвищені штрафи за ухиляння від призову. За частиною 1 статті 21.5 Кодексу адміністративних правопорушень втричі – від 10 до 30 тисяч рублів.

Складніше тепер оскаржити незаконне залучення до призову.

У Москві тестується система електронних повісток, яку масово отримують місцеві призовники.

Ба більше, на кожному етапі призовників наполегливо підштовхують до служби за контрактом, який тепер можна укласти з будь-яким громадянином, якому виповнилося 18 років. Призовників вербують у військкоматі, на збірному пункті і у частині. Немає можливості клопотати про відтермінування. У призовників на вході забирають телефони, а в зал з комісією не допускають законних представників з дорученнями.

Тестування у Москві реєстру військового обліку та електронних повісток створює можливість якнайшвидше шукати призовників, ставити на облік заочно та впроваджувати заходи забезпечення явки, наприклад, заборону на виїзд за кордон та право на водіння транспорту.

Приміщення, до якого наказують з’явитись призовнику, знаходяться поряд з приміщеннями, в яких укладають контракт, і призовник часто не розуміє, куди потрапив і на що дає згоду.

Контрактників намагаються заохотити істотним збільшенням одноразової виплати при підписанні контракту. Особливо у депресивних регіонах. Так, у Калмикії сума одноразової виплати при укладенні контракту збільшилася зі 195 тисяч до півмільйона рублів. Учасникам так званої СВО обіцяють безкоштовні земельні ділянки, їх звільняють від транспортного податку, внеску на капремонт будинку чи, приміром, нарахування пені за несвоєчасну чи неповну оплату за житло і комунальні послуги та інші «пряники».

Водночас таких методів не достатньо для такого масово залучення особового складу на війну.

Під особливим обʼєктом уваги опинилися нелегальні та трудові мігранти, у місцях проживання яких відбуваються провальні рейди і схиляння підписати контракт. Активно намагаються вербувати найманців і за кордоном.

Проблему створює те, що переведення економіки на воєнні рейки вимагає і збільшення залучення фахівців в оборону сферу, яка перейшла на понаднормову тризмінну форму роботи.

Очевидно, дедалі гостріше постає питання виведення з-під особливого статусу «недоторканності» мешканців мегаполісів та окремих регіонів на кшталт Чечні. Їхній особливий статус викликає обурення в інших частинах імперії. А їхнє активне залучення грозить збільшенням напруги у найбільш опозиційних регіонах.

Але усе це не спинить кривавого диктатора в його божевільних намірах. Прихована чи явна мобілізація на війну, з якої неможливо повернутися неушкодженим, триватиме.