Третя світова війна вже давно розпочалася

Вкотре повернуся до нашої проблеми.

Удар по хуситах, якщо що, також стосується війни в Україні. Росіяни вкрай зацікавлені в тому, щоб країни Заходу мали якнайбільше конфліктів, які вирішуються лише військовим шляхом.

Будь-яка нова війна, що відволікає ресурси США та Великобританії, теоретично позначається на розмірах допомоги Україні.

Тому росіяни всіляко сприятимуть розпалюванню чергової війни Близькому Сході. Зойки у російських пабліках на підтримку хуситів цілком переконливо позначали симпатії ZV публіки. Скликання РБ ООН з ініціативи РФ означає позицію держави Російської. Звісно, антиамериканську, антибританську, антиізраїльську.

Росія та Іран навіки разом. З ними Північна Корея та інші парії світової політики.

Зібрати банду зі збоченців, убивць, мракобісів і рецидивістів і розповідати, що саме вони покликані дотримуватися порядку та справедливості – це так по-російські, що аж сльози на очі навертаються. Шторм Z у масштабі глобального Півдня. Покидьки та негідники різних країн на варті світоустрою згідно з Путіним, Хамасом та Кім Чен Іном.

Але війни в Ємені не вийшло. Вийшло приведення до тями банди напівдиких терористів. Не остаточне, на жаль, але лиха біда – початок. Надії на те, що хусити прийдуть до тями і перестануть займатися піратством ні в кого немає. Битимуть доти, доки у них не зникне фізична можливість шкодити торгівлі та судноплавству в районі Перської затоки та Червоного моря.

Немає мети перемогти хуситів або поставити їх на коліна. Хусити нікому, окрім хуситів, не цікаві. Мета проста – виключити можливість нападу озброєних ракетами дикунів на судна, що перевозять вантажі. І крапка.

Ідеології у цьому немає. Релігійної складової також.

І політики щонайменше.

Просто наведення порядку.

Росія та її союзники вкотре довели, що приказка «скажи мені, хто твій друг, і я скажу, хто ти» чудово описує суть того, що відбувається.

Звучить пафосно, але світ реально став біполярним.

Є зло та його центри. Навколо них кристалізується все те, що тягне цивілізацію в минуле, хаос, в прірву.

І є центри умовного добра. Недосконалого, але вони штовхають світове співтовариство до дотримання правил гуртожитку, перемоги прав людини, нових технологій, рівності та свободи.

Два різноспрямованих вектор додаток сил.

Сил зла та сил добра.

Два можливі варіанти розвитку людства.

Прогресивний та регресивний.

Спроби переманити зло на бік добра, приручити, задобрити, скінчилися нічим. Зло ох*р*ло від безкарності та вирішило, що може робити, що хоче. І тепер доводиться навчити його єдиним доступним для розуміння дикунів способом – силою.

Загалом третя світова давно йде. Ми просто поки що її так не називаємо. Але все ще попереду.

Зло, якому одразу не вибивають зуби, може перегризти горло тим, хто був безтурботний і не розумів суть зла.

Сподіваюся, світ вчасно схаменувся і все ж таки приведе до порядку не лише хуситів, а й Росію, Хамас, Іран, КНДР та інших союзників.

Інакше є небезпека, що вони приведуть світ до хаосу. Тому що нічого іншого вони створити не здатні.